ДУЕЛЬ ПІД ПИЛЬНИМ ОКОМ: ПІДОПІЧНІ АХМЕТОВА ПЕРЕМОГЛИ «ДИНАМО»

Багато років тому в Харкові відбувся перший в історії міста футбольний матч. Саме цей ювілей вплинув на вибір місця проведення фіналу Кубка України, який уперше відбувся за межами столиці — на харківському стадіоні «Металіст».

За протистоянням «Динамо» й «Шахтаря» приїхав поспостерігати Президент Віктор Ющенко, а також вручити переможцю національний Кубок. Дев’ятикілограмовий трофей заввишки 70 см, виготовлений із металу й напівдорогоцінного каміння, за день до матчу організатори виставили у вітрині одного з ювелірних магазинів, який враз став місцем паломництва шанувальників футболу. Із нагоди свята було представлено розкішний фоліант під назвою «Сто років харківському футболу», а також блок тематичних марок, значки й листівки.

Аби підтвердити власні організаційні здібності, харківські чиновники почали готуватися до матчу ще за півроку до його проведення. За цей час завершили реконструкцію Південної трибуни стадіону, яка не бачила ремонту більше сорока років, і добудували повністю знесене Східне крило.

Не обійшлося без серйозних проблем. У березні працівники головної арени міста забули вчасно увімкнути підігрів, унаслідок чого повністю загинув газон. Нові зелені сходи з’явилися порівняно недавно. За їхнім ростом ретельно стежило без перебільшення ціле місто. Кілька днів тому головний тренер «Металіста» Мирон Маркевич і сербський півзахисник команди Марко Девич повідомили, що поле готове для проведення матчу, — трава на весняному сонці швидко пішла в ріст.

Правоохоронці розповіли про організацію безпрецедентних заходів безпеки перед фіналом Кубка. Порядком у місті і на під’їздах до нього опікувалося п’ять тисяч міліціонерів. Пильнували шляхи з Києва й Донецька також полтавські й луганські полісмени. Харківські власники легкових авто напередодні отримали пораду скористатися послугами громадського транспорту, оскільки місто готувалося прийняти понад 20 тисяч іногородніх фанатів і традиційно солідний президентський кортеж.

За словами заступника начальника обласного управління міліції Сергія Дергачова, на випадок виникнення якихось непередбачуваних ситуацій правоохоронці створили кілька резервних спецпідрозділів, що дислокувалися в місцях, відведених для київських та донецьких фанів. Практично всю арену оснастили новітньою системою відеоспостереження. Аби не сталося тисняви, ворота стадіону відчинилися за три години до початку матчу. Міліціонери, створивши при вході два живі коридори, ретельно перевіряли кожного вболівальника на предмет піротехніки та інших заборонених речей.

Перегляд фіналу виявився задоволенням не з дешевих, особливо з огляду на той факт, що в середу в Харкові зіпсувалася погода. Квитки коштували від 50 до 300 гривень.

Сама ж гра на стадіоні «Металіст» видалася сумбурною, але це здебільшого стосується «Динамо». Навіть коли в грі киян була помітна відсутність будь-якої задумки, то Сьоміну ніким було підсилювати команду. Вийшов на заміну Мілевський, Нінкович, але це не ті гравці, яких можна протиставити «калібру» того ж Срни, Фернадіньо, Раца чи Ілсіньо.

«Шахтар» виявився більш підготовленим до затяжної битви, а «Динамо» вичерпало свій потенціал ще до гри. Так, були моменти в Бангура, Кравця, але вони їх не реалізували. «Шахтар» же вичавив навіть більше з того, що в нього було. Гол Гладкого - це класика пасу від Ілсіньо, а постріл Гая - це вже нокаут для «Динамо», до якого виявилися не готові ні захисники, ні Шовковський.

П‘ять червоних карток  у цій зустрічі, це все напруга в матчі, і майже всі вони по ділу. Єдине, що незрозуміло, так це за що вилучив арбітр Гладкого наприкінці матчу за друге попередження. Якщо він вирішив, що Гладкий симулював, то ні, Кадуррі порушував на ньому правила. У всьому іншому одесит Швецов відсудив не гірше, а можливо й краще іноземців.

За фол Брандау на Корреа, який навмисно заїхав в ногу своєму співвітчизнику, форвард «Шахтаря» заслужив «червоне світло» і більш того повинен пропустити як мінімум три гри, але це вже за ПФЛ.

Спровокованим вийшло вилучення для Єзерського, якого зачепив Бангура рукою в підборіддя, а потім втікав від захисника «гірників» по всьому полю. У результаті обидва отримали по картці червоного кольору. Надалі Єзерський продовжив погоню за гвінейцем у підтрибунному приміщенні на шляху в роздягальню, але Бангура гарно бігає і вдало маскується і на своє щастя, непоміченим для «гірника» пробрався у роздягальню «Динамо»...

Фінальний матч, який вперше в історії відбувся на харківському стадіоні «Металіст», закінчився з рахунком 2:0 на користь «гірняків». Відкрив рахунок на 44-й хвилині гри форвард «Шахтаря» Олександр Гладкий, а подвоїв перевагу донецьких футболістів вже на 78-й хвилині Олексій Гай.

Цей двобій запам’ятався феноменальною кількістю вилучень: арбітр Віктор Швецов показав три «червоні» картки гравцям «Шахтаря», двічі «червоне» світло побачили перед собою «динамівці».

Після матчу Віктор Ющенко взяв участь у церемонії нагородження команд і вручив донецькому «Шахтарю» Кубок України з футболу 2008 року.

Сторінку підготував БОГДАН ГРИНИШИН,
Спортивний оглядач «Українського Слова»