Демографічні ініціативи Кабміну: обіцянки і реалії

Home | УКРАЇНА | Життя як воно є | Демографічні ініціативи Кабміну: обіцянки і реалії
image

В Україні скорочується чисельність населення. Не лише тому, що співвітчизники працездатного віку масово торують стежки за кордон у пошуках заробітку і кращих умов життя. Стрімко падає й народжуваність, яка вже значно нижче смертності й призвела до істотного старіння населення… Тим часом в уряді анонсували ряд соціальних ініціатив, спрямованих на поліпшення демографічної ситуації у країні. Чи стануть вони стимулом для українців народжувати більше дітей?
Передовсім ідеться про такі нововведення. З ініціативи Кабміну вже з 1 вересня кожній породіллі просто в пологовому будинку даруватимуть пакет для немовляти, або, як його ще по-модному називають, бебі-бокс. Це буде одноразова адресна допомога від держави, яка міститиме найнеобхідніше на самому початку для догляду за дитиною: підгузки, ковдру, серветки, пелюшки, присипку, масло, крем, соску, сушені трави для ванночок, одяг, термометр і навчальний буклет для матері. Такого добра в пакеті буде, як заявлено, на 5 тисяч гривень.
Ще одна ініціатива уряду називається «Муніципальна няня». Вже з 1 січня наступного року батьки дітей, яким не виповнилося три роки, зможуть отримувати матеріальну компенсацію на оплату послуг няні. Тобто якщо вони захочуть працювати, а не сидіти з малюком, то впродовж усього часу до досягнення сином або дочкою трьох років вони можуть найняти людину, котрій держава офіційно платитиме 1492 гривні на місяць — це розмір прожиткового мінімуму на дітей до 6 років. 25% цієї суми покриватиметься з держ¬бюджету, 15% — із обласної скарбниці, а 60% — з місцевої. Виплачуватимуть батькам усю суму один раз наприкінці року, виходячи з поданих до соціальних органів звітних документів.
Крім того, Кабмін пообіцяв забезпечити можливість безкоштовного обстеження майбутніх батьків на TORCH-інфекції. Це група захворювань, які можуть передаватися внутрішньоутробно від матері до дитини і згубно впливати на плід. Серед них токсоплазмоз, краснуха, герпес, гепатити «В» і «С», вітряна віспа, сифіліс, хламідіоз, лістеріоз, гонококова, цитомегаловірусна та ВІЛ-інфекції. У приватній лабораторії за такий аналіз доведеться викласти щонайменше 1,5 тисячі гривень. У рамках урядової ініціативи направлення на безоплатне обстеження видаватимуть усім подружнім парам уже у РАЦСі під час подання заяви на реєстрацію шлюбу.
У Кабміні також вирішили мотивувати місцеві громади приділяти більше уваги маленьким українцям. Якщо вона дістане від уряду статус «Доброзичливої до дітей», то їй додатково залишать 1% податку на доходи фізичних осіб (до відома: сьогодні громадам залишається 60% ПДФО). Підраховано, що, приміром, для Маріуполя добавка може становити 27 млн грн, для Умані — 3 млн грн. Це потенційні кошти на дитячі програми.
Також обіцяно ще більше «прикрутити гайки» злісним неплатникам аліментів. На додачу до ухваленого торік закону про посилення санкцій проти неплатників грошей для дітей до порядку денного слухань Верховної Ради включено новий пакет законодавчих актів, які передбачають систему автоматизованого арешту коштів і майна боржників, включно з нерухомим, а також значні штрафи до «ухилянтів». Мало того, претенденти на державну службу будуть зобов’язані пред’являти довідку про те, що за останні півроку не заборгували аліментів. А тих чиновників, котрі не платять на утримання дітей більше півроку, взагалі звільнятимуть із посади…
Про всі ці соціальні ініціативи уряду повідомив особисто Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. Схвальні коментарі міністрів і чиновників відповідних відомств не забарились. Можна було б привітати такі новації, якби не знати про зворотний бік утілення в життя розхвалених різних соціальних ініціатив уряду. Ми вже проходили масову «роздачу» субсидій, підвищення зар¬плат і пенсій, що вилилось у галопування інфляції, ріст цін і комунальних тарифів. Як уже встигли зауважити експерти, і нинішні, сказати б, демографічні «пряники» від Кабміну радше скидаються на піар, імітацію турботи про народжуваність. Бо вони не посприяють у розв’язанні найнагальніших проблем батьків після народження дитини. На додачу, зауважують аналітики, ще й від самого початку містять корупційну складову — чергове «розпилювання» бюджетних грошей.
Узяти хоча б широко розрекламовані у ЗМІ бебі-бокси. Виходить, за батьків держава сама вирішила, що їм потрібно. Ванночок, ковдрочок, серветок, пелюшок і кремів та присипок покладуть аж на 5 тисяч гривень. Найвірогідніше, що виграють тендер на їх постачання наближені до уряду бізнес-групи, адже йдеться про комерційно дуже вигідне замовлення: щороку в державі народжується приблизно 400 тисяч немовлят. Тобто гроші гарантовано надходитимуть із держскарбниці. А вміст бебі-боксу можна й здешевити, поклавши різницю в кишеню. Схеми розкрадання державних грошей загальновідомі.
Батькам не пропонують замість усього цього бебі-добра гроші. Хоча логічно було б дати матері 5 тисяч гривень, а вона сама знає, що дитині купити. Доказом, що витратила їх саме на малюка, може бути чек. Адже трапляється, що ковдра і багато чого іншого залишилось від попередніх дітей. Дещо можуть підкинути друзі та родичі, в яких уже підросли діти. Так багато хто робить. Якщо в матері не вистачатиме молока, то навіщо, питається, їй креми та присипки? Їй потрібні дитячі суміші. А запріле місце на тілі немовляти мама змастить старим перевіреним народним засобом — олією. Так відгукнулись на цю ініціативу уряду жінки-матері, яким доводиться ростити дітей в украй скрутних матеріальних умовах.
Хоча, власне, ідея бебі-боксів не нова. Вперше її запровадили у Фінляндії ще наприкінці 1930-х років, і система досі діє. Сьогодні такі набори для новонароджених отримують новоспечені батьки у різних країнах світу — від Великої Британії до Індії. Десь це приватна ініціатива, десь — державна програма. До того ж у тій же Фінляндії, скажімо, батьки замість коробки з речами можуть узяти гроші — близько 140 євро. У них є вибір, а це головне.
Також, як указують експерти, не все так просто і з інститутом муніципальних нянь. Гадаєте, нарешті зможете домовитися з бабусею або сусідкою, яка за символічні гроші (а це саме так, бо сьогодні подібна праця у місті оплачується 40-50 гривень за годину, набігає 8-10 тисяч гривень за місяць) якийсь час посидить із вашою дитиною? А ви ще спробуйте ці гроші «вибити» з держави. По-перше, всі офіційні «муніципальні няні» мають перебувати на обліку, на роботу влаштовуватися згідно з трудовим договором. Хто, крім «свого», погодиться глядіти дитину за менш як півтори тисячі гривень за місяць? Ще й нема гарантії, що ці гроші вони отримають сповна. Як відомо, 60% суми виплачуватимуть місцеві бюджети, які здебільшого тріщать по швах. До того ж видатки на няню відшкодовуватимуть разово наприкінці року — залежно від того, скільки місяців пропрацювала няня. Зрозумілою мовою: мамі, щоб вийти на роботу, потрібно рік платити няні 8-10 тисяч щомісяця, і тільки наприкінці року одержати від держави подачку. Враховуючи середній рівень наших зарплат, неважко передбачити, що мамам і надалі буде вигідніше сидіти вдома з дитиною, перебиваючись підробітками.
Тим часом не потрібно бути урядовцем, щоб розуміти: підвищити народжуваність може тільки реально зростаючий добробут народу та зміцнення інституту сім’ї у країні. Чи дасть бебі-бокс матері впевненість, що вона зможе повноцінно виховати і забезпечити свою кровинку до 18 років? На жаль, сьогодні навіть оздоровлення дитини у таборі для багатьох українських родин важкодоступне. Тож не треба плутати рекламні акції зі справжньою турботою про народжуваність.
Тим часом в Україні з року в рік пришвидшується скорочення населення. За даними Держстату, за 2016-й кількість населення зменшилася на 175 тисяч, а у 2017-му — вже на 198 тисяч… Сьогодні на 63 новонароджених доводиться 100 померлих. Яка нині чисельність населення країни, ніхто достеменно не знає. Навіть Держстат, оскільки за всі часи незалежності лише раз був проведений перепис населення, та й то 2001 року. Відтоді різні статистики звітують тільки про «поточний облік». І хоча при цьому їхні цифри дещо різняться, всі вони впевнено констатують факт невпинного скорочення населення. Це дуже загрозливий показник — для нашої незалежності, безпеки держави.
Якщо ми не хочемо, щоб через сто років основне населення країни становили мігранти, то нарешті треба полишити піар, а братись за реальні реформи, передовсім економічні. Тим часом для збереження людського потенціалу уряд поки що не робить бодай необхідного мінімуму. Ось хоча б промовистий факт, який стосується найбільшої цінності держави — здоров’я її народу. На лікування онкологічно хворих уряд виділив 27% від потреби, а для лікування серцево-судинних хвороб — 30%, при тому, що смертність від цих двох чинників разом складає 80% від усіх причин смертності.
Олена КОЩЕНКО

Rate this article
0


Subscribe to comments feed Comments (0 posted):

total: | displaying:

Post your comment

Please enter the code you see in the image:


  • email Email to a friend
  • print Print version
  • Plain text Plain text
Themes
No tags for this article
Subscribe to Newsletter
: