Нейродерміт: що це? Як позбутися неприємного захворювання

Home | СІМЕЙНЕ КОЛО | ЗДОРОВ'Я | Нейродерміт: що це? Як позбутися неприємного захворювання
image

 

Ней­ро­дер­міт — це хро­ніч­не шкір­не за­хво­рю­ван­ня. Йо­го про­яви — ви­си­пан­ня і силь­ний свер­біж. Як твер­дять ме­ди­ки, на по­яву ней­ро­дер­мі­ту впли­ва­ють не тіль­ки алер­гі­за­ція ор­га­ніз­му, а й різ­ні роз­ла­ди функ­цій нер­во­вої сис­те­ми. Час­то ха­рак­тер­ний алер­гіч­ний ви­сип з’яв­ляє­ть­ся на нер­во­во­му ґрун­ті. Щоб ро­зі­бра­ти­ся у проб­ле­мі де­таль­ні­ше, ми звер­ну­ли­ся до фа­хів­ця — кан­ди­да­та ме­дич­них на­ук Га­ли­ни Гір­ник.

— Нейродерміт зустрічається у всіх країнах світу, уражує людей будь-якої статі і віку. Але все-таки частіше схильність до формування цієї шкірної патології мають жінки та мешканці великих міст. Упродовж останніх років відзначається неухильне зростання захворювання, що пояснюється погіршенням екології, великою кількістю синтетичних матеріалів для пошиття одягу, відмовою від грудного вигодовування тощо.
— Тож які саме причини викликають розвиток нейродерміту?

— Механізми, що призводять до появи нейродерміту, різні. Зокрема, провокувати нейродерміт можуть такі фактори: генетична схильність (доведено, що коли на нейродерміт страждають обоє батьків, то можливість розвитку цієї шкірної хвороби у потомства становить 81%), порушення діяльності центральної нервової системи (емоційна лабільність, відчуття тривоги, пригніченості настрою, депресії), вегетативно-судинна дистонія, нейроендокринні хвороби, захворювання травного тракту, інтоксикації (хронічні отруєння шкідливими речовинами) й погана екологія.
Нейродерміт — це захворювання, яке впливає на нервову та імунну системи. Велике значення має підвищена чутливість організму хворого до будь-яких факторів навколишнього середовища (алергенів). Ідеться про антибіотики, латекс, синтетичні волокна, шерсть тварин та деякі продукти харчування, які можуть спричинити розвиток цього захворювання.
— Як проводиться діагностика нейродерміту?
— Діагностика нейродерміту зазвичай не викликає особливих труднощів. Вона ґрунтується на огляді хворого, наявності в нього характерних скарг. Додаткову допомогу в точному встановленні діагнозу надають скрупульозно зібрана історія хвороби та результати лабораторних досліджень — імунологічних, біохімічних, клінічних. Наприклад, збільшення рівня певних клітин (еозинофілів) у крові хворого є непрямим підтвердженням діагнозу.
— Як проявляється захворювання?
— Нейродерміт проявляється ураженням різних за площею ділянок тіла. Залежно від розміщення вогнищ висипань розрізняють: обмежений, поширений і дифузний нейродерміт. При обмеженому нейродерміті висипання є на маленьких ділянках шкірного покриву, які супроводжуються дуже сильним свербінням. Шкіра особливо свербить уночі, позбавляючи хворих нормального сну. При поширеному нейродерміті площа висипань набагато більша. Значну проблему становить дифузний нейродерміт, при якому вогнища ураження можуть бути поширені по всьому тілу.
— Якими є наслідки нейродерміту?
— У хворих на цю недугу часто спостерігається приєднання вторинної інфекції. Це пов’язано з тим, що, розчісуючи уражені ділянки шкіри, хворі мимоволі травмують їх, порушуючи тим самим цілісність шкірного покриву і створюючи своєрідні «ворота» для проникнення в організм різних хвороботворних мікроорганізмів. На тлі нейродерміту часто з’являються фурункули, карбункули, флегмони та інші прояви гнійної інфекції.
Ще одним ускладненням нейродерміту є розвиток герпетиформної екземи Капоші, яка викликається вірусом герпесу і зазвичай зустрічається у дітей, що страждають на нейродерміт. У разі екземи Капоші у дитини швидко підвищується температура до високих позначок, загальний стан різко погіршується. Потім на шкірі починають з’являтися дрібні бульбашки з мутним або кров’яним вмістом. Герпетиформна екзема Капоші настільки небезпечна, що в багатьох випадках призводить до смерті хворого. Тому при перших проявах хворого слід госпіталізувати.
На тлі нейродерміту іноді з’являється «атопічна катаракта». Зазвичай вона характерна для хворих молодого віку і призводить до помутніння кришталика ока. На щастя, зустрічається досить рідко.
— Як проводиться лікування нейродерміту?
— Лікування нейродерміту має бути спрямоване на корекцію факторів, що призвели до появи захворювання, задля полегшення стану хворого й досягнення стійкого поліпшення його перебігу.
Слід дотримуватися певних правил. Треба виключити зі свого раціону продукти-алергени (шоколад, копченості, маринади, яйця, цитрусові, бобові, міцні м’ясні бульйони, незбиране молоко, прянощі тощо). У помешканні потрібно проводити щоденне вологе прибирання, треба відмовитися від килимів. Хворим на нейродерміт не варто тримати вдома квітучі рослини й акваріуми. Якщо буде встановлено, що алергеном є шерсть домашньої тварини, то вихованця краще віддати в надійні руки. Хворим також рекомендується носіння зручного і нетісного одягу, виготовленого з натуральних, а не синтетичних тканин.
Також велике значення для успішного лікування нейродерміту і профілактики його наступних загострень має правильний режим дня. Сон мусить бути повноцінним. Слід, по можливості, уникати стресових ситуацій. Для зменшення невротичних реакцій при лікуванні нейродерміту використовують екстракт валеріани і настоянку кореня півонії. При значно вираженому стані емоційного напруження або наявності проявів депресії лікар може призначити препарати, які належать до групи антидепресантів.
Необхідно також ретельно лікувати хворого з проблемами шлунково-кишкового тракту, які викликають прояви нейродерміту. Звісно, що лікування має проводитися під контролем лікаря-гастроентеролога.
— А що можна порадити стосовно прийому антигістамінних засобів?
— Антигістаміни зменшують прояв алергічної реакції, знижують свербіж, набряклість шкіри, але слід враховувати, що ці препарати викликають у хворих сонливість, загальмованість, знижують швидкість реакції. При загостренні нейродерміту вводять внутрішньовенно розчин тіосульфату натрію або хлористого кальцію, можливе й ін’єкційне введення антигістамінів.
При розвитку гнійних ускладнень нейродерміту призначають лікування антибіотиками. Утім, безконтрольно приймати ці лікарські засоби не можна, оскільки вони можуть викликати серйозні побічні ефекти (алергічні реакції, дисбактеріоз, порушення клітинного складу крові).
Місцеве лікування нейродерміту полягає в застосуванні особливих паст, примочок, мазей, що мають протисвербіжну, протизапальну й ранозагоювальну дію.
Існують і немедикаментозні методики лікування нейродерміту. Це — плазмоферез, гемосорбція. Доведено також сприятливий вплив на перебіг хвороби лазерної терапії. У багатьох випадках дієвим є санаторно-курортне лікування, особливо на мінеральних і грязьових курортах.
Розмову вів Ярослав ШЛАПАК

_____________________________________________________________________________
* Ця інформація несе загальний характер і не є конкретною порадою при лікуванні конкретної хвороби! За професіональною порадою лікування будь-якої хвороби звертайтесь до вашого лікаря!

Subscribe to comments feed Comments (2 posted):

Cartier Replica on 22/04/2017 21:27:32
avatar
Для зменшення невротичних реакцій при лікуванні нейродерміту використовують екстракт валеріани і настоянку кореня півонії.
Thumbs Up Thumbs Down
0
Chanel iPhone 7 Case on 04/04/2017 04:48:13
avatar
Generation Next further asked Apple customers in Nepal to buy genuine Apple products only from authorized retailers and to collect original VAT bills and 1-year warranties on all Apple products.
Thumbs Up Thumbs Down
0
total: 2 | displaying: 1 - 2

Post your comment

Please enter the code you see in the image:

  • email Email to a friend
  • print Print version
  • Plain text Plain text
Themes
No tags for this article
Rate this article
0
Subscribe to Newsletter
: