Чужі у своїй Вітчизні

Home | УКРАЇНА | Життя як воно є | Чужі у своїй Вітчизні
image

Щороку починаючи з 2000-го, згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН, 18 грудня у світі відзначається Міжнародний день мігранта. Цього дня 1990 року була прийнята Міжнародна конвенція про захист прав усіх трудящих-мігрантів і членів їхніх сімей. Генасамблея наголосила на необхідності подальших кроків для забезпечення їх основних свобод та дотримання прав людини цієї категорії. Хіба міг тоді хтось уявити, що за якийсь час Україна опиниться віч-на-віч із проблемою внутрішніх мігрантів?
Сьогодні в нашій державі офіційно зареєстровано майже один мільйон 700 тисяч переселенців з окупованого Донбасу та анексованого Криму. Офіційно їх називають внутрішньо переміщеними особами (ВПО). Більшість утікачів од війни розсіялася по різних куточках країни, куди не дотяглася агресивна рука «руского міра». Те, що їм довелося пережити, нинішнім поколінням, які не знали війни, важко уявити. Коли людина в одну мить втрачає все, що мала в житті, — роботу, житло, майно, нажите десятиліттями праці, а попереду в неї — жахаюча своєю невизначеністю невідомість, це справжня життєва трагедія. Тих, хто призвів до цієї біди, вірю, чекає покарання. Навіть якщо вигнані зі своїх домівок люди по-християнськи їх пробачать.
По-різному склалися долі цих гнаних і голодних. Комусь вдалося знайти нове місце роботи, винайняти житло і влитися в життя місцевої громади. Щоправда, навіть такі щасливчики повноцінними її членами так і не стали. І не зі своєї вини — рідна (здавалось би) держава позбавила їх частини конституційних прав, зокрема права участі у місцевих виборах. Ні, ніхто громадянства ВПО не позбавляв, громадянами України вони залишаються. От тільки відчуття нерівноправності — гостре, як ніколи досі, принаймні ніби ти людина дещо іншого ґатунку...
Частина втікачів од війни через поневіряння, брак роботи і неможливість сплачувати оренду житла вимушена була повернутися в «обійми» «руского міра», де проукраїнськи налаштованих людей може спіткати жах переслідування до невідомо якого «дна» і де нема роботи. Втім, там хоч є де жити. Нехай голодуючи, але ж у рідній домівці, бо вмирати просто неба, та ще й у чужому краї, не кожному захочеться.
А що ж рідна ненька Україна? Як зустріла вона своїх знедолених чад? Чи щось зробила, аби не лишати їх сам на сам із бідою? Ще восени 2014-го був ухвалений Закон «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», який (о диво!) й справді відповідав своїй назві. Тоді серед вимушених переселенців піднялася хвиля обережного оптимізму: держава про нас пам’ятає, вона нас захистить і допоможе — Слава Україні!
На жаль, цей документ став чи не єдиним, про який можна сказати добре слово. Далі стартували один за одним підзаконні акти та низка постанов Кабміну, які не тільки вихолостили все позитивне, що було в законі, а й ініціювали всілякі утиски прав і свобод ВПО.
Коли А. Яценюка змінив нинішній Прем’єр-міністр, у частини переселенців знов зажевріла надія: може, хоч новий керівник уряду з розумінням поставиться до їхніх не таких уже й численних, але вкрай пекучих проблем: забезпечення житлом, роботою, а для немічних — соцдопомогою. Де там! Звісно, уряд не Сонце, щоб зігріти всіх нужденних. Але ж принаймні хоча б пам’ятав, що є така категорія населення, яку від власних домівок відірвала війна. Серед них — діти, старі... Більш як півтора мільйона громадян були приречені стати вигнанцями у власній країні. Майже три роки намагаються вони знайти своє місце у жорстко зміненій реальності.
«Сьогодні уряд, по суті, проводить «політику санкцій» стосовно власних громадян», — констатував нещодавно голова Комітету ВР з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Григорій Немиря. Він також поінформував, що в проекті державного бюджету на 2017 рік передбачено на 100 млн грн менше на адресні виплати, ніж у 2015-му, і що комітет спрямував з цього приводу відповідний запит Прем’єр-міністрові України, але відповіді не отримав.
Нам постійно нагадують: не вистачає коштів на життєві потреби власних громадян. Зате чужих ми ладні прихистити. Принаймні так вважає заступник міністра юстиції Сергій Петухов, який написав у «Фейсбуці»: «Я б запропонував ЄС взяти на себе (тобто на Україну. — Авт.) добровільно квоту на розселення мігрантів. Думаю, наша країна могла би повністю взяти на себе квоту, наприклад, Нідерландів. Що скажете?». А що тут можна сказати? Маючи 1,7 млн безхатьків із Донбасу, для яких держава нічого не зробила за два з половиною роки, говорити про прихисток іноземців — вершина цинізму. Як мінімум. І таких чинуш, як Петухов (до речі, виходець із Донецька), в Кабміні, зокрема в Мінсоцполітики й Мінфіні, чимало.
«Усі переселенці — патріоти України. Вони не захотіли жити в окупації і опинилися в незрозумілому юридичному статусі. Не можуть отримати жоден кредит — ні на житло, ні на підприємницьку діяльність. Деякі банки України відмовлялися видавати депозити, які були в переселенців до окупації. Багато роботодавців відмовляються брати на роботу переселенців, орендодавці не здають їм квартир... Ми розуміємо, що більшість проблем виникла на законодавчому рівні, тому збираємося їх вирішувати разом із депутатами Верховної Ради, міністрами Кабінету міністрів», — розповідає заступник голови нещодавно створеної «Всеукраїнської асоціації переселенців» Катерина Брюханова.
Наївні... Їй-бо, як діти...
Михайло ГУБАШ

Rate this article
0


Subscribe to comments feed Comments (3 posted):

Replicas de relojes on 21/01/2017 03:22:08
avatar
I really loved the way you explained in a understanding manner. It has good information and also it is very interesting to read. You have maintained a good quality in attractive manner. Keep sharing such wonderful and useful post. The ideas which you have shared in this blog is really good.
Thumbs Up Thumbs Down
0
replicas breitling on 03/01/2017 02:48:04
avatar
thanks for sharing
Thumbs Up Thumbs Down
0
Essay writing reviews on 27/12/2016 01:18:03
avatar
I really loved the way you explained in a understanding manner. It has good information and also it is very interesting to read. You have maintained a good quality in attractive manner. Keep sharing such wonderful and useful post. The ideas which you have shared in this blog is really good.
Thumbs Up Thumbs Down
0
total: 3 | displaying: 1 - 3

Post your comment

Please enter the code you see in the image:


  • email Email to a friend
  • print Print version
  • Plain text Plain text
Themes
No tags for this article
Subscribe to Newsletter
: