Посол України у США Валерій Чалий: Декларація США щодо Криму чітко відображає підходи Білого дому до Росії

Home | США | Від штату до штату | США-Вашингтон | Посол України у США Валерій Чалий: Декларація США щодо Криму чітко відображає підходи Білого дому до Росії
image

Попри розмови про зближення відносин США з Кремлем, політика офіційного Вашингтона щодо Росії залишається жорсткою. Останніми тижнями за океаном офіційно заявили, що ніколи не визнають спроби РФ анексувати Крим, підтвердили непохитну підтримку Києва й збільшили заплановане надання коштів на допомогу Україні у сфері оборони. Про те, чому в Вашингтоні активізувалася політика на українському напрямі і які зусилля докладають для цього, розповів в інтерв’ю Укрінформу Надзвичайний і Повноважний посол України в США Валерій Чалий.
— Держсекретар США Майк Помпео особисто ухвалив декларацію щодо Криму. Він твердо підтримав українську позицію, але зробив це безпосередньо перед слуханнями в Сенаті, де з’ясовували невідомі деталі зустрічі президентів США і Росії в Гельсінкі. Чому ця декларація з’явилася саме в цей момент і наскільки вона важлива для України, адже позиція США щодо Криму фактично не змінилася?
— Від позиції США багато в чому залежать наші успіхи в протидії агресії та внутрішні перетворення. Це реалії, й США зараз наш стратегічний партнер номер один у галузі безпеки. Це стосується зокрема Криму. Тож завдання Посольства протягом уже не одного року — тримати це питання у фокусі уваги, знаходити механізми для деокупації Криму.
Декларація політики США щодо Криму не стала несподіваним рішенням. Принаймні для нас було очевидним, що вона не готувалась під якийсь конкретний момент, і робота над нею, так само як і над координацією спільної позиції різних країн, велась досить давно. Зміст цього документа нам був відомий заздалегідь.
Там є два важливих моменти. По-перше, вона чітко закріплює, — по суті, назавжди, й на цьому робиться акцент — невизнання спроби анексії Криму. І порівняння з декларацією Веллеса якраз іде в контексті акценту «ніколи». Про це нам ясно заявили в Держдепартаменті, зокрема на зустрічі з помічником держсекретаря США Вессом Мітчеллом. Він підкреслив це в присутності лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.
По-друге, під час свідчень держсекретаря США Майка Помпео перед Сенатом наголошено, що всі позиції, вказані в декларації, погоджені з Білим домом і перебувають чітко в руслі політики президента США. Тобто зараз ми бачимо консолідовану позицію, яку починають реалізовувати в конкретних рішеннях Конгресу й виконавчої влади.
Ця декларація демонструє позицію Сполучених Штатів, хоча з юридичної точки зору вона не має статусу закону, але в межах американської правової системи практично проголошено як політику, і нею керуватимуться виконавчі структури у своїх рішеннях.
— Ви зустрілися з держсекретарем Помпео особисто, щоб подякувати за декларацію щодо Криму від імені Президента України, й повідомили у ФБ, що також обговорили «подальші спільні кроки». Про що саме йшлося під час розмови?
— Діалог України й США триває на всіх рівнях — і на найвищому, і в межах імплементації досягнутих домовленостей. За дипломатичною практикою, деталі таких розмов не розкривають. Але я можу окреслити порушені теми.
Я справді передав подяку від Президента й підтвердження нашої спільної зі Сполученими Штатами лінії щодо Криму. Крім того, ми звірили годинники, обговорили конкретні кроки з відновлення роботи Комісії стратегічного партнерства між Україною і США. Тут роль держсекретаря ключова. Можливість поспілкуватися час від часу безпосередньо з держсекретарем США пришвидшує реалізацію двосторонніх домовленостей, досягнутих на зустрічах президентів.
— Держдеп провів міністерський форум зі сприяння свободі релігій за участю віце-президента США Майка Пенса. Наскільки ситуація в Криму й на окупованому Донбасі перебуває у фокусі таких обговорень у США і як це може змінити ситуацію?
— Основна тема цього форуму — свобода віросповідання як одна з фундаментальних складових прав людини. Але є ще один момент: якщо говорити про виступи на закритих зустрічах постійного представника США при ООН Ніккі Гейлі й попередні заяви адміністрації США, то простежується чіткий зв’язок між темою порушень прав людини і загрозою для міжнародної безпеки. По суті, є розуміння, що реального миру, зокрема на тимчасово окупованих українських територіях, не може бути досягнуто без забезпечення прав людей, які там перебувають.
Ми провели велику роботу до форуму, і абсолютно логічно, що порушували ті теми, які були важливішими для нас, як й інші країни. Тому керівник української делегації (заступник глави МЗС Сергій Кислиця) озвучив чіткий сигнал, що для забезпечення прав людини потрібно повною мірою покласти край російській агресії на сході України, домогтися виведення всіх російських військ та найманців і деокупувати Крим.
— Останніми тижнями Конгрес США підтвердив $200 мільйонів допомоги Україні у галузі безпеки та оборони на поточний рік і спланував $250 мільйонів на наступний рік у межах лише бюджету Пентагону. Що означає таке розширення і чи пов’язана така тенденція, наприклад, із посиленням присутності російських військ на Донбасі й у Криму?
— Надання допомоги Україні в питаннях безпеки та оборони реалізується за кількома напрямами: Пентагоном, Держдепартаментом та в межах окремих програм. Загалом це становить велику суму, і порівняно з іншими країнами ми справді серед пріоритетів підтримки США.
Від початку своєї роботи послом у США я поставив завдання і собі, й колегам постійно працювати над збільшенням обсягів допомоги. Це, з одного боку, технічна робота, бо треба працювати з усіма профільними комітетами в Конгресі, щорічно проводити особисті зустрічі з кількома десятками конгресменів і сенаторів. Але коли маєш підтримку діаспори і розуміння в Капітолії, це робити набагато легше. Хоч досягати збільшення щороку обсягів допомоги не так просто. Коли законодавці розглядають наступний річний бюджет, вони враховують те, як звітувати платникам податків, куди торік пішли кошти. І для мене така позитивна динаміка — свідчення існуючої й зростаючої довіри, ефективності використання Україною наданих ресурсів, що надходять у вигляді прямої допомоги, постачанні техніки та обладнання, зброї, зокрема летальної, тренінгових програм тощо. Допомога потрібна саме сьогодні, бо наші воїни продовжують гинути і зазнавати поранень. А сучасна техніка, озброєння й навчання істотно зменшують людські втрати.
Тому причини, чому маємо зростаючу підтримку, стосуються й політичної, й суто технічної сфери. Частину цієї допомоги надають під певні умови. Тобто наскільки ми успішні в реформуванні сектору безпеки та оборони, наскільки ми гарантуємо, що там не буде корупції, наскільки гарантуємо безпеку з точки зору потрапляння цих зразків до рук супротивника, настільки з нами готові розвивати відносини. І те, що допомога розширюється, — гарний сигнал.
Змінилися не лише обсяги допомоги, а й якість. Надання Україні протитанкових систем Javelin — інший рівень взаємодії. Разом із зміною наших внутрішніх умов щодо закупівлі озброєнь — про що ми також маємо говорити — і зі збільшенням довіри ми відкриваємо можливості до отримання нових видів оборонних озброєнь. Це чіткий сигнал, що США стоять разом з Україною і розуміють важливість нашого стратегічного партнерства у галузі безпеки. Це внесок у майбутнє.
У плані отримання озброєнь ми відкриваємо нові сторінки. Наприклад, активно готується відправка бойових катерів в Україну, бо ми маємо великі питання щодо контролю морського простору. Це будуть прямі поставки, без посередників.
— США активно виступають проти побудови газопроводу «Північний потік-2» й лобіюють натомість продаж американського скрапленого газу на європейському ринку з метою зменшення залежності від Росії. На ваш погляд, це питання більше пов’язане із зовнішньою політикою США чи з торгівлею?
— Аналізую це вже тривалий період, і відповідь така: дуже важко відокремити зовнішню політику від економічних питань, торговельних інтересів. Це все взаємопов’язано. Очевидно, що в США існує інтерес до розширення обсягів експорту LNG. Наприклад, станом на травень 2018 року до країн Європи спрямовано лише 31 із 396 танкерів з американським скрапленим газом. Звичайно, американська сторона хоче збільшити ці поставки. Але я б сказав, що базовим є все-таки розуміння питання безпеки, про що відверто говорив президент США на зустрічах з європейськими лідерами. І мушу визнати, що аргументів проти такої позиції дуже мало.
У США є розуміння, які можливості з’являються у Росії в разі транзитного обходу території України і того, що це призведе до зростання загрози подальшої агресії проти України. Це аргумент досить серйозний, він заявляється публічно, і тут загалом розглядають безпеку цілого регіону. Тобто питання ставиться так: тактичні економічні цілі не повинні переважати над стратегічним питанням безпеки. І позиція США висловлюється досить чітко.
— Якщо підбити підсумки за першу половину цього року, як би ви оцінили основні досягнення й зрушення у відносинах України і США?
— Наприклад, щодо Криму, то наша діяльність спрямовувалася на закріплення міжнародної підтримки невизнання спроби анексії, збереження та посилення санкцій, недопущення порушень санкційного режиму. Ми також працюємо в регіоні Центральної Америки, у країнах Карибського басейну, і коли відбувається голосування в ООН, ми також забезпечуємо чимало голосів на підтримку української позиції.
Щодо створення Платформи друзів деокупації Криму, ми провели у Вашингтоні багато різних заходів і створили таку мережу. Вона охоплює роботу з прогнозування і дій в плані безпеки та оборони — є потужні експертні установи, які дуже допомагають своєю аналітикою та прогнозами. Ми також порушуємо питання забезпечення прав кримських татар, звільнення наших заручників, яких утримують у Росії.
Ми підтримуємо інтенсивний діалог на високому й найвищому рівнях. Йдеться не лише про офіційні зустрічі. Наприклад, цього року ми підготували зустріч президентів у Брюсселі. Навіть в умовах, коли через зміни в графіку глави Білого дому більшість двосторонніх зустрічей скасували, змістовна зустріч президентів України і США відбулася. Більше того, з тих питань, які вони обговорили, я отримав завдання, і їх реалізують у взаємодії як із Радою національної безпеки США, так і з Держдепартаментом.
Результат і важливість контактів не завжди залежать від рівня. Президент України приймав офіційних представників США навіть поза дотриманням формальних протокольних правил і попри напружений графік. Зокрема, недавно відбулися переговори в Києві із заступником державного секретаря США з питань енергетичних ресурсів. Планується участь Президента України в 73-й сесії Генасамблеї ООН. Ми використовуватимемо всі можливості, щоб забезпечити постійну динаміку двосторонніх зустрічей на найвищому та високому рівнях. Діалог з американськими партнерами постійно триває.
Відзначити слід зусилля щодо визнання Голодомору 1932—1933 років геноцидом українського народу. Впродовж року ми працювали адресно із губернаторами, законодавчими структурами всіх штатів, і маємо результат, коли практично щомісяця в одному зі штатів ухвалюють резолюцію на підтримку цього рішення. Ми невпинно рухаємося до мети. Сподіваюся, цього року Конгрес ухвалить відповідну резолюцію.
Немає жодних сумнівів у позиції офіційного Вашингтона щодо підтримки України, протистояння агресії Росії та проведення реформ. Це консолідована позиція і президента, і Конгресу, і виконавчих структур. Ще рік тому це було неочевидним. Але треба також розуміти, що Україна — не єдина держава у світі, і є кілька десятків країн та регіонів, до яких традиційно прикуто увагу США. Тому утримання питання взаємодії з Україною у фокусі уваги Сполучених Штатів — дуже важлива річ.
Ярослав ДОВГОПОЛ
(Надруковано зі скороченнями)
https://ukurier.gov.ua/uk/articles/posol-ukrayini-u-ssha-valerij-chalij-deklaraciya-s/https://ukurier.gov.ua/uk/articles/posol-ukrayini-u-ssha-valerij-chalij-deklaraciya-s/

Rate this article
0


Subscribe to comments feed Comments (0 posted):

total: | displaying:

Post your comment

Please enter the code you see in the image:


  • email Email to a friend
  • print Print version
  • Plain text Plain text
Themes
No tags for this article
Subscribe to Newsletter
: