Інок чесний і літописець преславний

Home | ДУХОВНІСТЬ | Благовість | Інок чесний і літописець преславний
image

9 листопада (27 жовтня за ст. ст.) — деньсвятого преподобного Нестора Літописця(близько 1056 — близько 1114). Мощі угодника спочивають у Ближніх печерах Києво-Печерської лаври. Тож згадують його під час служб 11 жовтня (Собор преподобних отців Ближніх печер) та в другу неділю Великого посту (Собор усіх преподобних отців Києво-Печерських).
Світську славу преподобному принесла участь в укладанні визначної літописної пам’ятки — «Повісті минулих літ». На основі більш давніх літописів, візантійських хронік та інших усних і писемних свідчень Нестор зумів висвітлити події до початку ХІІ ст., тобто до своєї сучасності. Деякі події, наприклад руйнівний набіг половців на Київ 1096 року, описав як очевидець: «Прийшли до монастиря Печерського, коли ми в келіях після заутрені відпочивали… запалили дім святої Владичиці Богородиці…».
Мешкаючи з юних літ у монастирі (з 17—18 років уже в чернецтві), він переймався долею всієї Русі. Так, у «Повісті...» викриваються князівські міжусобиці — одна з найбільших, на думку літописця, загроз державному добробуту.
Дбав книжник і про те, щоб поширити християнські ідеали. Відомі його твори «Читання про житіє і погублення блаженних страстотерпців Бориса і Гліба» та «Житіє преподобного отця нашого Феодосія, ігумена Печерського» (з кількома віршованими уривками). Це — одні з перших руських житій святих.
1091 р. настоятель доручив Несторові обрати ще когось із найблагочестивіших серед братії й розкопати могилу ігумена Феодосія. Так було знайдено труну з нетлінним тілом одного з засновників обителі.
1107 року Нестор побував у Володимир-Волинському, Зимненському і Святогірському монастирях. Там він ушановував місцеві святині й не забував збирати відомості для «Повісті...». А перед смертю заповів печерським насельникам і далі сумлінно працювати над історіописанням. До нього дослухались і один за одним довели літопис аж до кінця XIV ст.
Коли Нестора почали вшановувати як святого, достеменно невідомо. Офіційно ж його канонізував Синод 1762 року (разом із іншими угодниками Києво-Печерськими).
У XIX ст. святого Нестора визнали покровителем історичної науки. 1872 р. при Київському університеті Св. Володимира було створено Історичне товариство Нестора Літописця. А ще раніше, 1829 року, члени Товариства історії та старожитностей російських установили біля раки преподобного срібну дощечку зі словами вдячності.
Звичайні прочани, які проходили біля мощей подвижника, теж старались як слід віддати йому шану. В середині ХІХ ст. Лавру відвідав В. Михайлов. У спогадах він написав, що спершу йшов за своєю групою «скоро». Потім зупинився коло домовини святого й через те відстав від супутників. І з печер його виводив інок, призначений стежити, щоб там ніхто не заблукав. На початку ХХ ст. у Лаврі побував П. Бєляєв, котрий потім писав, що через велику кількість охочих потрапити до печер монах-провідник вів богомольців майже бігцем. Але біля тієї самої домовини вони зупинились, і провідник дозволив трошки постояти в молитвах і роздумах.
Науковці вважають Нестора Літописця також одним із основоположників української літературної мови. 1997 року президентським указом встановлено 9 листопада Днем української писемності та мови.
З 2000 року 9 листопада для всіх охочих проводиться Всеукраїнський диктант національної єдності. Цього року його текст прозвучить на Першому каналі Українського радіо об 11:30.

Rate this article
0


Subscribe to comments feed Comments (0 posted):

total: | displaying:

Post your comment

Please enter the code you see in the image:


  • email Email to a friend
  • print Print version
  • Plain text Plain text
Themes
No tags for this article
Subscribe to Newsletter
: