ВІВСЯНА КАША — РАДІСТЬ НАША

Ви любите вівсянку? А вівсяний кисіль? Ні? Дуже прикро. Дивовижні страви — цілющі й до того ж смачні, а у приготуванні зовсім простенькі. І не слід думати, що це лише дитяче харчування, — воно корисне в будь-якому віці.

Насамперед вівсянка — незамінне джерело вітамінів та мінеральних речовин. Якщо ви схильні до безпідставної нудьги, довго не можете заснути і нервуєтеся через усілякі дрібниці — вам неодмінно треба їсти вівсянку. Річ у тому, що ця страва справляє антистресовий ефект, поліпшує настрій. Секрет заспокійливої дії — у вітамінах групи В, яких у каші багато, а саме вони «відповідають» за добрий стан ваших нервів, нормальний сон, а також за густий чуб без лупи та чисту шкіру.

Регулярне споживання вівсянки може зробити вас не лише спокійнішим, а й розумнішим, — саме такого висновку дійшли вчені з Кардиффського університету в Уельсі (Велика Британія). Групу добровольців віком від 30 до 80 років упродовж місяця щодня годували вівсянкою. Науковці помітили, що всього за тиждень в учасників експерименту поліпшилася робота мозку, а «побічними ефектами» стали бадьорість і добрий настрій. Між іншим, «класичний» британський сніданок складається з яєчні з беконом та пориджу — шотландської вівсянки.

Колись білоруські та польські селяни розводили жменю вівсяного борошна у кисляку і їли, не варячи. Це може здатися примітивним тим, хто не розуміє особливостей вівсяного зерна і не знає його специфічних властивостей. Шотландці ж сколочували 50-75 грамів вівсяного борошна, 300 грамів вершків, додавали в суміш 2-3 ложки меду і їли це залюбки. Робили й по-іншому: кілька жмень вівсяного борошна, збитих з водою, лишали забродити на день. Це й був шотландський броуз — улюблена національна страва, яка не потребувала нагрівання.

Тут варто, либонь, знову звернутися до вже не раз цитованого мною Вільяма Васильовича Похльобкіна. Видатний кулінар писав, що нагрівання може зіпсувати вівсяні страви, якщо вони попередньо не оброблені. «...Це стало зрозумілим тільки останнім часом, коли в усьому світі поширилася така «космополітична» страва, як вівсяні пластівці (геркулес та інші) з молоком, вершками чи сметаною. Треба лише злегка підсушити пластівці в духовці, але не нагрівати і навіть не робити гарячою механічну суміш вівса з іншими компонентами. Тільки вівсяна каша, де використано трохи води, потребує нагріву, але при цьому слід дотримуватись пропорцій. Каша з вівса-зерна готується, як і рисова, при співвідношенні 2:3. Кашу з пластівців (250 г на 2 л води) треба варити не більше 3-5 хвилин, зайву воду зливають і аж тоді кашу солять...».

Та повернімося до цілющих властивостей вівсянки. Вона безумовно рекомендується літнім людям, бо є чудовим засобом проти утворення склеротичних судинних бляшок та для нормалізації рівня холестерину. Особливо ж корисна жителям великих міст із несприятливою екологією, бо здатна виводити з організму токсини та солі важких металів.

Незважаючи на те, що вівсянка достатньо калорійна (350 ккал/100 г), дієтологи радять її усім, хто хоче позбутися зайвої ваги, раз чи двічі на тиждень улаштовуючи вівсяні розвантажувальні дні. У такі дні належить з’їдати 200 грамів вівсяних пластівців, зварених на воді, запиваючи чаєм, а ще ліпше — відваром шипшини.

Дієтологи також радять вівсянку при загостренні виразкової хвороби шлунка, при гастритах, панкреатитах та отруєннях. Вівсяний кисіль добре регулює роботу кишківнику при закрепах та проносах. Для приготування залити крупу холодною водою 1:1, покласти трошки дріжджів (якщо немає — скибку житнього хліба) і лишити бродити на 12 годин, загорнувши каструлю у товсту тканину, щоби зберегти тепло. Тоді обережно злити рідину, довести до кипіння — і кисіль готовий.

Вівсянку здавна шанує і народна медицина. Наприклад, щоби зміцнити кістки й зуби і вберегтися від карієсу та остеопорозу, треба замочувати в холодній воді геркулес і лишати на три години, а тоді варити до готовності і їсти без обмежень. Якщо ж у вас гіпертонія, щодня випивайте по півсклянки вівсяного відвару. Для приготування його склянку зерен вівса кип’ятити в літрі води, доки вода не википить наполовину. А щоби позбутися набряків, теж пийте відвар, приготований отак: склянку крупи кип’ятити в чотирьох склянках води 10 хвилин, тоді додати столову ложку меду і кип’ятити ще п’ять хвилин.

І на закінчення про згаданий уже поридж — шотландську вівсянку. Всупереч твердженню шановного В. Похльобкіна, шотландці готують свою кашу так. Вівсяне борошно (100 г на 1 л води) засипають у киплячу воду і варять на повільному вогні, помішуючи, півгодини. Солити можна лише через 10 хвилин після готовності. Оце й буде улюблена страва і каледонського тана, і англійського лорда.