Виставка свого творчого доробку – вишитих пасхальних рушників

Home | ЦІКАВО | Люди та речі | Виставка свого творчого доробку – вишитих пасхальних рушників
image

Щороку перед великодніми святами на ринку в місті над Латорицею поряд із головними атрибутами цього світлого християнського празника – кошиками – жителька Великих Лучок Мукачівського району Олена Шершньова та її донька Вікторія розташовують справжню виставку свого творчого доробку – вишитих пасхальних рушників.
Немає жодного перехожого, котрий би не звертав увагу на них. І хоча рушники доволі дорогі, та все ж знаходяться непоодинокі поціновувачі, котрі не шкодують грошей за мистецькі роботи майстринь. Справа в тому, що рушники не просто вишиті нитками, а помережені бісером та намистинками. На полотні яскраво виблискують писанки, вербові котики, квіти, баранчики, маленькі курчатка, найрізноманітніші геометричні візерунки й символ свята – Хрест, а ще – янголи, дзвіночки та багато іншого. Є тут і стрічки, якими оперезується довкола кошик, із квітами та орнаментами. «Вишивання – моє захоплення, – розповідає Олена Василівна. – До цього ремесла привчила мене мама. У нашій великій родині вишивали всі жінки – прабабка, бабка, мати, я, а тепер і моя донечка Вікторія, котра перевершила вже й мене. Ще коли я працювала вихователькою у місцевому дитсадочку, за вишивку сідала рідше. За роботою та домашнім господарством не було часу, а ось відколи вийшла на пенсію, повністю присвятила себе цьому хобі».
У селі робота завжди є. Та жінка знаходить час і для улюбленого заняття. Інколи дуже хочеться подивитися якийсь гарний фільм чи цікаву аналітичну програму, та сидіти біля телевізора, склавши руки, вишивальниця не звикла. «Голку в руках я відчуваю завжди й без неї вже не можу, – веде далі моя співбесідниця. – А орнаменти та інші фігури, які згодом лягатимуть на полотно, самі малюються в моїй уяві. Навіть коли займаюся домашніми справами, вишивання не виходить у мене з голови».
Далі спілкуюся з донькою пані Олени Вікторією, котрій і належать ідеї прикрашати мереживо бісером та намистинками. «Ось подивіться на цих янголів на рушникові, без бісеру вони втратили б свою теперішню привабливість, – каже. – А ось обличчя Спасителя, воно як справжнє саме від намистинок».
Вікторія напрочуд уміло добирає кольори. Й на полотні квіти, курчатко, баранчик, писанка чи вербові гілочки виглядають, як живі.
Бісер та намистинки замовляють у Чехії. Цей матеріал дорого коштує, а відколи долар стрибнув, то взагалі став «золотим». А тому й такий рушник не може бути дешевим. Ціна коливається від чотирьох до шести сотень гривень. Та кому подобається – розкошелюється.
Майстрині – жінки глибоко віруючі, тому часті гості на богослужіннях у Ракошинському православному монастирі. Там їм приглянулися новенькі ікони, тож надумали вишивати такі самі образи. Кажуть, що перший млинець завжди буває глевким. Та тільки не у великолучківських вишивальниць. Вони чаклували над образом Спасителя доти, поки він не вийшов довершеним. Відтоді й стали їх вишивати. Нині у творчому доробку майстринь ціла низка ікон. Це хобі поволі перетворилося в їхній маленький бізнес. Адже для того, щоби творити, потрібні матеріали, а за невелику педагогічну пенсію такі дорогі речі не купиш. «Та все ж на головному місці в нас не стоїть заробіток, – зізнаються в один голос, – це, перш за все, наше душевне задоволення. Завершивши вишивати ікону чи рушник, від щастя хочеться співати, настрій піднімається, на душі стає радісно та світло. Саме в таку мить починаємо нову роботу, й вона спориться, отоді й можемо сидіти за вишиванням не годинами – днями».
Віталій ПУМПИНЕЦЬ,
м. Мукачево

Rate this article
0


Subscribe to comments feed Comments (1 posted):

Longchamp Outlet on 22/04/2017 21:49:03
avatar
Й на полотні квіти, курчатко, баранчик, писанка чи вербові гілочки виглядають, як живі.
Thumbs Up Thumbs Down
0
total: 1 | displaying: 1 - 1

Post your comment

Please enter the code you see in the image:


  • email Email to a friend
  • print Print version
  • Plain text Plain text
Themes
No tags for this article
Subscribe to Newsletter
: