ОСТАННІЙ ДЗВОНИК – ПЕРШИЙ КРОК У ЖИТТЯ!

Є святкових днів багато
На листках календаря,
На подвір’ї школи свято –
День останнього дзвінка.

У ці червневі дні, коли дзвенить пташиний спів і розквітають яскраві квіти, по-літньому теплий вітер вкотре приносить до української громади Чикаго та околиць свято останнього дзвоника. Воно радісне, бо закінчився навчальний рік у Школі українознавства міста Палантай і попереду чудові літні канікули. І сумне, бо сьогодні дзвоник востаннє пролунає для наших старшокласників – учнів восьмого класу.

Численні гості, батьки щирими оплесками запросили випускників на останню лінійку. Директор школи Ірина Ценглевич, завуч Мирослава Діденко, вчителі з хвилюванням і щемом у серці привітали учнів з святом, а випускників – із успішним закінченням школи. У багатьох присутніх були сльози на очах. Сльози радості, позаяк тут, далеко од отчої землі, є маленька Україна -  школа Українознавства міста Палантай. Саме отут діти українців мають змогу опановувати мову, історію України. Це стане запорукою того, що у майбутньому вони не асимілюються в оцьому урбанізованому, почасти космополітичному світі, збережуть свою мову, культуру й звичай. Власне про це й говорили гості свята.

Традиційно українці усяке дійство, будь-яку справу розпочинають з молитви. Напутні пасторські слова отця Михайло Кузьми вкотре засвідчили це. Адже лише з Божої волі і Божої милості ми побачили на святі повносилих і усміхнених дітей, щасливих батьків.

Відрадно, що до української громади на шкільне свято завітав, а відтак і виступив Генеральний консул України в Чикаго Василь Корзаченко. Його щирі слова про Вкраїну зворушили як дітвору, так і дорослих, що прийшли  на дійство в національному вбранні – барвистих  вишиванках.

Перед учасниками шкільного свята виступила й головний редактор газети «Українське Слово» Оксана Кушіцька.

«Сьогодні останній дзвоник – такий бентежний, такий незабутній, не покличе більше в клас школи Українознавства, - сказала пані Оксана, до речі, педагог за освітою. -  Мабуть, останній дзвоник можна назвати якоюсь певною межею, що відділяє дитинство від юності. Як би там не було, але шкільні роки залишаються в душі кожного - це чудові світлі спогади, незалежно від того, був ти відмінником чи бешкетником. Зі школою пов’язана найщасливіша пора вашого життя - дитинство. Це той період, коли ви були ще простодушними, непевними, але сміливими й правдомовними, сповнені віри, що всі вершини врешті-решт вам підкоряться, і ви зможете змінити світ на краще».

А завершила Оксана Кушіцька  свій виступ зверненням до випускників: «Ви вступаєте у самостійне і таємниче життя, повне радощів та тривог. То ж в добру дорогу, дорогі випускники!»

Також із закінченням навчального року учнів привітали: голова СУМу м.Палатайн – п.Мирон Васюнець, представник Каси «Самопоміч» п.Ганнуся Чичула, голова батьківського комітету п.Ростик Зботанів.

Учасників свята у Школі українознавства міста Палантай прийшли привітати вихованці Школи мистецтв «Барвінок»/ Люба Яковенко. До речі, спонсором святкування традиційно виступила українська кредитівка «Самопоміч», яка власне й фінансово опікується не лише цією школою, але й іншими українськими інституціями Чикаго та передмість, за що  адміністрації «Самопомочі» -  низький уклін.

Перед тим, як пролунав останній дзвоник, директор школи Ірина Ценглевич нагородила Похвальними грамотами відмінників.

Свято, як на мене,  вдалось на славу, позаяк було не показним, а направду щирим, ще міцніш згуртувало українську громаду. А дивлячись на підростаюче покоління українців тут, на чужині, якось стає на душі спокійно: ми, українці, є сильною нацією у сім’ї народів США. Пишаймось цим!

Завершити цей репортаж, який, до речі, ще й фільмував на відеокамеру власник телепрограми «Узір»Іван Грицак, кортить поетичними рядками:

Дзвінок останній – перший крок в житті,
Палкий порив і юності надії.
Нехай щастить вам, друзі, у путі
І хай здійсняться світлі ваші мрії.

Оксана КУШІЦЬКА /junior