Ukrainske Slovo - «Кафрські буйволи мене мало не затоптали»

«Кафрські буйволи мене мало не затоптали»

Home | ЦІКАВО | «Кафрські буйволи мене мало не затоптали»
image

Віктора Гавриленка, директор заповідника «Асканія–Нова», можна слухати і не наслухатися. А ще краще побути з ним на природі. Хіба не диво спостерігати, як віслюки, побачивши в степу машину з «шефом», прагнуть її зупинити, перекривши дорогу. У такий спосіб вони випрошують собі гостинці — звикли, що в Віктора Семеновича для них завжди є щось смачненьке. Звернення до хитрунів зазвичай починається з лагідного «звірята»…
 «В АСКАНІЇ–НОВІ ВПЕРШЕ У СВІТІ НАВІЧНО ЗАПОВІДАНО СТЕПОВУ ДІЛЯНКУ»
— Вікторе Семеновичу, все своє життя ви віддали вивченню природи та її охороні. Як, на вашу думку, змінилася природа України за останні 20—30 років?
— Жива і нежива природа перебувають у безперервному русі. Протягом того часу, як я вивчаю природу, а це вже більше 35 років, я був свідком кількох циклів біологічних процесів: зростання і зменшення чисельності комах, мишоподібних гризунів, багатьох видів птахів. Упродовж останніх 20 років навколо заповідника «Асканія–Нова» у лісосмугах і в паркових насадженнях з’явилося кілька нових видів, які раніше тут не гніздилися: зяблики, чорні і співочі дрозди, канюк степовий. Певною мірою тут виявляються закономірності планетарних масштабів. В Україні і, зокрема на метеостанції «Асканії–Нови», реєструється зростання температури повітря. Останнім часом почастішали посухи. Зрозуміло, що ці фактори впливають як на рослинний, так і на тваринний світ.
— Яку роль у збереженні природи віді¬грають природні заповідники і загалом об’єкти природно–заповідного фонду?
— Кожен об’єкт природно–заповідного фонду є унікальним. Інакше ці об’єкти і не створювали б. Заповідники: як природні так і біосферні, а також національні природні парки є багатофункціональними установами, в яких, окрім збереження природи, проводиться дослідницька і еколого–просвітницька діяльність. Пізнаючи природу, ми стаємо не лише мудрішими, а й більш обережними у своїх діях. Як на мене, людству потрібно навчитись співіснувати з природою, даючи їй можливість розвиватись своїм еволюційним шляхом. Але це можливо, лише глибоко розуміючи, в якому напрямi вона розвивається, не забуваючи при цьому, що це середовище існування людини як біологічного виду.
«СКЛАДАЛОСЯ ВРАЖЕННЯ, ЩО СЮДИ ЗЛЕТІЛИСЯ ПТАХИ З УСЬОГО СВІТУ»
— У чому полягає унікальність біосферного заповідника «Асканія–Нова»?
— Двома словами тут не скажеш. Насамперед унікальною є історія. Вже на 1898 рік в «Асканії–Нові» було створено особливу систему природокористування, яку на сесії ЮНЕСКО в 1974 році було визнано еталонною структурою для біосферних заповідників у цілому. Це наш світовий пріоритет, про який слід говорити та його відстоювати. В «Асканії–Нові» було реалізовано цілу низку новітніх проектів і раціональних рішень. Зокрема, тут вперше у світі було навічно заповідано степову ділянку. Тут же, поза ареалом природного поширення, розпочали відтворення коня Пржевальського. В «Асканії–Нові» розпочато розведення страусів, налагоджено напіввільне утримання диких копитних ссавців, закладено перший у степовій зоні дендропарк, що зрошується артезіанською водою.
— На території заповідника є заповідна ділянка — Великий Чапельський під, де копитні тварини і птахи живуть у напіввільному стані. Яка чисельність цих тварин?
— Ця природна улоговина, що на шість метрів нижча за суміжну територію, з давніх–давен збирає весняну воду, і цей фактор дуже важливий для ссавців і птахів. Ще в давнину тут концентрувалися тарпани та сайгаки, гуси і дрохви. Нині на цій території, що має площу 23 кв. кілометри, яка огороджена двометровою сіткою, мешкають близько 500 сайгаків, приблизно 200 куланів, понад 140 благородних оленів, 86 коней Пржевальського. Кажу приблизно, бо саме зараз отримуємо приплід цих тварин. Окрім того, потрібно згадати про бізонів, плямистих оленів, зебр, антилоп, муфлонів. Варто додати, що Великий Чапельський під належить до водно–болотних угідь міжнародного значення — Рамсарської території, де восени та навесні зупиняються величезні зграї навколоводних птахів. Максимальна чисельність, яку вдавалося зареєструвати, — 500 тисяч білолобої гуски, 44 тисячі сірого журавля та ін.
Чисельність птахів дуже залежить від того, чи є вода у Великому Чапельському поді, чи ні. Влітку 2010 року, коли тут було озеро площею до 13 квадратних кілометрів, складалося враження, що сюди злетілися птахи з усього світу. Після цього вже третій рік спостерігається посуха. Озеро зменшилося до чотирьох гектарів і нині слугує переважно для водопою копитних тварин.
КОРИДА З БУЙВОЛАМИ
— Я на власні очі бачив, як ви приязно спілкуєтеся з мешканцями заповідника. А в екстремальні ситуації потрапляти доводилося?
— Природу треба знати і поважати її мешканців. Але справді, навіть знаючи поведінку копитних, можна інколи потрапити у неприємну ситуацію. Так, мене з колегою у 1998 році мало не затоптали кафрські буйволи. Ми тоді необачливо відійшли від авто, яке залишили на дорозі і через високий травостій не одразу побачили буйволів. Ті не очікували на таке «нахабство» і кинулись на нас. Автоматично ми зірвали з себе сорочки, розкрили їх над головами та почали високо стрибати. Це зупинило кафрів лише на кілька секунд. Але вони, опустивши «озброєні» рогами голови, пішли в рішучу атаку. На той момент ми «озброїлися» грудками землі з пересохлого арику і при наближенні кафрів моєму колезі пощастило поцілити першого в його чорну морду. Я ¬встиг відчути гарячий подих буйволів, які, на щастя, нас не дістали. За цим була друга атака, під час якої вже мені вдалося поцілити в одного з кафрів. Невідомо чим би це скінчилося, але водій, що був у машині, врешті–решт побачив незвичайну кориду, включив сирену та примчав до нас на допомогу. Все закінчилося добре, за винятком втрати мною командного голосу, який перетворився на шепіт.
— З офіційного сайта заповідника можна дізнатися, що деяких тварин ви реалізуєте за плату. Як ловлять цих звірів? Напевно, це небезпечно?
— Заповідна ділянка Великий Чапельський під поділена на систему загонів, що з’єднані коридорами. Залежно від виду тварини ми можемо їх або заманювати у ці коридори, або заганяти за допомогою кіннотників. Це не проста робота, вона потребує певних навичок, кмітливості та сміливості. Повірте, не кожна людина здатна зайти у клітку до розлюченої тварини. Це не «ігри патріотів». Роги тут без ковпачків і сила м’язів дикої тварини незрівнянна із силою домашньої. Маленький плямистий олень з місця стрибає через двометрову огорожу. У мене є фотознімок, на якому бізон також приземлюється після взяття такого бар’єра. Тому до відлову тварин допускаємо лише досвідчених звіроводів. Найкращий варіант — приспати тварину снодійним. Але ми живемо в дуже цікавій державі, в якій ввезення і застосування препарату еторфіну, яким користуються всі європейські зоопарки, — заборонено. Так і працюємо на межі можливого.
— Чи існують якісь загрози для заповідника від негативних явищ природи чи людської діяльності?
— Звичайно, є природні і людські загрози. Природною загрозою є можливість надмірного затоплення Великого Чапельського поду або пожежі від блискавки. Людські — випадкові чи навмисні підпали степу. У жовтні минулого року психічно хворий чоловік перетнув протипожежну смугу і вирішив зігрітися просто серед сухого травостою. Він не розумів, що міг не добігти до краю. Його перехопила служба охорони, але більше 100 гектарів степу все ж вигоріло.
Загалом степи горіли від природних чинників завжди. Але ми маємо обмежену територію і тому завжди гасимо пожежі водою і не допускаємо повного вигорання жодної ділянки. У пожежонебезпечний період завжди напоготові чотири протипожежні одиниці — пристосовані нами для гасіння степових пожеж модифіковані агрегати з великими баками води. Пожежні автомашини Служби надзвичайних ситуацій радянської доби малоефективні через малий об’єм баків, а сучасні, що коштують мільйони, заповіднику не по кишені.
— Доводилося чути, що, виконуючи дослідження в рамках своєї дисертаційної роботи, вам доводилося часто залазити на дерева. Для чого?
— Коли я був молодим, досліджував вплив комахоїдних птахів на стан дубів, звичайного і скельного. Для цього потрібно було обстежувати всю крону дерева до самої її верхівки. А дуби, як відомо, можуть сягати висоти 25—30 метрів. Ніякою технікою безпеки не передбачено, щоб дослідник піднімався вище крони дуба і встановлював там садки для комах, або тягнувся до кінчиків гілок далеко від стовбура. До народження сина я взагалі працював без всякої страховки. Коли ж він народився, придбав альпіністське спорядження і під час першого ж підйому зірвався та завис над землею. Це сталося на очах співробітниці Ленін¬градського університету, яка бігала внизу і голосно репетувала, не знаючи, чим допомогти. Як видно, наукові результати даються не так просто. Інколи їх доводиться здобувати всупереч логіці та існуючим правилам.
Віктор ВИШНЕВСЬКИЙ
 
ДОСЬЄ
Віктор Семенович Гавриленко народився в 1955 р. у Запорізькій області. У 1978 р. закінчив біологічний факультет Дніпропетровського університету. Працював у заповіднику «Кодри», що розташований на території Молдови. У 1987 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук. З 1990 р. директор біосферного заповідника «Асканія–Нова» імені Ф.Е. Фальц–Фейна. Заслужений природоохоронець України.

Rate this article
0


Subscribe to comments feed Comments (217 posted):

suzuki coin on 07/08/2018 10:41:29
avatar
Interesting and amazing how your post is! It Is Useful and helpful for me That I like it very much, and I am looking forward to Hearing from your next..
Thumbs Up Thumbs Down
0
www.cinderconeclaycenter.com on 01/08/2018 09:26:27
avatar
You have a real ability for writing unique content. I like how you think and the way you represent your views in this article. I agree with your way of thinking. Thank you for sharing.
Thumbs Up Thumbs Down
0
non duality teachers on 31/07/2018 05:34:52
avatar
I’ve been surfing online more than three hours today, yet I never found any interesting article like yours. It’s pretty worth enough for me. In my opinion, if all webmasters and bloggers made good content as you did, the web will be a lot more useful than ever before.
Thumbs Up Thumbs Down
0
lessons online on 30/07/2018 10:47:51
avatar
Thanks for the post and great tips..even I also think that hard work is the most important aspect of getting success..
Thumbs Up Thumbs Down
0
un curso de milagros on 30/07/2018 04:34:41
avatar
I haven’t any word to appreciate this post.....Really i am impressed from this post....the person who create this post it was a great human..thanks for shared this with us.
Thumbs Up Thumbs Down
0
go here on 19/07/2018 04:38:42
avatar
It’s appropriate time to make some plans for the future and it is time to be happy. I have read this post and if I could I wish to suggest you few interesting things or advice. Perhaps you could write next articles referring to this article. I desire to read even more things about it!
Thumbs Up Thumbs Down
0
acim on 19/07/2018 02:09:42
avatar
Superbly written article, if only all bloggers offered the same content as you, the internet would be a far better place..
Thumbs Up Thumbs Down
0
non dual teacher on 18/07/2018 09:17:16
avatar
Friend, this web site might be fabolous, i just like it.
Thumbs Up Thumbs Down
0
online on 16/07/2018 04:53:56
avatar
useful information on topics that plenty are interested on for this wonderful post.Admiring the time and effort you put into your b!..
Thumbs Up Thumbs Down
0
http://www.crossbowsport.com on 15/07/2018 03:38:18
avatar
hi was just seeing if you minded a comment. i like your website and the them you picked is super. I will be back.
Thumbs Up Thumbs Down
0
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 next total: 217 | displaying: 1 - 10

Post your comment

Please enter the code you see in the image:


  • email Email to a friend
  • print Print version
  • Plain text Plain text
Themes
No tags for this article
Subscribe to Newsletter
: