Дмитро Хоркін: Демосфен говорив, що голос людини — друге обличчя

Home | ЦІКАВО | Люди та речі | Дмитро Хоркін: Демосфен говорив, що голос людини — друге обличчя
image

Його голос називають голосом Українського радіо. Дмитра Хоркіна знають як ведучого прямоефірних передач, спецпроекту «Донбас-UA», радіожурналу «Слово».
Віднедавна слухачі захопилися передачею «Лайфхак українською».
А ще він проводить державні протокольні урочистості. Його знають як диктора парадів до Дня Незалежності у Києві. Вперше провів на Софійській площі в Києві святкування Різдва 25 грудня.
А з минулого червня Дмитро Хоркін ще й генеральний продюсер Українського радіо. З ним сьогоднішня розмова — зокрема, про радіо «Культура» і «Промінь», проекти Наталки Соколенко та Ірини Славінської.

ІЗ ДИТИНСТВА ЛЮБИВ СЛУХАТИ РАДІО
— Дмитре, як так сталося, що ви потрапили на радіо?
— Можливо, у когось це викличе усмішку, але я з дитинства любив слухати радіо. У мене були свої улюблені диктори: Микола Козій, Ігор Мурашко...Народився я в Торезі, що на Донеччині. Жив там iз батьками до сьомого класу, а потім ми переїхали на Полтавщину. У школі я завжди був ведучим усіх заходів і концертів. Згодом навчався у Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова і там весь час проводив усілякі заходи. До речі, школу закінчив із золотою медаллю, хоча особливо не «гриз граніт науки».
Я приніс Майорщинській середній школі, що в Гребінківському районі, перемогу на двох олімпіадах: з англійської мови та історії. Уявляєте: на олімпіаді знавці зі спеціалізованих ліцеїв і я, де англійську всього лише двічі на тиждень вчили! 
А знаєте, як я вступав до вишу? До слова, саме у той рік скасували пільги для медалістів. Отже, розвіз документи, зокрема і до Шевченкового університету. Та не сподобалося мені, що приймальна комісія так далеко розташована (сміється). А тут поруч Володимирський собор, метро... Вступив без проблем на бюджетне навчання. Вперше я подивився парад на Хрещатику і мені страшенно не сподобався диктор. Він підпер голову рукою й щось нерозбірливо говорив. І я собі дав слово, що колись я вивчуся й вестиму парад iз Хрещатика...
— І ваше бажання здійснилося. Як довго ви до цього йшли?
— Навчаючись на другому курсі, я натрапив на оголошення, що на Українське радіо потрібні диктори. Швиденько зателефонував, говорив iз самим президентом радіокомпанії. Той запитав, скільки мені років. Відповів — вісімнадцять. І тут почув: «Мчи сюди, збиваючи коліна!» Був грудень. Ведуча посадила мене поруч. Прямий ефір. Прямі дзвінки до студії. Сиджу, слухаю. І раптом, під час заставки, ведуча виголошує: «А зараз — прогноз погоди, з яким вас познайомить Дмитро Хоркін!» До мене повернули мікрофон, я не розгубився й усе чудово прочитав. Наступного дня приніс вісім гривень на трудову книжку.
— І за увесь цей час не було казусів?
— Та ні, не було. Якби я не вмів контролювати себе, то мене б не запрошували на президентські концерти й заходи.
— Мрія провести парад коли здійснилася?
— Це сталося у 2011 році. Останні роки я веду паради на День Незалежності, День Перемоги і всі офіційні заходи. До речі, мене запрошують поставити голос відомі особистості.
— До вас приходить багато людей у прямий ефір. Що запам’ятовується?
— Для мене — це свого роду університет. Від спілкування з кожною людиною беру щось корисне для себе, відкриваю якийсь секрет, занотовую. Люблю спілкуватися з радіослухачами. Якими б гострими не були їхні коментарі, навіть інколи агресивними, намагаюся знайти спільну мову. І мені це вдається.
ТРИ ДЕСЯТКИ НОВИХ ПРОЕКТІВ ЛИШЕ НА ПЕРШОМУ КАНАЛІ УР
— Дмитре, які зміни Українського радіо найвідчутніші нині?
— Із вересня в ефірі почала працювати нова команда продюсерів, ведучих, журналістів. Це таки справді історична подія. Українське радіо з 93-річною історією увійшло в нову епоху. За цей короткий час з’явилися нові передачі, нові проекти. Це ранкові й вечірні прямі ефіри. Радіослухачі мають можливість почути найголовніші події в режимі «зараз про зараз», саме ті події, які миттєво відбуваються. 
За цей час на першому каналі Українського радіо у нас вийшло 25 нових лінійних проектів і 5 спеціальних. Зокрема, ми говоримо і про історію Українського радіо, голоси відомих журналістів, які працювали у різні роки. А до Дня Незалежності у нас був цикл інтерв’ю з журналістами, які працювали на Українському радіо саме у 90-ті роки, коли Україна відновлювала свою незалежність. Наступного року плануємо більше спеціальних проектів.
— Хто нові журналісти на Українському радіо?
— До нашої команди долучилася Наталка Соколенко з авторським спецпроектом про корупцію «Коло доброчесності». Разом iз нами й відома теле- й радіоведуча Ірина Славінська, яка веде спеціальний проект «Правда людини понад усе». В прямому ефірі обговорюються важливі й актуальні теми.
— Кардинально змінилося радіо «Промінь»?
— «Промінь» справді омолодився. Це практично молодіжний канал. Там вісім шоу. Оновлена й програма «На свіжу голову». Вона розпочинається на початку дня, робиться журналістами й продюсерами справді на свіжу голову, зі свіжими й цікавими темами. А ще «Промінь» живий, тому, що наша найбільша студія — Будинок звукозапису біля Кловської, повністю завантажений роботою.
Саме звідти звучить авторське музичне шоу з Євгеном Павлюковським, у прямому ефірі музиканти, молоді артисти грають, спілкуються з радіослухачами усієї України. Багато цікавинок. Не можу не згадати цікавий проект, який називається «Модний сезон з Марією Сизон». Вперше слухачі радіо «Промінь» зможуть стежити за останніми модними тенденціями.
— Родзинкою був і залишається канал «Культура»?
— Так, третій канал «Культура» — це справді наша ро¬дзинка. Оновлений канал стартував 1 жовтня у Всесвітній день музики. З того часу записано і вийшло в ефір 26 серій радіодетективів. До речі, ми одні з тих, хто отримав лист-благословення на використання творів Агати Крісті в радіоефірі від Британського королівського товариства Агати Крісті. У нас 74 театральні радіопередачі, 8 нових літературних проектів у прямому ефірі.
Це прямоефірні культурологічні, культурно-пізнавальні, освітньо-пізнавальні, мистецькі, музичні програми. На численні прохання радіослухачів ми відновили «Театр перед мікрофоном», радіопостановки, прямі трансляції з найкращих оперних залів світу. Ми почали працювати для європейських суспільних мовників.
— У прямих ефірах ра¬діослухачі мають можливість спілкуватися з улюбленими артистами, ведучими...
— Так, радіослухачі впізнають провідні голоси Ірини Грей, оксамитовий баритон Михайла Павлова, легенду-оповідача Бориса Лободу.
— Ви постійно орієнтуєтеся на смаки слухачів ?
— Звісно. І, найголовніше — це стандарти мовлення — оперативність і актуальність. Наприклад, ми можемо повідомити, що подорожчав хліб у Чілі, але це не актуально радіослухачу, який чує нас у Вінниці. На події відгукуємося оперативно — хвилин через 19-15 наші журналісти ведуть прямі ефіри з місць подій.
— В новому році продовжуватимете дивувати радіослухачів?
— Так, готуємо багато цікавих програм, викликів. Хочеться дивувати приємними новинами.
Розмовляла Людмила ЧЕЧЕЛЬ

Rate this article
0


Subscribe to comments feed Comments (0 posted):

total: | displaying:

Post your comment

Please enter the code you see in the image:


  • email Email to a friend
  • print Print version
  • Plain text Plain text
Themes
No tags for this article
Subscribe to Newsletter
: