Ukrainske Slovo - Берлін і Київ надолужують згаяний час

Берлін і Київ надолужують згаяний час

Home | ПЛАНЕТА | СВІТ | Берлін і Київ надолужують згаяний час
image

Ангела Меркель запевнила, що «Північний потік-2» неможливий без участі України в транзиті газу

Президент України Петро Порошенко здійснив візит до Німеччини. Нещодавно в цій країні на четвертий термін було переобрано канцлером Ангелу Меркель і призначено новий уряд — після найдовших у історії коаліційних переговорів. Як зазначається на сайті Президента, він — один із перших іноземних лідерів, який відвідує Берлін після цих політичних перестановок.
Водночас з боку України цей візит також є досить довгоочікуваним. По-перше, остання зустріч у Нормандському форматі (за участі України, Німеччини, Франції та Росії щодо вирішення питання агресії на сході України) востаннє відбувалася в липні 2017 року, пише DW. По-друге, нещодавно Берлін видав усі дозволи на спорудження газопроводу «Північний потік-2», що проходить із Росії до Німеччини в обхід України. По-третє, триває обговорення плану запровадження миротворчої місії ООН на Донбасі, і Києву важливо заручитися підтримкою Німеччини в цьому питанні.
Під час спільного брифінгу з канцлером Меркель, Президент зазначив, що вони обговорили ситуацію на сході України, запровадження миротворчої місії ООН, введення санкцій у разі невиконання Мінських домовленостей.
За словами Петра Порошенка, спільні пропозиції Франції, Німеччини, України та США щодо миротворчої місії, «яка буде не ескортом для спостерігачів ОБСЄ, а повноцінною, повномасштабною, зможе роззброювати незаконні збройні формування, захистити людей, які живуть на окупованих територіях, і наблизити безпекові умови для початку політичного процесу місцевих виборів» Росія поки що не підтримує, втім, сторони не втрачають надії на вирішення цього питання.
Щодо проекту «Північний потік-2» глава держави лише побічно згадав, що тема обговорювалася. Втім, у відповіді на питання журналістів до пані Меркель щодо того, чи переконав її Президент України в тому, що цей проект містить політичну складову, і чи готовий Берлін запропонувати компроміс, вона сказала, що розмова з цієї теми була докладною і що вона «дуже уважно заслухала українські сумніви». За її словами, під час телефонної розмови вона поінформувала президента РФ, що неможливою є ситуація, коли через «Північний потік-2» Україна не матиме жодного значення, як транзитна країна природного газу. «Залежність від російського газу залишається, але для України це має стратегічне значення. І тому я наголосила, що проект «Північний потік-2» без того, щоб ми з’ясували однозначно, який вигляд матиме ситуація з українським транзитом, на нашу думку, це не можливо», — сказала Меркель.
Ми звернулися до українських і німецьких експертів із проханням розповісти про значення візиту глави Української держави до Берліна та прокоментувати питання, що порушувались під час його перемовин із канцлером:
«ПОТРІБНО СУТТЄВО ПОСИЛИТИ СПІВПРАЦЮ З БУНДЕСТАГОМ І ПРИСУТНІСТЬ У НІМЕЦЬКИХ ЗЕМЛЯХ»
Альона ГЕТЬМАНЧУК, директор Центру Нова Європа:
— Візит дуже важливий в контексті нового уряду в Німеччині. Незважаючи на те що Ангела Меркель залишається канцлером, її позиції ослаблені. Сама канцлер вимушена більше балансувати і враховувати інтереси не лише опозиційних партій і партнерів по коаліції, а й альтернативних гравців у своїй власній партії. Є певна взаємозалежність між успіхом канцлера Меркель і України: поразка Меркель посилюватиме поразку і для України, поразка України посилить поразку Меркель.
Під час візиту Президента також важливо надіслати сигнал, що Україна у своїй політиці щодо Німеччини готова поступово відходити від підходу «Німеччина — це Меркель» і налагоджувати контакти на інших рівнях. Зокрема потрібно суттєво посилити співпрацю з бундестагом, а також — присутність України в німецьких землях (зокрема у східних), не лише в Берліні.
Звичайно, що питання «Північного потоку-2» навряд чи вдасться уникнути на переговорах. Але, наскільки я розумію, канцлер внутрішньо для себе вже прийняла рішення про його будівництво (зокрема під впливом внутрішньополітичних розкладів у Німеччині), тому навряд чи можна говорити про якісь шанси змінити позицію.
Через затяжний період формування коаліції, Німеччина дещо випала з процесу врегулювання конфлікту навколо Донбасу. Логічно, що в Берліні на найвищому рівні хочуть «надолужити втрачене». Крім того, детального ознайомлення з ситуацією потребує новий міністр закордонних справ ФРН Хейко Маас — соціал-демократ із дуже реалістичним поглядом на загрози від політики Росії.
Поміж тим, питання миротворчої місії на Донбасі вперше знайшло відображення в коаліційній угоді. Концептуально бачення миротворчої місії України та Німеччини збігаються, але рівень безпеки, який має бути забезпечений на окупованих територіях до переходу Києва до виконання політичних зобов’язань у межах Мінська, може відрізнятись. Україні дуже важливо сьогодні демонструвати активну позицію і постійну залученість до процесу переговорів щодо миротворчої місії, щоби не бути звинуваченою в зриві цієї ініціативи. Таке звинувачення може зіграти на руку тим політикам у Німеччині, які виступають за покрокове пом’якшення/зняття санкцій щодо Росії. За наявною інформацією, такі політики є майже в кожній політичній силі в Німеччині за винятком, можливо, «Партії зелених».
«НІМЕЧЧИНА ПІДТРИМУЄ УКРАЇНСЬКУ ІНІЦІАТИВУ»
Штефан МЕЙСТЕР, голова Центру Роберта Боша з дослідження Центральної і Східної Європи, Росії та Центральної Азії:
— Не вважаю, що Німеччина припинить свою підтримку «Північного потоку-2», незважаючи на всі конфлікти з Росією в контексті нападу на Скрипаля. Навіть США дуже обережно атакують «Північний потік-2», попри ті можливості, що мають уряд і президент завдяки останньому санаційному закону. Я не вважаю, що проект буде зупинений у Європі, хіба що буде подальше суттєве погіршення відносин. Німеччина підтримує українську ініціативу і особливо за нового глави МЗС Гайко Мааса, адже є жорсткіший підхід до Росії і відсутня дискусія від міністра щодо поступового зняття санкцій. Але в німецькому суспільстві наявний тиск щодо того, щоб покращити відносини з Росією. Крім того, люди, які ухвалюють рішення, не були задоволені тим, яким чином було вирішено питання Сергія Скрипаля.
— Якою може бути реакція Берліна на ініціативу Порошенка щодо введення миротворців на окуповану територію на сході України і чи є в Меркель важелі, щоби змусити Путіна виконати Мінські угоди?
— Німеччина — не член Ради Безпеки ООН. Вона висловлює підтримку через ООН. Це велике питання там. Але так як Росія накладає вето, Німеччині складно просувати процес. Але риторично вона підтримує це.
«НІМЕЧЧИНА ВІДІГРАЄ ВЕЛИКУ РОЛЬ У ПРОДОВЖЕННІ НИНІШНЬОГО РЕЖИМУ САНКЦІЙ ЄС»
Андреас УМЛАНД, німецький політолог, старший науковий співробітник Iнституту євроатлантичної співпраці:
— Німеччина не може прямо впливати на рішення щодо миротворчої місії, адже вона — не постійний член Ради Безпеки ООН. Проте вона відіграє велику роль у продовженні нинішнього режиму санкцій ЄС. Ба більше, важливим у майбутньому буде фінансування дорогої миротворчої місії та перебудови інфраструктури донецького регіону.
Ймовірною майбутньою проблемою в німецько-українських відносинах може стати імплементація політичних складових Мінських угод. Німеччина, напевно, наполягатиме на повній імплементації цілого плану, окресленого в Мінських угодах. Україна має розробити план щодо того, як справитися з цим викликом.
Єдиний важіль, що має ЄС, це продовження санкцій.
Наталія ПУШКАРУК, Микола СІРУК

Rate this article
0


Subscribe to comments feed Comments (0 posted):

total: | displaying:

Post your comment

Please enter the code you see in the image:


  • email Email to a friend
  • print Print version
  • Plain text Plain text
Themes
No tags for this article
Subscribe to Newsletter
: