Й ВОДИ МІЧИГАНУ НА МИТЬ СТАНУТЬ ЙОРДАНСЬКИМИ

“Днесь йорданські води перетворюються на цілющі Господнім пришестям. Днесь людські гріхи йорданськими водами обмиваються. Днесь рай відкривається людям і сонце правди осяюється нам...”
(З молитов водосвяття)

Минає не так багато часу по Христовому Різдві – і наш церковний календар у суботу переносить нас із Вифлеємської яскині, де ми вітали Новонароджене Дитя, на береги Йордану тридцять років потому. Тут лунає пророчий голос Предтечі і Хрестителя Івана – він проповідує, що наближається той час, коли світові явиться Месія, закликає людей покаятися, а на знак покаяння й очищення від колишніх гріхів омиває їх водами Йордану. Багато людей приходять на Йорданські береги, й, почувши проповіді Предтечі, приймають із його рук хрещення.

Одного з таких днів, який, на перший погляд, нічим особливим не виділявся серед інших, у натовпі з’явився чоловік на ім’я Ісус з Назарету Галилейського і, як і всі інші, не бажаючи нічим виділятися, також попросив хрещення. І коли Божий Син ступив у води Йордану, з неба пролунав голос Отця: “Ти Єси Син мій любий, у Тобі – моє вподобання” (Мр. 1, 11), Святий Дух у вигляді голуба зійшов на Нього – і відкрилася одна з найбільших і найглибших правд нашої віри – явилася Пресвята Трійця.

Празник Богоявлення належить до найдавніших у нашій Церкві – його було встановлено в кінці II – на початку III століття. У давнину на свято Богоявлення відбувалося урочисте хрещення оглашенних, яке називали просвіченням, згодом і празник Богоявлення почали називати Просвіченням, на згадку про те, що Ісус прийшов нас просвітити. Тож, окрім прославлення Пресвятої Трійці, яка явилася на Йорданських берегах, це свято має й інше значення. Цей день є нагодою для кожного з нас просвітитися світлом Богоялвлення і очиститися від гріхів животворною Йорданською водою. Прикладом для нас може стати сам Христос, який, хоч і не мав гріха, але прийняв покаяння і хрещення, щоби пройти той шлях, що й кожна людина, не вивищуючись, а, ставши поряд із грішниками, показати грішникам шлях до покаяння і примирення з Небесним Отцем.

Ось чому вже упродовж багатьох століть українці, віншуючи один одного, у ці січневі дні урочисто проголошують: “А що перший празник — то Різдво Христове, а що другий празник — Святого Василя, а що третій празник — Святе Водохреще...” Ці три великі свята зігрівають наші душі і серця животворящим теплом, додають сили і наснаги на рік новий, на завтрашній день кожної родини.

Свято Богоявлення супроводжується давнім обрядом освячення води. Освячена вода по-грецьки називається “агіасмою”, що означає “велика святиня”. Чикаго, як відомо, знаходиться на південному узбережжі озера Мічиган. Але, віриться, води останнього у суботу на якусь мить стануть йорданськими й матимуть ту ж життєдайну силу, як власне й усі інші ріки й озера, зокрема у всім милій Україні – Дніпрі і Дністрі, Дунаю і Десні,  Черемоші і Пруті, Латориці і Ужі... А тому вірні як в Україні, так і тут, в діаспорі, з благоговінням зберігають її весь рік, нею освячують оселі й обійстя, щоби вберегти їх від усякої нечисті, цій воді приписують чудотворні властивості.

Та, дорогі читачі „Українського Слова”, найважливіше, щоби разом із йорданською водою, яку на Богоявлення принесемо з храмів до своїх домівок, у наше життя прийшло справжнє просвічення і покаяння, щоби кожне серце стало чистим, як йорданська вода. Адже цілюща свята вода завжди допомагала вигнати за поріг чвари та ненависть, заздрість та розбрат, натомість надійно оберігала від зла, робила нас усіх ближчими одне до одного, об’єднувала в ім’я Всевишнього й України.

Тож нехай Святе Водохреще зцілює і єднає наші душі, примножує гаразди у кожному домі, плодить щастя і здоров’я на многії-многії літа.

Миру Вам, дорогі читачі „Українського Слова”, і Божої Благодаті!

Христос хрещається! У річці Йордан!

Оксана КУШІЦЬКА,
головний редактор газети „Українське Слово”