На порозі макроекономічної негоди?

Home | УКРАЇНА | Nota Bene | На порозі макроекономічної негоди?
image

Зараз багато експертів говорять про стабільність вітчизняної економіки, зниження інфляції, зміцнення національної валюти. Гривню називають однією з найкращих валют світу за динамікою стабілізації.
Але ця стабільність є хиткою, зазначає головний економіст інвестиційної компанії Dragon Capital Олена Білан. Наша економіка, як і раніше, надто залежить від світової кон’юнктури, від цін на товари, якими торгують на світових ринках, — сталь, нафта, газ, зерно.
Останніми роками ціни на них були сприятливими для України. Але не варто сподіватися, що це триватиме довго. Вже є неприємні сигнали: ціни на нафту і газ почали зростати, ціни на сталь — падають.
На тлі загальної вразливості економіки окреслилися серйозні проблеми з виплатами зовнішніх боргів. До кінця цього року треба віддати кредиторам 2 млрд дол., наступного року — 4 млрд, а 2020-го та 2021-го доведеться перераховувати їм по 6 млрд «зелених».
Ще варто приплюсувати цьогорічний внутрішній борг у 2 млрд дол. і борги державних компаній під державні гарантії.
Більше половини заборгованої суми Україна винна офіційним кредиторам — МВФ, Сполученим Штатам Америки, Євросоюзу. Дефолт за цими зобов’язаннями в принципі неможливий. Третину боргів треба віддати з державної скарбниці.
Держбюджет не має таких ресурсів, як Нацбанк, не володіє валютними резервами. Уряд на своєму рахунку закумулював лише 900 млн дол., плюс кошти від спецконфіскації в «Ощадбанку», якими можна скористатися після відповідної постанови Кабміну. Тож загальна сума для погашення зовнішніх боргів сягає 1,4 млрд дол.
Боргові виплати створюють суттєве навантаження на державний бюджет навіть за стабільної ситуації в країні. А у нас розрахунки за боргами накладаються на політичний цикл.
Аби погасити заборговане, уряд має купити валюту у НБУ, для цього треба мати гривню. Але наповнення бюджету нині погіршується, джерел для залучення гривні мало. Тому треба залучати зовнішнє фінансування — хоча б 5 млрд дол. (без позики МВФ), зазначає Олена Білан.
Зараз це складно, наступного року буде ще складніше, адже невизначеною залишається ситуація з програмою співпраці з МВФ. Діюча закінчується у березні 2019-го, а гроші в уряду закінчаться ще раніше.
Програма МВФ передбачала позику у 17,5 млрд дол., видано лише 8,5 млрд. Останній кредитний транш Україна отримала у квітні 2017 року, цьогорічну позику міжнародні кредитори вже тривалий час відкладають.
Наступного року в нашій країні проходитимуть вибори, тож приватні іноземні інвестори через невизначеність з українською владою навряд чи позичать багато грошей під відсотки, які влаштують Україну. Незважаючи на процедурні питання, влада все ж має кілька місяців, аби отримати наступний транш від МВФ.
За ним має надійти фінансування від ЄС, Світового банку, з’явиться можливість залучити єврооблігації на зовнішньому ринку. Без грошей МВФ Україну чекають серйозні виклики — різка девальвація гривні й ризик невиконання своїх зобов’язань, тобто фактичний дефолт, зазначає Олена Білан.
Сценарії
Професор Каліфорнійського університету Юрій Городніченко окреслив для нашої країни три сценарії. Перший — оптимістичний, коли вітчизняна економіка зростатиме і Україна не матиме ніяких проблем у своєму розвитку.
У другому сценарії наша країна не зможе домовитися з МВФ про новий кредит, але ціни на вітчизняні експортні товари залишатимуться високими. Тож якщо піднапружитися, можна виплатити певні кредити.
Але при цьому чимось доведеться пожертвувати. Приміром, заплатити більші відсотки за нові запозичення, менше грошей виділити на освіту, охорону здоров’я, оборону і т. д.
У песимістичному сценарії значиться, що глобальна економіка розширювалась останні вісім років. Але це розширення не може бути вічним, за ним через рік-два чи навіть раніше настане рецесія. Про це вже сигналізує ринок бондів у США.
Коли світ охопить рецесія, впадуть ціни на сталь, у нашої країни не буде доступу до кредитів МВФ та інших іноземних фінансових джерел. І Україна опиниться у набагато гіршій ситуації, аніж Росія у 2014–2015 роках, коли ціни на нафту впали і РФ не мала доступу до запозичень на зовнішніх фінринках.
У песимістичному сценарії нашій країні нічим буде захиститися — валютні резерви обміліють, експорт упаде, не буде валюти для покриття імпорту. Тож почнеться стрімка девальвація гривні, як у 2014–2015 роках, коли за долар давали 40 гривень. Банківська система, яка тільки-но почала відновлюватися після великої кризи 2014–2015 років, знову почне «падати».
Якщо Україна не отримає кредитів, економіка зупиниться, ВВП може впасти на 10–15%. Імовірність цього найгіршого сценарію з урахуванням вітчизняних реалій не така мізерна, як дехто вважає, зазначає Юрій Городніченко. Про це свідчить досвід інших країн, зокрема Італії.
Коли нещодавно ця країна не змогла сформувати уряд, відсоткові ставки на італійські боргові облігації поповзли вгору. Це значить, що італійський уряд має платити набагато більше за своїми боргами. Тож йому доведеться урізати витрати на освіту, охорону здоров’я, оборону тощо.
Якщо наш уряд не зможе виплачувати поточні борги, йому доведеться знову позичати, жити в борг увесь час. Якщо не буде хорошої ціни на українську сталь, зерно, якщо скорочуватиметься експортна виручка, формуватиметься великий бюджетний дефіцит.
Його треба чимось покривати. Резервів НБУ недостатньо, грошей на внутрішньому ринку обмаль. На зовнішніх фінансових ринках позичати складно, бо влада провалила програму співпраці з МВФ. Тож приватні кредитори дадуть у борг не під 3%, як МВФ, а під 15–20%, а то й більше, бо за ризики треба платити.
Іноземні інвестори поки не готові вкладати кошти в українські облігації чи інші активи. Поки їх цікавлять такі країни, як Литва й Туреччина.
Тож треба боротися за іноземні інвестиції, поліпшувати інвестиційний клімат, необхідно «дружити» з МВФ. Якщо спалахне фінансово-економічна криза, МВФ буде першим рятівником України, наголошує Юрій Городніченко.
Варіанти
Почесний президент Київської школи економіки Тимофій Милованов нагадав, що тема виплати кредитів зовнішнім інвесторам і банкам для нашої країни не нова. Нічого поганого в тому, аби жити в борг, немає, більшість країн саме так і живе.
Є кілька боргових варіантів. Можна позичене не віддавати, але наслідки не забаряться — країна втратить довіру інвесторів і банкірів, на валютному ринку спалахне паніка, національна валюта девальвує, ціни на товари і послуги підуть угору, політична ситуація захитається.
Переговори з Європою вестимуться по-іншому — Україна вимолюватиме гроші для погашення боргів «на колінах» і погоджуватиметься на вимоги, набагато суворіші за умови МВФ. Якщо не погасити кредиту бодай один раз, країну чекає реальне зубожіння.
Аби віддати зовнішні борги, необов’язково позичати гроші у МВФ, можна їх узяти у Китаю. Можливо, влада про це вже домовляється, але з Піднебесною не все так просто. Офіційно Китай може говорити про кредит під 3%, насправді позичить під 6%.
Даючи гроші приватним компаніям, китайці часто ставлять додаткові умови. Приміром, із кредиту у 100 млн дол. пропонують виділити 1,5% на створення своєї консультаційної компанії. Тож китайська позика нашому уряду не дуже відрізнятиметься від позики приватних інвесторів — буде такою ж дорогою: під 8–10–12%.
Торішнього вересня Україна позичила на світовому фінансовому ринку кошти під 8% (МВФ дає під 3%), та й то тому, що позичальники чекали відновлення переговорів України і Міжнародного валютного фонду про черговий кредит.
Треба позичати дешево і швидше реформувати економіку, аби вистрибнути з кредитної пастки, зазначає експерт. МВФ — найкращий позичальник, із Китаєм і приватними інвесторами складніше домовлятися. Кредити у них дорожчі, умови інші, зазвичай ідеться про вхід у бізнес, а не про інституційні реформи.
Пропозиції
Коли влада отримує черговий кредит, починає роздавати гроші — піднімати пенсії, стипендії, виплати породіллям. Це — добре. Але через кілька років боргова ситуація повторюється — накопичуються нові борги.
На жаль, каже експерт, влада і бізнес мало уваги приділяють макроекономічній аналітиці, не прогнозують різних сценаріїв розвитку економіки.
Дехто пропонує суттєво зменшити роздутий держапарат й урізати зарплати високопосадовцям. На цьому зекономити мільярди гривень і спрямувати їх на виплату боргів.
Юрій Городніченко переконаний, що якість праці фахівців, які працюють в уряді, залежить від їхньої зарплати. Якщо урізати зарплати і зекономити умовний мільярд гривень, втрати, заподіяні некомпетентними фахівцями, які залишаться працювати за мізерну плату, будуть набагато більшими.
Тимофій Милованов вважає, що більш ефективно працюють у виконавчій владі українці, які мають західний досвід. А ось у наглядових радах компаній краще діють іноземні фахівці, бо вони більш незалежні. У виконавчу владу вони складно інтегруються.
Тож до наглядових рад компаній доцільно залучати, на думку експерта, іноземців і платити їм високу зарплату, до виконавчої влади — українців, які прожили за кордоном кілька років, є патріотами України і хочуть розвивати її економіку.
Скорочувати надто роздутий держапарат треба, вважає Тимофій Милованов. Адже держструктури — це не відділи соціального забезпечення, які мають утримувати десятки тисяч неефективних працівників за рахунок платників податків.
На жаль, зазначає експерт, реформи в нашій країні нині загальмувалися. Всі чекають нового політичного циклу або кризи, що мають дати поштовх новим реформам.
Джерела зростання
Нині вітчизняна економіка не може зростати за рахунок трудових ресурсів, переконує Олена Білан. Найближчим часом наша країна опиниться у демографічному провалі з дефіцитом робочої сили. Він уже відчувається через трудову міграцію, але рецептів для її припинення уряд не має.
Суттєво прискорити темпи зростання економіки можуть нові технології, інновації, ноу-хау, інвестиції. Нині інвестиційні вливання в Україну зростають, але їх недостатньо для розвитку країни. На початку 2000-х був інвестиційний бум, частка інвестицій у ВВП сягала 20%. Поки до історичного показника дуже далеко.
Експерт наголошує, що треба залучати до співпраці внутрішніх інвесторів, хоча зовнішні приносять в економіку більше грошей і нових технологій. Іноземці завжди прискіпливо оцінюють ризики і прибутки. Зараз вони чекають земельної реформи, сподіваються, що вона дасть великий поштовх усій українській економіці.
Про це свідчить досвід інших країн. Іноземці, навіть якщо не зможуть купувати українські чорноземи, готові вкладати гроші не тільки в сільське господарство, а в інші сектори економіки за земельної реформи.
Активізувати зростання економіки також може приватизація, каже Олена Білан. Але лише відкрита, прозора, з великою кількістю учасників, із залученням іноземних компаній.
Тимофій Милованов підкреслює, що логіка недопущення в Україну іноземних корпорацій, які зароблятимуть на наших теренах, вивозитимуть капітали з країни і тиснутимуть на вітчизняний бізнес, виявилася неправильною.
Українські компанії не завжди можуть ефективно вмонтовуватись у міжнародну систему виробництва і постачання, хоча є цікаві приклади. Так, авіабудівник «Антонов» зі своїми технологіями успішно співпрацює з «Боїнгом».
Експерт вважає, що не варто намагатися створювати у нас повний цикл якогось виробництва — це надто дорого і складно для бідної країни.
Експерт наголошує, що зараз є можливості для розвитку малого і середнього бізнесу, не чекаючи стабілізації макроекономічної ситуації чи приходу іноземних компаній, які створять нові робочі місця. Але для дрібноти є ризики. Найсуттєвіший — девальвація національної валюти.
Експерти позитивно оцінюють діяльність Ради Бізнес-омбудсмена, створення української мережі доброчесності, що була ініційована вітчизняними бізнесменами.
Адже вони хочуть, аби не лише держава боролася з корупцією і підтримувала справедливу конкуренцію, а й самі прагнуть працювати прозоро, не дозволяти розвиватися корупції.
Олена КОСЕНКО

Rate this article
0


Subscribe to comments feed Comments (1 posted):

audemars piguet replica on 31/07/2018 00:56:38
avatar
https://www.orologireplicait.net/orologio-repliche-audemars-piguet-royal-oak/
Thumbs Up Thumbs Down
0
total: 1 | displaying: 1 - 1

Post your comment

Please enter the code you see in the image:


  • email Email to a friend
  • print Print version
  • Plain text Plain text
Themes
No tags for this article
Subscribe to Newsletter
: