Схилімо знамена і серця

Home | УКРАЇНА | Nota Bene | Схилімо знамена і серця
image

8 травня — День пам’яті та примирення. 9 травня — День Перемоги
Ніщо не вічне під місяцем, як казали древні.
І вічна пам’ять, мабуть, не вічна. І Вічний вогонь…
А от війни на землі — вічні. І ці війни триватимуть доти, доки не похований на Землі останній солдат.
А той, останній, на превелику журбу, не похований. Та й навряд чи це коли-небудь станеться: мир на Землі, як і перемоги над ворогами, — відносні. Воскреснути із мертвих зміг Один, інші (несть їм числа!) — не зможуть. Ніколи!
Як не зможуть воскреснути заступник командувача Південно-Західним фронтом генерал-лейтенант Федір Якович Костенко та його син Петро. Їх останки між селами Гусарівка та Лозовенька, що у Балаклійському районі на Харківщині, знайшли кілька тижнів тому пошуковці військово-патріотичного об’єднання «Орієнтир».
Дерзновенні Костенки полягли у травні 1942 року під час Харківської операції. Полягли смертю хоробрих, до останнього подиху захищаючи від ворога землю, заповідану батьками.
Героїзм і трагедія — ось два крила голуба миру, який у День Перемоги символічно зринає у безхмарну блакить неба.
«Яка величезна безліч жертв війни: калік, безруких, безногих, сліпих, поранених і покалічених наших людей живе сьогодні в глибокому тилу... — писав по гарячих слідах Олександр Довженко. — А скільки вдов, скільки сиріт!.. Чи це не трагедія народу?»
Доброчесний літописець тих днів, Олександр Петрович не міг стримати емоцій, вихлюпнутих у його душу травнем 45-го: «Цілую землю, по якій проходили наші солдати з боями і де вони полягли мільйонами, рятуючи себе й прокляту стару повію Європу».
Дорого обійшовся нам той порятунок, про який нинішня «стара повія», схоже, або давно забула, або ж узагалі згадувати не вважає за потрібне.
Державний діяч Великої Британії, прем’єр-міністр цієї країни у роки Другої світової війни, лауреат Нобелівської премії з літератури Уїнстон Черчілль писав: «З-поміж усіх народів, які опинилися під владою Німеччини, чи не найбільше постраждав український. Але, разом з тим, він ціною мільйонів своїх представників зробив величезний внесок у перемогу над нею...»
Який же це внесок? Ось що писав в одному з центральних видань доктор історичних наук професор Петро Чернега: «Український народ приніс на вівтар Перемоги величезні жертви.
Втрати України у війні становили 40-44% від загальних втрат СРСР. У 1945 р. залишилося лише 27,4 млн чоловік із 41,7 млн, що проживали у 1941 р. у республіці. Протягом війни чисельність населення Західної України зменшилася з 9,4 до 3,5 млн осіб. Гітлерівці вивезли з республіки до Німеччини понад 2,3 млн молоді для роботи в господарстві рейху. Понад 5,5 млн людей були розстріляні і замучені фашистами у 230 концтаборах і гетто та у 250 місцях масового знищення населення. Досі не встановлена кількість українців, які загинули на фронтах. Цифра 2,5 млн воїнів-українців, які полягли на війні, подана ще у радянській історіографії і не відповідає дійсності. Демографічні втрати УРСР за період з 1 січня 1941-го до 1 січня 1945 р. становили 13 млн 584 тис. людей».
На продовження цієї сумної статистики професор-історик Петро Чернега провів трагічну і моторошну паралель: «Сталінський режим не відставав від гітлерівського у своїй сваволі. За період Другої світової війни він знищив і депортував у райони Крайньої Півночі і Сибіру 1,5 млн невинних людей, головним чином жителів західних українських земель. Але цього видалося замало, і 22 червня 1944 року Наркомат внутрішніх справ і Наркомат оборони СРСР видали наказ про виселення «в окремі краї Союзу РСР усіх українців, що мешкали під владою німецьких окупантів...», але «...після того як буде зібраний урожай і зданий державі для потреб Червоної армії».
До сьогоднішнього дня деякі історики сприймають його як фальшивку, скомпоновану ворогом. Проте Ф. Чуєв в книжці «Солдаты империи», виданій у Москві 1998 року, надрукував цей наказ. Документ йому передав, а також повністю підтвердив його ідентичність нар¬ком внутрішніх справ Української РСР у 1944-му В. Рясний, який зазначив, що «декілька ешелонів мої хлопці заповнили і відправили. Але згодом виконання цього наказу раптово припинилося».
Цинічну імперську кровожерність відродив нинішній господар Кремля.
І знову грізно ревуть танки та рвуться марковані на російських заводах снаряди…
І знову безберегі ріки гарячої крові течуть по багатостраждальній українській землі…
І знову селяни визволеної 10 вересня 1943 року від фашистських зайд Красногорівки Мар’їнського району, що на Донеччині, у травні 2017-го пасуть худобу поблизу мінних полів під свист куль…
Якими ж були цьогоріч 8 і 9 травня — День пам’яті і примирення, День Перемоги?
За інформацією військових спостерігачів, української та іноземних розвідок, розгнуздана кремлівська кліка, згромадивши на Донбасі кілька десятків тисяч найманців, спробувала використати ці дні для різного роду провокацій. І внесок путінської Росії у цю війну справді незаперечний!
Ми — мужній народ. Нас — не подолати!
Схилімо ж наші державні корогви і наші серця, братове-українці, передовсім над могилами тих, хто не думав ні про вічну пам’ять, ні про вічні вогні, ні про високі нагороди, — схилімо!
І пам’ятаймо: мир, що спрадавна дається дорогою ціною, залежить від кожного із нас, нині сущих. Від кожного й усіх разом!
Василь ПІДДУБНЯК
На фото: участь Президента у заходах з нагоди Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

Rate this article
0


Subscribe to comments feed Comments (4 posted):

cheap essay help on 21/07/2017 08:12:24
avatar
nice post
Thumbs Up Thumbs Down
0
cheap essay writing on 21/07/2017 08:10:20
avatar
Articles that have meaningful and insightful comments are more enjoyable, at least to me. It’s interesting to read what other people thought and how it relates to them as their perspective could possibly help you in the future.
Thumbs Up Thumbs Down
0
cheap essay writing on 21/07/2017 08:09:17
avatar
The readers including me are very much happy to read this message from the Ukraine and I appreciate the great mind behind such great words. The news and articles published in your blog have helped a lot to acquire knowledge and hope you will keep sharing.
Thumbs Up Thumbs Down
0
this post on 22/05/2017 03:50:26
avatar
I would state, you do the truly surprising. This was really what I was looking, and I am vivacious to came here !
Thumbs Up Thumbs Down
0
total: 4 | displaying: 1 - 4

Post your comment

Please enter the code you see in the image:


  • email Email to a friend
  • print Print version
  • Plain text Plain text
Themes
No tags for this article
Subscribe to Newsletter
: