Фантазії на ксероксі: які неприємності несе українцям держбюджет-2018

Home | УКРАЇНА | Nota Bene | Фантазії на ксероксі: які неприємності несе українцям держбюджет-2018
image

Наприкінці минулого тижня тихо, спокійно, буденно і навіть трохи неочікувано Верховна Рада України ухвалила Державний бюджет 2018 року.
І цей факт можна назвати найголовнішим плюсом головного фінансового документа держави: бюджет є і він з’явився вчасно.
Що і стало найбільшим успіхом Кабміну Володимира Гройсмана: міністри не затягували розгляд до останнього, не голосували «під ялинку» чи навіть уже після новорічних свят, як вже бувало, і не тримали у напруженні фінансовий сектор цілої країни.
Що ж стосується якості самого документа, то тут питань традиційно більше. Втім, як і щороку...
ГЛАДКІ ЦИФРИ НА БІЛОМУ ПАПЕРІ
Зовсім без форс-мажору, щоправда, не обійшлося. Головний кошторис України ухвалили близько опівночі. «За» проголосували 273 народні депутати.
Тобто, Кабмін для цього голосування мав достатній запас міцності, що може свідчити про вмілу роботу державних чиновників із депутатським корпусом.
Обійшлося цього разу і без тривалого публічного перекроювання витратних статей, що зазвичай відбувається доволі гучно, зі взаємними звинуваченнями та підозрами.
Нинішньої зими витратні статті нардепи підтримали з майже непомітним пручанням, що знову ж таки свідчить про уміння команди Володимира Гройсмана знаходити компроміси.
У результаті вмілої та злагодженої роботи ми отримали кошторис, у якому передбачено доходи у розмірі 913,3 млрд. гривень, видатки — 988,6 млрд. гривень.
Таким чином, дефіцит бюджету становить 81,8 млрд. гривень, або 2,4% до ВВП держави. Що цілком вписується у так звані маячки меморандуму з Міжнародним валютним фондом.
Державний борг у 2018 році сягне 1999,3 млрд. гривень. Це 60% до нашого ВВП. І цей показник є трохи кращим за минулорічний, коли наш держборг становив 63% до ВВП України. 
Зростання реального ВВП у наступному році планується на рівні 3%. У грошах ця цифра, тобто, номінальний ВВП становитиме 3 332,3 млрд. гривень.
Індекс споживчих цін, як прогнозує уряд, сягне 109%. Індекс цін виробників — 110,3%. Рівень безробіття — 9,1%.
ВПРАВНІСТЬ РУК — І РЕКОРДНИЙ ДЕФІЦИТ БЮДЖЕТУ
У порівнянні з минулим роком кошторис доходів зріс на 142 млрд. гривень, а витрат — на 147 млрд. грн.
Реальна ситуація в економіці держави змусила експертів засумніватися у реальності цих цифр чи принаймні у тому, що їх можна буде досягнути порівняно малою кров’ю.
«Доходи Державного бюджету у наступному році мають зрости на 20%. У мене питання: завдяки чому це має відбутися? Адже зростання економіки, як планує уряд, становитиме 3%, ще 10% — інфляція. То звідки ж візьметься 20%?!» — сказав в ефірі одного з телеканалів відомий український економіст Віктор Пинзеник.
Відповідей на це питання може бути декілька і всі вони виглядають однаково погано.
З одного боку, уряд може сподіватися на зовнішні запозичення, що  матиме напрочуд згубний вплив на ситуацію з державними фінансами; з іншого боку, справжній рівень інфляції може бути значно вищим за вказаний тут, десятивідсотковий.
Що може мати ще гірші наслідки для українців. Сподіватися, що нас нагодують акцизи, воєнний податок та напівміфічна приватизація, було би доволі наївно.
Адже цьогоріч доходи від приватизації сягнули 17 частини (!) від запланованого: замість 17 запланованих млрд. гривень вдалося отримати трохи більше одного мільярда.
Схожою ситуація залишатиметься і у наступному році. Вочевидь, Кабмін Володимира Гройсмана вирішив знову наступити на ті ж самі граблі і зробити це якомога болючіше. Або ж створити прихований дефіцит бюджету, роздувши його до критичної позначки.
Так, доходи від приватизації у 2018 році мають становити 22,5 млрд. гривень. Що є на порядок більше за нереалізований показник 2017 року.
Схоже, що завищений показник надходжень від роздержавлення — це вже тренд постреволюційної України.
«У 2016 році заклали 10 млрд. гривень, отримали заледве 200 млн... Я не уявляю, що треба буде продати у наступному році, аби отримати 22 млрд., — каже керівник Комітету економістів України Андрій Новак. — Най¬імовірніше, ця сума також залишиться невиконаною, і її можна сміливо додавати до дефіциту бюджету. Який реально становитиме 100 млрд. гривень».
АБО ДЕВАЛЬВУВАТИ, АБО НІЯК
Ще одна доволі сумнівна цифра — показник інфляції. У наступному році, на думку урядовців, вона становитиме 9%.
У нинішньому році вона має бути не більшою за 7,1%, як було написано в основних макроекономічних показниках Держбюджету 2017 року. Фактично ця сума буде більшою дуже суттєво.
Вже сьогодні річна інфляція становить 15%, і навіть якщо вона злегка зменшиться до кінця року, то все одно вимірюватиметься двозначним числом.
«Якщо в бюджеті закладено девальвацію гривні до 30,1 грн. за долар, то це від курсу, коли формувався бюджет, девальвація становить 15%. І якщо гривню девальвують на 15%, то інфляція ніяк не впишеться у рамки 9% — і буде виражена двозначним числом», — продовжує Андрій Новак.
Додатковий ризик для рівня інфляції — плани Президента Петра Порошенка у передвиборчий рік підвищити заробітну плату до 4100 гривень.
«Написати можна будь-яку цифру: чотири тисячі, п’ять, десять тисяч. Щось схоже ми вже проходили у 90-х роках, коли українці були мільйонерами, але за ці мільйони могли купити все менше і менше товарів та послуг, — пояснює Новак. — Гроші, які не підкріплені товарним виробництвом, призводять тільки до одного: знецінення. Як до девальвації гривні, так і до високих темпів інфляції».
Назагал, за його словами, Державний бюджет-2018 копіює всі проблеми та слабкі місця бюджету нинішнього року.
«Бюджет наступного року — це ксерокопія нинішнього бюджету, адже структурно вони ніяк не відрізняються один від одного, — резюмує Андрій Новак. — Структура дохідної і витратної частин, їх співвідношення, тобто дефіцит бюджету, співвідношення між центральним та обласними бюджетами структурно нічим не відрізняються. Аналогічно вибудувані всі статті. І сформували його у Мінфіні дуже просто: взяли показники 2017 року, додали коефіцієнт інфляції — й отримали бюджет наступного року. Тож і економічні результати у наступному році будуть такими ж, як і нині».
«У 2017 році ми закладали зростання ВВП 3%, а отримали трохи більше 2%, інфляцію планували 7%, а можемо отримати всі 13%. Бюджет 2018 року виявився таким же соціальним, тобто бюджетом проїдання, як і минулорічний», — додає економіст Олег Пендзін. 
У ПІДСУМКУ — ПЛЮС НУЛЬ ГРИВЕНЬ
Соціальна складова у Держбюджеті-2018 на перший погляд представлена потужно. Хоча і нинішній держкошторис влада називає вже не соціальним, як минулорічний, а бюджетом зростання.
Та, попри це, певні пряники для пересічного люду, нехай і ціною інфляції, цей документ передбачає.
Кабмін двічі підніме соціальні стандарти. Прожитковий мінімум становитиме 1700 грн. iз липня наступного року. Зростання мінімальної зарплати — до 3723 грн. уже з 1 січня 2018 року.
Щоправда, існує президентська ініціатива до підвищення її до рівня 4100 грн. У бюджеті ця цифра не фігурує, але її готові впровадити вже найближчим часом.
У цілому планується, що соціальні стандарти зростуть за рік на 9%. Це рівно стільки ж, скільки, на думку уряду, становитиме інфляція. Іншими словами, народ отримає нуль. Але це де-юре.
А де-факто, враховуючи, що в дев’ятивідсотковому коридорі інфляцію не втримають, усі соціально незахищені стануть біднішими.
У грошах підвищення закладено невелике: від 124 грн. пенсіонерам до 167 грн. дітям від 6 до 8 років.
Утім наступного року мінімальна зарплата та мінімальна пенсія (для чоловіків, які мають 30 років стажу та жінок, що мають стаж 30 років) буде вищою за прожитковий мінімум.
Із 1 січня 2018 року збільшено мінімальну почасову оплату праці. З нового року вона сягне 22,41 грн. за годину роботи. Це становить близько 0,7 євро...
Втім уряд обіцяє, що при нагоді, якщо зростання економіки виявиться вищим від запланованого, переглянути цю цифру.
ЗАВТРА БУДЕ КРАЩЕ, НІЖ СЬОГОДНІ...
З оптимізмом чекають наступного року освітяни і медики: у держкошторисі закладено проведення проголошених реформ. Учителі вже готуються отримувати значно більше.
Але не з першого дня. Посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії встановлюється в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
А оклад педагогічного працівника кожної наступної кваліфікаційної категорії підвищується не менш ніж на 10%.
Тобто для фахівця найвищої категорії, за законом, оклад повинен бути на 30% вищим від нинішнього рівня. Іншими словами, вчитель уже з нового року мав би заробляти не менш ніж 11 169 грн.
Однак влада чесно зізнається: так не станеться, бо немає необхідних для цього коштів. Зарплату педагогам підвищуватимуть поступово — з 1 січня 2018 року до 2023 року.
Окрім цього, вчителі отримуватимуть надбавки за стаж: понад 3 роки — 10% посадового окладу, понад 10 років — 20% посадового окладу, понад 20 років — 30% посадового окладу.
Відреагував Держбюджет 2018 року на медичну реформу. Зокрема, на правило «Гроші ходять за пацієнтом».
Держава платитиме конкретним лікарням і лікарям за надані конкретним пацієнтам медичні послуги, а не виділятиме кошти просто на утримання лікарень.
Сума, яку лікар отримуватиме за людину, становить 370 гривень на рік. За пацієнтів віком до 5 років і після 65 років тариф буде вдвічі вищим — 750 гривень. Надалі вона має зростати: до 450 грн. до кінця 2019 року.
ДОРОГИЙ ПРЕЗИДЕНТ! І НАРДЕПИ...
На превеликий жаль для пересічного українця, підвищення зарплат очікує не лише їх, а й слуг народу: депутатів і державних чиновників.
Заробітна плата нардепів у прийдешньому році становитиме від 17 до 20,4 тисячі гривень. Тобто керівник комітету навіть офіційно зароблятиме майже у 6 разів більше, ніж українець, що живе на «мінімалку». Навіть підвищену.
Голова Верховної Ради України тепер отримуватиме 12 прожиткових мінімумів, тобто 20 400 гривень. Перший заступник — 11,5 прожиткового мінімуму — 19 550 гривень.
Звичайний заступник отримуватиме 11 прожиткових мінімумів — 18 700.
Утiм нинішнє підвищення можна назвати компромісним. Раніше планувалося, що заробітна плата народного депутата становитиме 25 «мінімалок», що  дорівнює 36 250 гривень, однак це рішення було скасоване.
Бюджетні витрати на діяльність Президента Петра Порошенка та його адміністрації наступного року сягнуть 1,038 млрд. гривень.
Сума значно виросла за останні вісім років — майже в 10 разів. Так, ще у 2010 році цей рядок витрат бюджету дорівнював 121 млн. грн.
Із приємних бонусів для народу — майже 47 млрд. гривень на ремонт і будівництво нових доріг. Торік на ці потреби було виділено 19,2 млрд. гривень, в 2017 році — 32,2 млрд. гривень.
Плюс в Україні вже з 1 січня почне працювати Дорожний фонд, який отримає 32,6 млрд. гривень. Глава Укравтодору Славомір Новак раніше обіцяв, що кардинальні зміни можна буде відчути вже через 3-4 роки після початку роботи Фонду.
Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ

Rate this article
0


Subscribe to comments feed Comments (1 posted):

ranchocucamonga on 25/02/2018 02:11:57
avatar
Miraculous compositions by a marvelous essayist, I should state.
Thumbs Up Thumbs Down
1
total: 1 | displaying: 1 - 1

Post your comment

Please enter the code you see in the image:


  • email Email to a friend
  • print Print version
  • Plain text Plain text
Themes
No tags for this article
Subscribe to Newsletter
: