Здоров’я нації у небезпеці

Home | УКРАЇНА | Життя як воно є | Здоров’я нації у небезпеці
image

Із четвертого квітня в Україні запрацювала нова система контролю якості та безпечності харчів. Ідеться про набуття чинності Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин». Яких нововведень слід очікувати споживачам і виробникам?
Почнемо з останніх. Адже, за великим рахунком, доведення споживчого ринку харчів фактично до критичної межі на совісті виробників. Останніми роками полиці крамниць заполонили продукти сумнівної якості. Навіть чиновники профільних державних контролюючих служб визнають: у загальнодержавних масштабах фальсифікація окремих продуктів і їхня невідповідність задекларованим параметрам на маркуванні сьогодні сягає 80%. Вражаюча цифра! Причому йдеться не про делікатеси та смаколики, а про життєво найнеобхідніше на столі — молоко, масло, сир, хліб, олію, м’ясні вироби тощо.
Важке економічне становище країни і зниження рівня доходів населення все частіше змушує споживачів керуватися тільки доступністю ціни на товар і все менше піклуватися про його якість та безпеку. Цей фактор у поєднанні з відсутністю державного контролю призводить до того, що недобросовісні виробники і постачальники послуг задля збільшення прибутку знижують власні витрати, використовуючи дешевші або не передбачені стандартами інгредієнти, з меншою увагою ставляться до процесу виробництва, умов транспортування, зберігання і реалізації продукції. Як наслідок, собівартість останньої знижується, однак при цьому погіршуються її якість і безпечність.
Наприклад, у наших крамницях повно вершкового масла — нібито коров’ячого, проте із зовсім не молочними жирами. Їх у складі цього продукту, як і молока, сирів та сметани, зазвичай заміняє пальмова олія, імпорт якої за останні два роки зріс аж у чотири рази. Також ми звикли до нібито м’ясних ковбас із соєвого шроту, крохмалю, подрібнених шкур та сухожилля тварин. І ще до наколотої штучним білком свіжини (для збільшення продажної ваги). Відомо і про рис із домішками поліетиленових зерен, і про згущене молоко, що містить такі заборонені речовини, як діоксид титану (додають, якщо у складі продукту є жири немолочного походження), заборонений для дітей замінник цукру аспартам. І про хліб соціальних сортів із цвілого борошна. Що вже казати про соки, які такими можна назвати з великою натяжкою, а також дорогою до прилавка «нагодовані» хімією овочі та фрукти…
Відбувається це тому, що нема законів про відповідальність виробника за недоброякісність виробленої продукції та механізму відстеження потрапляння фальсифікату на ринок. А чинні законодавчі норми спрямовані не на користь споживача. Так, першою ластівкою було скасування обов’язкової сертифікації товарів, після чого український ринок заполонив харчовий непотреб і неліквід. Зрештою, систему захисту прав споживачів у країні практично доруйнував запроваджений 2014 року мораторій на перевірки малого та середнього бізнесу. Так, його ухвалення зменшило тиск контролюючих органів на підприємців, що певною мірою підвищило ділову активність у країні. Однак у Держпродспоживслужбі констатують, що водночас це призвело до суттєвого погіршення якості продуктів.
Сьогодні миттєво здійснити перевірку тієї чи іншої торговельної точки або виробника служба не може. Щоб відреагувати на скаргу споживача, її контролерам часом доводиться понад місяць по різних інстанціях збирати дозволи-погодження. Звичайно, за цей час винуватці події заметуть усі сліди і підготуються до перевірки. А в постраждалих зникне бажання шукати правду.
Новий закон повертає норму про непланові перевірки. У той же час для виробників запроваджуються чіткі й прозорі їх процедури, покликані мінімізувати корупційні ризики і сприяти розвитку чесної конкуренції. Ключовими новаціями нового документа фахівці називають ризик — орієнтований підхід до перевірок операторів ринку та запровадження Акта перевірки. Підприємства перевірятимуть залежно від ступеня ризику для життя і здоров’я людей (скажімо, у магазині, де продається запакована продукція тривалого зберігання, ризиків менше, ніж там, де відпускають свіже м’ясо). За теперішнім законом, інспектори Держпродспоживслужби здійснюватимуть такі перевірки. І, що дуже важливо, будуть зобов’язані широко інформувати громадян про результати лабораторних тестів і випробувань споживчих товарів. Також із 4 квітня і громадські організації дістали право надавати службі аналогічну інформацію для розміщення на їхньому сайті, якщо випробування були проведені в акредитованих лабораторіях. Тож незабаром у відкритому доступі з’являться звіти з підсумками перевірок підприємств-виробників.
Також нова законодавча норма дасть змогу призупиняти роботу підприємств, які виробляють або продають небезпечну продукцію, на строк до 10 днів без рішення суду. Це має запобігти спалахам гострих кишкових інфекцій і поліпшити санітарно-епідеміологічну обстановку в країні.
Усе це правильні кроки. Утім… Експерти все ж критикують щойно прийнятий закон. Вони сумніваються, що запропонованих методів буде достатньо для ефективної боротьби з недобросовісними виробниками.
По-перше, законодавчого перезавантаження потребує і сама система контролю Держспоживслужби, в діяльності якої досі існують корупційні ризики. Не перевелися там нечисті на руку контролери, з якими виробникам завжди можна «домовитись».
По-друге, щоб споживча проблема на ринку розв’язувалася, необхідно запровадити великі штрафи щодо недобросовісних виробників. Такі, щоб вони значно перевищували отриману вигоду від продажу фальсифікованого продукту. Тоді зникає мотивація підробляти останній.
І нарешті, по-третє, в Україні не розвинена практика позовів громадян до компаній, що є чи не найдієвішим дисциплінуючим чинником у розвинених країнах. Приміром, якщо у США громадянин купив недоброякісний товар і звернувся до суду, то це майже стовідсоткова гарантія, що він цю суперечку виграє. Бо там вважають так: якщо споживач витратив час на судові розгляди, то він мав на це підстави. Просто так людина не судитиметься.
Хай там як, але багато чого залежить і від нашої з вами громадянської позиції. Для початку потрібно бути небайдужим і не проходити повз порушення. Також споживачеві належить знати свої права і як їх захистити. Але проблема ще й у тому, що більшість людей не вірить, нібито чиновники і суд дієво допоможуть у боротьбі з недобросовісним виробником. Найгірше, що головно так і виходить...
Олена БЕГМА

Rate this article
0


Subscribe to comments feed Comments (3 posted):

avatar
Спасибо за свежие данные по этой теме, очень важно знать такие вещи!
Thumbs Up Thumbs Down
1
avatar
Спасибо за качественную работу, было очень полезно прочитать эту статью вовремя и сделать выводы
Thumbs Up Thumbs Down
0
sneakers reps on 25/04/2018 23:15:27
avatar
I then had to run on a treadmill for a minute, where my running stance was being monitored by another set of body-measuring sensors. The idea is that, in the future, Adidas could launch these types of experiences to its retail stores and bring customized shoes to the masses.
Thumbs Up Thumbs Down
0
total: 3 | displaying: 1 - 3

Post your comment

Please enter the code you see in the image:


  • email Email to a friend
  • print Print version
  • Plain text Plain text
Themes
No tags for this article
Subscribe to Newsletter
: