Україна має неспростовні технічні докази агресії РФ

Home | УКРАЇНА | Nota Bene | Україна має неспростовні технічні докази агресії РФ
image

Від початку створення світу в Азовському морі ніхто не чув про піратів. Тепер їх бачать і знають усі

Російська пропагандистська машина у звичному для себе стилі софістики звинувачує Україну у свідомій провокації, навмисному загостренні ситуації в Керченській протоці. Мовляв, бачте, на суднах, які навіть кораблями язик не повертається назвати, були присутні офіцери-контррозвідники СБУ. І не лише були присутні, а й координували ці провокації, шпигували, завдаючи неабиякої шкоди обороноздатності миролюбної РФ.
А чом би їм там і не бути? Втім, як і на всій лінії зіткнення з російським агресором на Донбасі, й на адмінмежі з окупованим Кримом? У цьому конкретному випадку офіцери виконували службові завдання з контррозвідувального забезпечення підрозділу ВМС, як це й передбачено статтею 12 Закону «Про Службу безпеки України».
У повідомленні СБУ з посиланням на главу відомства Василя Грицака вказано, що впродовж понад чотирьох років російської агресії українські військові контррозвідники перебувають на передовій пліч-о-пліч із бойовими побратимами із ЗСУ, нацгвардійцями й прикордонниками.
«Здивування» ж окремих офіційних осіб РФ щодо присутності співробітників СБУ на борту кораблів зовсім не свідчить про відсутність подібної практики в органах контррозвідки країни-агресора. Але справжнє здивування викликає той факт, що проти двох українських катерів і малого буксира росіяни застосували шість ефесбешних і чотири військово-морські кораблі, а також бойові гелікоптери й літаки. До слова, за підтвердженою оперативною інформацією СБУ, один із російських штурмовиків використав проти українських катерів дві бойові некеровані ракети, внаслідок чого один з офіцерів СБУ зазнав важкого поранення», — підкреслили у прес-службі СБУ.
Тож не треба робити з цього якоїсь сенсації та перекладати з хворої голови на здорову, звинувачуючи її у навмисних намірах заподіяти шкоду у вигляді порушення кордону РФ. Те, що Азовське море й Керченська протока — водойми спільного користування України та РФ і наші кораблі мають цілком законне право перебувати там, давно всім відомо. Відповідну угоду від 2003 року обидві сторони не денонсували. Навіть якщо чисто гіпотетично уявити юридичну, за всіма міжнародними нормами, належність окупованого й анексованого Криму до РФ, то й у цьому разі прохід протокою має бути вільний і для цивільних, і для військових суден.
«Збройні сили володіють повними незаперечними технічними доказами актів агресії військових суден РФ у Чорному морі... Той факт, що система «Дельта» використовувалась для відображення позиціонування українських суден, які зазнали атаки з боку військових суден РФ, унеможливлює будь-які інсинуації росіян з приводу порушення українськими моряками норм міжнародного морського судноплавства», — цитує Укрінформ повідомлення прес-служби ВМС. Інформаційну систему ситуаційної обізнаності «Дельта» розроблено за технологічними стандартами НАТО в тісній взаємодії з фахівцями НАТО. Вона в режимі реального часу відстежує ситуацію в дружніх і ворожих силах.
Тож про які провокації з боку України можна говорити? Все це нагадує ситуацію, коли маленька Фінляндія в 1939-му чи маленька Грузія в 2008 році нібито вирішили поскубати за карк великого російського ведмедя. Просто так, бо малі ж завжди задираються до великих і миролюбних, чи навпаки —  страшних, прагнучи образити, щось у них відібрати. Сміх, та й годі.
А от сміх крізь сльози викликали кадри «зізнань» наших моряків, де вони нібито визнають факт свідомої провокації з нашого боку. Хоча здоровий глузд підказує, що лізти на роги розлюченого бика нормальна людина не буде. Тим більше вище керівництво країни, яке чудово усвідомлює, з якою диявольською та непередбачуваною стихією доводиться мати справу ось уже п’ятий рік.
Завдання групи українських суден, найвірогідніше, полягало у спробі пройти Керченською протокою, тобто під аркою однойменного мосту, як це було нещодавно. Вийде — чудово. Ні — тоді повертаємося додому. Крапка. Реакцію російської сторони, звісно ж, передбачали, але не таку дикунську. Тим більше на зворотному шляху.
Не врахували злість росіян за певні успіхи ЗСУ в зоні ООС, де наші вояки крок за кроком просуваються на схід; злість за безкомпромісну боротьбу в отриманні томоса, який діє на РФ, мов кадило на чорта; злість за підтримку України на світовій арені, в міжнародних організаціях, де самій Росії вже не ймуть віри; злість за те, що саме поведінка РФ і призвела до її міжнародної ізоляції. Усі ці чинники переплелися, перегородивши нашим суднам вхід до Азовського моря, й призвели до полону моряків.
«З усіма відповідними міністерствами й відомствами ми займаємося питанням правової допомоги нашим морякам, підло захопленим країною-агресором. Росія планує влаштувати псевдосудилища над хлопцями. Очевидно, що «свідчення» вибивалися кадебешними незаконними методами й тортурами», — заявила у Facebook перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко.
При цьому вона з прикрістю зауважила, що Україні надто складно апелювати до світу, тоді як більшості доморощених політиків і кандидатів у президенти начхати на долі захоплених моряків. «І це — мій КРИК і БІЛЬ. Як ми можемо апелювати до світу про долю хлопців, коли більшості українських політиків і кандидатів у президенти долі захоплених моряків глибоко байдужі, вони не згадали про них жодним словом! І світ, і суспільство це бачили», — емоційно підкреслила вона.
Міжнародний комітет Червоного Хреста робить усе можливе для доступу до наших моряків і надання їм необхідної медичної допомоги. Водночас, Київський районний суд Сімферополя вчора обирав першій групі моряків «запобіжний захід». Другу «судять» у Керчі. Про подальшу долю наших співвітчизників ми неодмінно повідомлятимемо в наступних номерах «УС».
Юрій МЕДУНИЦЯ

Rate this article
0


Subscribe to comments feed Comments (0 posted):

total: | displaying:

Post your comment

Please enter the code you see in the image:


  • email Email to a friend
  • print Print version
  • Plain text Plain text
Themes
No tags for this article
Subscribe to Newsletter
: