Багаті стануть багатшими, бідні — біднішими

Home | УКРАЇНА | Nota Bene | Багаті стануть багатшими, бідні — біднішими
image

Державний кошторис прибутків і видатків на наступний рік оцінюють по-різному. Уряд називає його бюджетом зростання. Але більші цифри не завжди означають покращання. Політики мають (декларують) свою думку — залежно від приналежності до відповідної сили. А що кажуть із цього приводу фахівці — економісти? Ось кілька їхніх оцінок фінансового закону, за яким Україна житиме наступного року.
Міністр економіки 1997-1999 рр. Віктор Суслов:
— Щодо бюджету в цілому я б сказав, що він умовно збалансований. Тому що розмір дефіциту перебуває в нормальних, допустимих, межах — 2,4% валового продукту. Але якщо ми зараз почнемо аналізувати дохідну частину і дивитися: а за рахунок чого планується отримати ці доходи, — то тут виникають дуже великі запитання. Наприклад, планується профінансувати за рахунок майбутніх конфіскацій коштів корупціонерів — 4 млрд 700 млн, або раптом передбачається, що ми отримаємо наступного року 22,5 млрд грн від приватизації. Хоча, коли показники на рівні минулого року були менш ніж 15 млрд, вони далеко-далеко не виконувались. Гадаю, що не будуть виконані й ці збільшені показники. Або коли уряд планує одержати 12,5 млрд за рахунок збільшення акцизів на тютюнові, алкогольні вироби та пальне... Ну, знаєте... Можна планувати, але я, знаючи цю тему, можу стверджувати, що в нас піде скорочення легального алкоголю, тютюну, буде рости контрабанда і, швидше за все, ці суми також не будуть отримані. І можна продовжувати, бо, щоб збільшити дохідну частину більш ніж на 36,5 млрд грн, уряду довелося уточнити макроекономічні показники на, так би мовити, оптимістичніші і сказати, що в нас реальні доходи будуть більшими, ніж планувалося в проекті бюджету до першого читання. Чи станеться так, я дуже сумніваюся. Тобто там серйозні видатки по податку на прибуток у порівнянні з тим, що планувалося. Помітно, що уряд штучними шляхами цей бюджет балансував. До речі, від Національного банку розраховують отримати значно більше, аніж раніше було заплановано, Нац-банк, звісно, грошей додрукує, але це, врешті-решт, знову виллється в інфляцію. Отже, я припускаю, що бюджет у тому вигляді, як його затверджено, виконаний не буде. Хоча він може бути виконаний за рахунок ще вищих темпів інфляції від закладених показників, тому що політика, яка сьогодні проводиться, викличе інфляцію, гадаю, наступного року не нижче 12-15%.
Яку оцінку поставити бюджету? Ну, не більше трьох із мінусом. Знаєте, наявність навіть поганого бюджету краще, ніж відсутність будь-якого. Але оцей перерозподіл коштів, збільшення зарплат депутатам, доходів і зарплат чиновникам, збільшення фінансування органів влади, починаючи з Адміністрації Президента, Кабміну і ВР, на тлі пожиткового мінімуму в сумі 1700 грн, від якого розраховуються всі соціальні виплати... Це означає, що росте розмежування в суспільстві: багаті стають багатшими, бідні — біднішими внаслідок інфляції і низьких доходів. У цьому головний недолік бюджету.
Доктор економічних наук, народний депутат України V, VI скликань Олексій Плотников:
— Єдине, що можна сказати непоганого про цей бюджет, — що його ухвалено не 30 грудня о четвертій годині ранку, як бувало раніше, а в першій декаді грудня. Тому що його показники сумнівні й нереалістичні. Коли у бюджет закладаються доходи від спецконфіскацій, які відбуваються за рішеннями суду, котрих ще нема, то це показник сумнівного правового ставлення держави до своїх громадян і в цілому до середовища. Я не бачу якихось чинників економічного зростання, але якщо буде певний профіцит, то, насамперед, — інфляційний, тобто за рахунок інфляції буде збиратися більше податків, зростатиме дохідна частина і, можливо, держава піде на те, щоб збільшити мінімальні зарплати з відповідними соцвиплатами. Але це не є об’єктивно економічним, це радше, крок популістичний.
Міністр фінансів і віце-прем’єр кількох урядів України Віктор Пинзеник:
— Мені, вочевидь, бракує освіти, тому я не все можу зрозуміти в цьому документі. Хоч насправді я розумію. Мене тривожать ті підвалини, на яких будувався бюджет, а з іншого боку мене тривожить його незбалансованість. Документ, який я раніше вважав реальним хоча б за доходами, нереальний за видатками, тому що частину видатків планується здійснити за рахунок поганого, але вже тривалого для України шляху життя у борг. Якщо ви порівняєте перше і друге читання, виявиться, що раптом доходи збільшилися на 36 мільярдів гривень. Звідки вони взялися? Я от думаю: можливо, краще було б не приймати зараз бюджет. Минув би місяць-півтора, і він би ще на 30-40 мільярдів збільшився. Доходи, на які це збільшення сталося, не є реальними. Тому що доходи планується збільшити на майже 20%, при тому що економіка зростає на 3%. Що має збільшити її на 3%? Але не виключаю імовірності, що ці доходи будуть виконані, як це відбувалося останні два роки, бо є помічник, який допомагає це виконувати, — інфляція. Вона виявляється значно більшою, ніж заявляє уряд у розрахунках. Якщо я раніше говорив, що цифра видатків є нереальною, бо вона тягне нас далі на життя в борг, то зараз вона є ще більш нереальною і призведе до дефіциту бюджету. Про це говорить і цифра зовнішнього боргу, який збираються збільшити на 344 мільярди гривень. Борг — це наслідок, це дитина бюджету.
Голова Комітету економістів України Андрій Новак:
— Передбачається хоч якесь зростання соціальних платежів, зарплат, пенсій, звичайно, це все в межах інфляції. А найголовніше розчарування — що й надалі немає справжньої децентралізації, яка має полягати в децентралізації податків, тобто дохідної частини. В проекті бюджету на наступний рік і надалі 80% доходів, тобто податків, напряму йдуть до центрального бюджету. І, відповідно, тільки 20% доходів залишається в місцевих бюджетах. Тобто зберігається гіперцентралізована бюджетна система.
Михайло ГУБАШ

Rate this article
0


Subscribe to comments feed Comments (0 posted):

total: | displaying:

Post your comment

Please enter the code you see in the image:


  • email Email to a friend
  • print Print version
  • Plain text Plain text
Themes
No tags for this article
Subscribe to Newsletter
: