Відiбрав і пам’ять, і спадщину

Home | ЦІКАВО | Долі людські | Відiбрав і пам’ять, і спадщину
image

Коли приїжджаю у рідне село, завжди цікавлюся долею сусідів, знайомих. Обмінюємося думками про нинішнє життя-буття, згадуємо колишнє... Та останнього разу всі розмови на нашому кутку звелися до теми: як і чому люди втрачають совість?
Молода сім’я з нашого села у пошуках заробітку перебралася до міста. Працьовитий, здатний до всяких ремесел Дмитро без роботи не сидів. Такою ж була і дружина Тамара — турботлива і гарна господиня, вона встигала і на роботі, і вдома. Підростав син. Та не довго мир і злагода панували в сім’ї. Затягнув Дмитра у свої тенета «зелений змій». Утратив роботу, розвіялося й сімейне щастя, хоча Тамара вірила, що чоловік виборсається із горілчаного полону.
А тут іще тяжко захворіла мати Дмитра. Поміркувавши так і сяк, у сім’ї вирішили, що оскільки він тепер безробітний, то може разом із Дениском переїхати у село до бабусі Горпини, щоб їй допомагати.
Дмитро хоч і випивав, але про матір дбав. Удвох із сином порали город, підремонтували стареньку хатину, навели лад на подвір’ї. Тамара ж розривалася між містом і селом, приїжджаючи на вихідні, прала, прибирала, готувала, поралася біля свекрухи...
Бабуся Горпина раділа з цього, але хвалитися любила своїми старшими дітьми — багатими і хазяйновитими. Дочка жила в Києві, де мала дві квартири та дві машини, а другий син, Данило, — по сусідству, за високим парканом із написом «злий пес». Мабуть, сестра з братом так були заклопотані своїми «статками», що про матір згадували лише на Різдво й Пасху, та ще збиралися на материному обійсті в поминальні дні. Однак, дізнавшись, що у батьківській хаті оселився Дмитро із сином, почали активно виявляти «родинні почуття». Дочка навіть на якийсь час забрала неньку до столиці. Та невдовзі старенька попросилася назад у село — не ужилася з її чоловіком.
Данило ж тим часом умовив матір переписати на нього її частину хати і земельні паї, мовляв, сестра далеко, а менший брат п’яниця, тож тільки він догляне її до смерті. А Дмитрові запропонував роботу у своєму господарстві та платив йому... півлітрами. Якось напідпитку Дмитро віддав братові свою долю спадщини. Данило «слізно» запевнив, що забезпечуватиме сім’ю молодшого брата зерном і м’ясом зі свого фермерського господарства. І племінника Дениска не обділить — із хати не вижене, влаштує на роботу. Хоч у селі помічали, що немає у нього до племінника родинних почуттів, ставиться до того зверхньо. Навіть, бувало, казав сусідам, що коли батько п’яниця, то й син таким виросте. Та й двоюрідні брати і сестри цуралися хлопця, мовляв, не рівня він їм. Хоча Дениса в селі любили. Привітний і чемний. Добре вчився, до роботи завзятий.
Дмитро пити не припиняв. Якось на цілий тиждень «забарився» у самогонниці. Довелося Тамарі взяти відпустку за свій рахунок, щоб доглядати за немічною свекрухою. Терпець їй увірвався, і коли чоловік нарешті показався на очі, поставила вимогу: або житиме по-людськи, або...
Та це на Дмитра не подіяло. Допився до того, що потрапив до лікарні, Тамара з сином ледь його виходили. Чоловік ніби отямився, пообіцяв, що житиме тепер по-іншому. Та слова свого не дотримав… Через півроку його не стало. На похорон багаті родичі «скинулися» аж по двісті гривень на поминальний обід. Брат-фермер навіть м’яса не виділив — мовляв, нині піст. Невдовзі не стало і старої Горпини...
Через півроку прийшов дядько і заявив, щоб Денис вибирався з хати, бо тепер він тут господар і на материній садибі будуватиме дім для свого сина. Порадив небожу: «Школу закінчив — іди служити», а на Тамару гнівно гаркнув: «Нічого роззявляти рота на чуже добро!».
Село вибухнуло емоціями. Де це бачено, щоб рідний дядько вигнав родичів із хати, відібравши у сироти і бабусину пам’ять, і батькову спадщину. А дядько на те не зважає. Ніколи йому пусті балачки слухати, він ділом зайнятий — завозить на материне обійстя будівельні матеріали...
Сергій МОШЕНСЬКИЙ

Rate this article
0


Subscribe to comments feed Comments (1 posted):

Fake Yeezy Boost 750 on 01/08/2017 22:29:31
avatar
Well, here’s our conclusion — quality is key. “Made in Germany” is the magic phrase we love to see on the tag. With that in mind, we’ve put together a round-up of five silhouettes that will not disappoint in quality or durability, and were crafted with care in the Fatherland.
Thumbs Up Thumbs Down
0
total: 1 | displaying: 1 - 1

Post your comment

Please enter the code you see in the image:


  • email Email to a friend
  • print Print version
  • Plain text Plain text
Themes
No tags for this article
Subscribe to Newsletter
: