Синдром хронічної втоми: що з ним робити?

Home | СІМЕЙНЕ КОЛО | ЗДОРОВ'Я | Синдром хронічної втоми: що з ним робити?
image

 

За спос­те­ре­жен­ня­ми фа­хів­ців, синд­ром хро­ніч­ної вто­ми — од­на з най­по­ши­ре­ні­ших па­то­ло­гій на­шо­го ча­су, го­лов­ною озна­кою якої є не­вмо­ти­во­ва­на ви­ра­же­на за­галь­на слаб­кість, що спос­те­рі­гає­ть­ся три­ва­лий час і пе­ре­шко­джає ак­тив­но­му по­всяк­ден­но­му жит­тю лю­ди­ни.

Ста­тис­ти­ка, кот­ра знає все, за­зна­чає: синд­ром не об­ме­жує­ть­ся будь-яки­ми гео­гра­фіч­ни­ми або со­ці­аль­но-де­мо­гра­фіч­ни­ми гру­па­ми. За да­ни­ми різ­них ав­то­рів, час­то­та йо­го мо­же ста­но­ви­ти 1037 ви­пад­ків на 100 ти­сяч на­се­лен­ня.
От­же, проб­ле­ма іс­нує, тож слід щось ро­би­ти для її ви­рі­шен­ня. Щоб діз­на­ти­ся де­таль­ні­ше про цю не­ду­гу і на­крес­ли­ти шля­хи її по­до­лан­ня у ра­зі по­тре­би, ми звер­ну­ли­ся за по­яс­нен­ня­ми до спе­ціа­ліс­та — кан­ди­да­та ме­дич­них на­ук, до­цен­та Ган­ни КО­РОЛЬ.

— Уперше різноманітні симптоми були об’єднані в єдиний синдром під назвою «неврастенія» у 1860 році.
— Які ж при­чи­ни фор­му­ван­ня синд­ро­му хро­ніч­ної вто­ми (СХВ)?
— Іноді ми беремо на себе стільки обов’язків, що втома і перевтома стають частішими гостями в нашому тілі. Як відомо, перевтома — це явище, пов’язане з важкими психічними та фізичними навантаженнями на організм. Зазвичай цей стан минає досить швидко і легко, без будь-яких наслідків (особливо перевтома 1-ї стадії). Але за відсутності адекватного лікування всі симптоми перевтоми посилюються. Як результат — формується синдром хронічної втоми.
Він найбільш поширений у розвинених країнах і в мегаполісах. Основний прояв полягає в тому, що людина не здатна зняти втому навіть після тривалого і повноцінного відпочинку. Відбувається розлад вегетативної нервової системи, а саме відділів, що відповідають за процеси гальмування.
— Що ж про­во­кує та­кий стан?
— Його можуть провокувати різні чинники. У першу чергу — це неправильне поєднання інтелектуальної і фізичної праці. Це особливо стосується людей, які проживають у великих містах. Як правило, саме вони пов’язані більше з розумовим навантаженням. Фізична напруга майже відсутня, що і формує незбалансованість цих двох факторів.
Що стосується фізичних причин СХВ, то вони виникають у відповідь на надмірне утворення молочної кислоти у м’язах. Також перевтома м’язів порушує надходження кисню в усі тканини організму.
Іншими факторами є хронічні захворювання і несприятлива екологічна обстановка. Часто такий стан називають хронічною втомою, синдромом постійної або підвищеної втоми. Якщо захворювання пов’язують із вірусними хворобами, то застосовують термін синдром поствірусної астенії або імунної дисфункції.
Доведено прямий зв’язок СХВ із пригніченням імунної системи. Тобто стан розвивається не після перенесеної хвороби, а просто при нестачі корисних речовин в організмі, насамперед вітамінів і мікроелементів. Таке часто трапляється восени і навесні.
— Яки­ми є озна­ки СХВ?
— За наявності постійної втоми організму варто звернутися до лікаря. Чим раніше будуть виявлені порушення, тим легше уникнути важких наслідків. Основними симптомами поряд із перевтомою є: безпричинний біль у м’язах, порушення сну — як безсоння, так і дуже тривалий сон протягом доби, погіршення пам’яті, уваги, концентрації на важливих питаннях, сильні головні болі незрозумілої етіології.
Характерними для СХВ виступають часом і запалення лімфовузлів на шиї та, можливо, розпухання суглобів і наявність ниючого болю в них.
— Чи іс­нує ефек­тив­на про­фі­лак­ти­ка СХВ?
— Запобігти стану постійної втоми досить просто, необхідно лише дотримуватися деяких правил або навіть не правил, а корисних звичок.
Важливим профілактичним заходом є дотримання режиму дня. Краще встати трохи раніше, щоб, не поспішаючи, почати свій день і не вимотатися за перші ранкові години. Корисна й адекватна фізична активність, що сприяє зниженню розумової напруги. Тому хоча б 30 хвилин на день варто приділяти фізичній культурі.
Сон є чи не найважливішою складовою в профілактиці синдрому хронічної втоми. Але кожній людині необхідна своя кількість часу сну на відпочинок. Хтось висипається за 6–8 годин, а комусь треба і більше. Головне — відчувати себе бадьорим, встаючи з ліжка.
Дуже бажано виключити шкідливі звички. Куріння, кава, алкоголь і гіподинамія сприяють послабленню всіх функцій організму. Замість цього бажано знайти собі певне заняття, яке було б до душі.
Необхідно звернути увагу і на харчування. Варто більше споживати рослинної їжі, багатої на корисні речовини. Не треба забувати про кисломолочну продукцію та морепродукти. Відмінним засобом профілактики хронічної втоми є прогулянки на свіжому повітрі, екскурсії, відвідування театру і кіно. Яскраві враження дозволяють відволіктися від існуючих проблем, отримати заряд бадьорості і позитивних емоцій.
Під час відпустки рекомендується не сидіти вдома біля телевізора, а організувати поїздку до моря, у гори чи інші красиві місця. Навіть можна просто виїхати з наметами на кілька днів до найближчої річки або озера. Єднання з природою — це найкращий антидепресант при будь-якому стані.
— Чи по­тре­бує синд­ром хро­ніч­ної вто­ми спе­ці­аль­ної те­ра­пії?
— СХВ — не таке просте захворювання. Лікувати його довго й дорого, тому краще присікти його ще в стадії звичайної втоми або перевтоми. Незважаючи на стрімкий розвиток сучасної медицини, лікування синдрому хронічної втоми йде без особливих успіхів.
Однак медики згодні з тим, що лікування обов’язково має бути комплексним і включати в себе: чіткий щадний режим відпочинку і фізичних навантажень, вітамінізацію організму препаратами вітамінів групи В (В1, В6, В12) і вітаміну С, активні методи нормалізації емоційно-психічного стану, такі як аутогенне тренування або групова психотерапія.
Часто при даному синдромі до піших прогулянок додається курс лікувальної фізкультури, гідротерапії або масажу. Масаж вважається одним із найефективніших способів боротьби із захворюванням, тому хворим часто призначають щоденний масаж усього тіла або частковий масаж комірцевої зони, плюс обов’язковий паравертебральний масаж, який включає в себе елементи мануальної терапії. Такий вплив на організм здійснює одночасно активізуючий і релаксуючий ефекти.
Дієвими методами лікування СХВ є також киснетерапія і контрастний душ. Часто при цьому захворюванні рекомендується такий нетрадиційний спосіб лікування, як голковколювання, що сприяє відновленню правильного функціонування внутрішніх органів, зменшує можливі больові синдроми і наповнює тіло життєвою енергією.

Ярослав ШЛАПАК

_____________________________________________________________________________
* Ця інформація несе загальний характер і не є конкретною порадою при лікуванні конкретної хвороби! За професіональною порадою лікування будь-якої хвороби звертайтесь до вашого лікаря!

Subscribe to comments feed Comments (0 posted):

total: | displaying:

Post your comment

Please enter the code you see in the image:

  • email Email to a friend
  • print Print version
  • Plain text Plain text
Themes
No tags for this article
Rate this article
0
Subscribe to Newsletter
: