АМЕРИКАНСЬКА ЕКОНОМІКА В КЛОПОТАХ

 У першу п'ятницю кожного місяця Міністерство праці приносить  звідомлення  про створення кількості нових місць праці у минулому місяці  та про рівень безробіття в країні на даний час. До речі, дані  про працетворення й рівень безробіття належать до вагомих показників, які є своєрідним  барометром “здоров'я” економіки. Їхнє значіння в тому, що вони вказують в якому напрямку рухається економіка. До часу оголошення даних, економісти та різні дослідчі центри часто роблять свої прогнози, а після   опублікування офіційних даних, подають  свою інтерпретацію  на базі відхилень від їхніх прогноз. Буває, що позитивний показник  сприймають неґативно і навпаки, поганий - позитивно, залежно від того, які були прогнози.

2 травня 2008 року, були опубліковані дані за місяць квітень. Рівень безробіття у квітні занизився на 0,1 відсотка і становив 5,0 %. Це була приємна несподіванка, бо були побоювання, що безробіття зросте на одну десяту до  5,2 %. Стосовно творення нових місць праці, то тут оптимізму не було -  в квітні економіка втратила  20,000 робочих місць. Однак цей неґативний показник також  сприйнявся позитивно, бо були побоювання, що стан буде  багато гірший. Ціни на фондовому ринку, які реагують на ці показники, ранком того дня зробили гарний стрибок вгору, але як інвестори почали аналізувати композицію показників, під кінець дня ранні здобутки на фондовому ринку частинно розвіялися. 

У царині творення місць праці значного спаду зазнали будівельний сектор, продукційний та підприємства, що займаються продовольством. І якби не те, що був занотований зріст творення місць праці в галузях професійного зайняття та здоров’я, то показник про працетворення в квітні виглядав би досить песимістично. У квітні також був занотований незначний зріст у заробітній платні пересічного робітника  на 0,1 відсотка і вона сьогодні становить $17.88 на годину.

Сьогодні ведеться жвава дискусія про те, чи  економіки котиться в стан рецесії, чи може вона вже в ній опинилася. Проблема в тому, що за клясичною дефініцією - два квартали неґативного ВВП -  ще не були зафіксовані, однак як приглянутися і проаналізувати ряд інших економічних показників, то багато економістів вважають, що економіка вже сьогодні перебуває в  стані рецесії ще з початком  року.

Американська економіка  повинна творити кожного місяця щонайменше 100 до 125 тисяч нових місць праці, щоб забезпечити всіх тих, що кожного місяця вступають в ряди робітників.  Однак у першому кварталі цього року, замість творення нових місць праці, економіка  місячно тратила  пересічно 80,000 робочих місць. Це подвійний удар: затрата існуючих місць праці і брак творення нових. Тому є незрозумілим, як міг занизитися рівень безробіття в квітні. Можливо будуть зроблені поправки в показнику. А втрати робочих місць та неспроможність швидко улаштуватися на нову роботу - це характерні риси рецесії.

 Також характерним для рецесії є індекс витрат коштів за працю, які являються  витратами  підприємств за оплату людської праці. У  першому кварталі цього року він піднісся тільки на 0,7 відсотка. Цьому  можна радіти, бо, ніби, відсутне назрівання інфляції, але  це також ознака того, що   робітники, як конґломерат,  не спроможні значно підвищити своєї зарплати. А відомо, що рівень заробітньої платні визначає покупну спроможність людей як покупців. Адже покупці повинні викупити продукцію та пропоновані послуги, що їх творить економіка. Три чверті економічної активности країни залежить саме від поведінки покупця-споживача. 1 травня Міністерство комерції повідомило, що покупець збільшив свої закупи в минулому місяці на 0,4 відсотка, на що  Мартін Крутсінґер (АР) відповів, що “покупці не купують  більше - вони тільки платять більше” у зв'язку з тим, що ціни на  продукти, а зокрема на бензину, значно зросли.

Пригляньмося до ВВП. В останніх двох кварталах він був мізерний - виносив тільки 0,6 відсотка у річному відношенні. Мізерний, але позитивний. Однак деякі економісти звернули увагу на те, що це сталося в наслідок надпродукції, тобто продукційний сектор випродукував більше як на це були запотребування, а це - зріст інвентури. У такому випадку ВВП був би був нижчий, якщо б продукційний сектор працював у відповідності  до зпотребувань. Тому дехто каже, що в другому кварталі цього року продукційний сектор готовий  зазнати заниження, щоб визбутися надпродукції (інвентури). Тож можна сподіватися, що економіка готова зареєструвати неґативний показник по ВВП в наступнному кварталі. Пригадаймо тут, що рівень  ВВП - ознака активности в економіці. Сьогодні в Китаю він становить менш-більш 9 відсотків у річному відношенні, а в Україні - були прогнози на 5 до 6 відсотків. (Високий показник ВВП говорить про  активність в економіці, однак такий стан не є однозначним з добробутом громадян країни зокрема з низько-розвиненими економіками.)

Мабуть найбільшу проблему сьогодні становить той факт, що немає покращань у будівничому секторі, в якому почалися  серйозні проблеми ще під кінець 2006 року. Міністерство комерції прозвітувало, що будівництво  в березні занизилося на 1,1 відсотка в річному відношенні, а в галузі житла - був зафіксований  спад на 4,6 відсотків. Будівельна індустрія переживає велику кризу в наслідок надмірної кількості на ринку нерозпроданих  новозбудованих житлових одиниць, як також великої кількості домів виставлених у перепродаж, число яких постійно збільшується в наслідок “foreclouseres”. У першому кварталі цього року кількість незамешканих (vacant) однородинних домів і кондо зросла до 2,3 мільйонів одиниць.

Врешті індекс впевненности споживачів (його публікують останнього вівторка кожного місяця), який відображує  їхні почуття стосовно певности за працю та збереження рівня життя до якого  вони звикли,  у квітні занизився до рівня, який був зафіксований на початках 90-их років минулого століття, в час економічного застою. Як подала дослідча група,  так звана “The Conference Board”, цей індекс у квітні скотився до рівня  62,3. У березні  він ще був на  висоті 65,9. В добрі часи, цей індекс сягає 100 пунктів.  Він побудований на базі опитування  і його заниження свідчить про відсутність сподівань споживачів  на краще в наступних шести місяцях. В нікого немає  сумніву, що такий мінорний настрій споживачів спричинений високими цінами на бензину, можливістю втрати праці, неспроможність економіки творити нові місця праці та високими цінами на продукти щоденного вжитку.

Наведені вгорі неґативні показники, та інші, зумовили Центральний банк у сьомий раз занизити федеральну позичкову стопу на короткотермінові міжбанкові позики, що було подано до відома 30 квітня. До речі, рішення не було одноголосне. Два члени Ради - президенти банків у містах Даллас та Філядельфії  - були проти заниження, мотивуючи свою позицію тим, що заниження позичкової стопи до рівня 2 % - це крок до збільшення ліквідности (грошей в оббігу) й може стати початком росту інфляції. Однак більшість членів Ради вважали, що економіка квола й потребує підтримки. Цього погляду також дотримується багато економістів і вважають, що Центральний банк не закінчив занижувати позичкову стопу. Дехто вважає, що до кінця літа буде  занижена до 1%.

 Ще так недавно, бо нецілий рік тому, Рада Федеральних Резерв, а зокрема її предсідник  пан Берненкі, більше боялися інфляції, як рецесії. Однак застій  у будівельній індустрії, який почав неґативно впливати на інші галузі економіки, та  колосальні  втрати, що їх зазнали  інвеститаційні інституції та великі банки в наслідок сумнівних інвестицій, зокрема інвестицій у екзотичні мортґеджі, зумовив Федеральну Раду змінити курс своєї монетарної політики від боротьби проти інфляції до заходів на недопущення в країні рецесії.  Офіційні представники уряду і ті, що відповідають за монетарну політику, вважають, що їм вдасться уникнути рецесії; пересічний американець сьогодні вважає, що ми  в ній вже опинилися.

Лука КОСТЕЛИНА