Донеччина

Героїв України Володимира Рибака, Юрія Поправка і Юрія Дяковського закатували три роки тому
Депутата Горлівської міськради Володимира Рибака, київського студента Юрія Поправка і львів’янина Юрія Дяковського викрали і жорстоко закатували через їхню патріотичну позицію терористи ДНР у тоді ще окупованому Слов’янську три роки тому. За кілька днів їхні тіла знайшли поруч в річці Казенний Торець біля селища Райгородок Слов’янського району Донецької області з ознаками насильницької смерті.
Володимир Рибак, Юрій Поправка і Юрій Дяковський зараховані до числа Героїв Небесної сотні. Згодом, указами Президента від 20 лютого 2015 року всі троє патріотів були посмертно удостоєні звання «Герой України».
Нагадаємо, 42-річний депутат Горлівської міськради Володимир Рибак був викрадений  сепаратистами 17 квітня 2014 року за спробу зірвати прапор самопроголошеної ДНР над будівлею мерії і замінити його українським стягом. Після багатогодинних тортур і побиття патріота вбили орієнтовно 18 квітня 2014 року. Бойовики так і не домоглися від Рибака "каяття за вчинок".
Юрія Поправку і Юрія Дяковського затримали сепаратисти у Слов’янську також 17 квітня, коли хлопці приїхали до міста, щоб зібрати інформацію про сепаратистів.
За даними слідства, до тортур і вбивства Рибака, Поправка і Дяковського причетні ватажки терористів Ігор Безлер «Бес» і Ігор Гіркін «Стрєлок».
«Катували жахливо. Краще ці фото нікому не бачити. Це робили не люди, а звірі. Палили вогнем, різали ножами… Експерти показують — чисто «кавказький почерк». Є два свідки, які бачили, як катували цих людей у будівлі, яку контролюють «зелені чоловічки», що саме вони охороняли кімнату тортур», - писав тоді журналіст і блогер Юрій Бутусов повідомив.
20 квітня Гіркін особисто наказав самопроголошеному меру Слов'янська Пономарьову вивезти зі штабу тіло вбитого Рибака.
«Я вже писав раніше, і продовжую наполягати на тому, що саме сьогоднішній день, 17 квітня, слід вважати справжнім Днем українського прапора. Сьогоднішній день наповнений Вчинком, наповнений справжнім героїчним змістом. І вкрай символічно, що цей подвиг був здійснений на Донбасі та жителем Донбасу. З історії цього вже не викреслити», - написав у Facebook  журналіст Денис Казанський.
 Чоловіків-бюджетників в «ДНР» змушують вчитися воювати
У так званій «ДНР» чоловіків, які працюють в бюджетній сфері, через керівників підприємств закликають на «навчальні військові збори», які триватимуть 21 день. Про військові збори розповіли мешканці окупованого Донецька.
"Відбулись військові збори "ДНР" і ось вже кілька людей закликають на навчальні збори. Поки все в телефонному режимі і тільки через керівника-директора, ніяких письмових повідомлень ще не було. Подзвонили начальству однієї з установ і сказали повідомити чоловіків, щоб були готові", - розповіли очевидці.
За їх словами, чоловіків викликають на тренувальну базу для призовників, "бюджетників забирають на 21 день, селять в казарми, годують і тренують".
"Люди в шоці. Звичайно ж, ніхто з таких призовників не піде добровільно на фронт, але факт залишається фактом - мирних людей вирішили заплямувати, а після грати цим на переговорах. Будуть вимоги "Амністія для всіх і одразу!". Говоритимуть: «Так у нас велика частина населення тільки навчання проходила, так що давайте амністію всім!", - поділився своєю думкою один з жителів Донецька.
Нагадаємо, що 6 квітня поблизу окупованого терористами Торезу 27 тисяч мешканців окремих районів Донецької області провели одноденні військові збори. У соцмережах стверджують, що отримати досвід за день просто неможливо, а все це було організовано задля "показухи" в пропагандистських ЗМІ.
"Звезені в автобусах люди нагадували колону військовополонених або ув’язнених. Схожість посилювали озброєні бойовики, які спостерігали за колоною і стежили, щоб ніхто не втік. Три роки тому цих людей безкоштовно возили на футбол, на один з найкращих стадіонів Східної Європи", - прокоментував тоді журналіст Денис Казанський.
Життя поблизу лінії розмежування
Життя поблизу лінії розмежування нелегке. Головні проблеми прифронтового Бахмута — значне навантаження на інфраструктуру, медичні та заклади соцзахисту тощо. «Після початку АТО у місті значно збільшилася кількість людей. Це легко помітити, навіть зайшовши в магазин, де з’явилися черги, яких раніше не було, — каже жителька Бахмута Тамара Бойко. — Це пов’язано не лише з тим, що багато людей з окупованих територій переїхали до нас. Також їдуть на закупи. У магазинах можна почути сварки: бахмутці дорікають приїжджим, що вони сприяли приходу окупантів, а тепер спокійно роблять покупки тут».
Згідно зі статистикою, в місті зареєстровано понад 78 тисяч ВПО. «З них лише 11 тисяч — люди працездатного віку, а 3,5 тисячі — діти, майже 3 тисячі — інваліди і 61 тисяча — пенсіонери, — зазначила керівник дослідження ГО «Фундація 101» Галина Янченко. — Збільшилася кількість транспорту, зросли й ціни на товари, навантаження на медзаклади, зокрема пологові будинки. Адже батьки хочуть зареєструвати дитину згідно з українським законодавством. І це попри те, що є певні проблеми з перетином контрольних пунктів в’їзду-виїзду, де людям доводиться стояти у чергах по 5—6 годин».
Фундація третій рік моніторить ситуацію у східних регіонах України. Останнє дослідження проводили у жовтні-листопаді 2015 року в Бахмуті. «Загалом ми провели 46 глибинних інтерв’ю, — каже Галина Янченко. — Цільовою аудиторією було кілька категорій: ВПО, так звані короткострокові візитери, які приїжджають із тимчасово окупованих територій для оформлення документів, здійснення покупок, зняття готівки, відвідування родичів, представники громадських організацій, волонтери і представники місцевої влади».
Інший бік медалі — у зв’язку з переїздом значної частини бізнесу збільшилася кількість робочих місць, хоч рівень зарплати досить низький. Також зросла прибутковість бізнесу, активно здають житло в оренду. Більшість жителів Бахмута співчуває переселенцям. А сутички пов’язує з нервовою напруженістю. Адже життя поблизу лінії вогню нікому не вселяє оптимізму. А ті, хто переїхав з не контрольованих українською владою територій, сподіваються, що з часом повернуться додому.
П’ятнадцять історій про буденний героїзм
Уявіть: блакитне небо пофарбували чорною фарбою. І настала пітьма. Але ж можна покрити чорну фарбу білою та ще й додати синьої — буде знову блакитне небо.
Якби ж було можна так просто змінити події навколо. І війну, яку хворобливі фантазії й амбіції намалювали пекельними барвами, можна було б зафарбувати кольорами веселки чи квітів. Тоді не було б зруйнованих міст, поламаних доль, розбитих сподівань, спустошених душ… Тоді тисячі українців зі сходу нашої країни та Криму не покинули б рідних осель і не шукали б захисту й притулку і не починали б усе спочатку в інших куточках української землі. Їх так і називають: вимушені переселенці.
Ці люди вражають непересічними долями. Вони крізь жорстокість і байдужість прокладають новий життєвий шлях і намагаються змінити країну. 15 реальних історій про переселенців зібрано в книжці «Знедолені? Нездоланні!» Це вже другий збірник нарисів про мужніх людей, які не поступилися труднощам, спричиненим окупацією та війною. Ідея створення книжки належить письменниці та журналістці Світлані Єременко. А втілити її у життя вдалося на базі Інституту демократії ім. Пилипа Орлика завдяки грантівському проекту. Нещодавно в Києві відбулася презентація збірника.
— Третій рік експерти цього інституту досліджують питання переселенців з Донбасу і Криму, — каже Світлана Єременко. — У багатьох регіонах України проведено круглі столи, на яких обговорювали, з якими проблемами стикаються ці люди. З’ясувалося, що в кожному регіоні вони власні. У Херсоні та Житомирі немає великих громадських організацій, що об’єднували б ВПО і обстоювали їхні інтереси. А у Краматорську, Сєверодонецьку й у так званій сірій зоні людям важко отримувати інформацію з України, тож доводиться слухати й дивитися російську пропаганду. Але є одна проблема, яка об’єднує переселенців у різних регіонах країни: вони обурені тим, що деякі наші ЗМІ показують їх прохачами, котрі тільки й чекають допомоги від держави й міжнародних організацій. Тому й виникла ідея зібрати історії, які допомагають розвіяти стереотипи.
Книжка пронизана яскравими прикладами незламного духу та любов’ю до життя, до Батьківщини. У нарисах ідеться про найцінніше для людини: сім’ю, родинні зв’язки, які мають залишатися міцними за будь-яких обставин. Розповіді про лікарів, журналістів, бізнесменів, громадських діячів викликають повагу до їхнього будденного героїзму, людяності, працелюбності і винахідливості, здавалося б, у безвиході.
Я познайомилася з авторами й героями нарисів. Серед них редактор газети «Донеччина» Ігор Зоц. Ще до воєнних подій ця газета була єдиним українськомовним виданням у Донецьку. Ігореві Зоцу разом з дружиною Наталею довелося покинути рідне місто і переїхати до Києва. Та добру справу вони продовжують — випускають газету, яка, мов ластівка, облітає майже всю Донеччину і сіє рідне слово. Її читають і наші воїни на бойових позиціях. А в електронному вигляді газета потрапляє навіть на окуповані території, де на неї чекають чимало читачів.
— Дуже вдячний усім за вихід цієї книжки, — каже Ігор Зоц. — Адже вона не просто розповідає про сильних і відважних людей, вона насамперед покликана донести до влади і суспільства, що не все робиться, аби полегшити вимушене переміщення людей.
Автори і герої книжки «Знедолені? Нездоланні!» щиро вірять, що колись вони обов’язково повернуться додому. І небо над їхніми головами буде мирним і блакитни
Насилля над цивільними
Ситуація у зоні проведення АТО напружена.
Лунають постріли не тільки вздовж лінії зіткнення, а й у «тилу» противника. Як повідомила українська розвідка, командир «6-го окремого мотострілецького полку» (Кадіївка) після вживання спиртних напоїв із підлеглими відкрив хаотичну стрільбу в Первомайському, внаслідок чого поранено двох цивільних осіб. Для виправдання протиправних дій російських офіцерів командування корпусу поширило недостовірну інформацію про обстріл міста підрозділами сил АТО.
Ми розповідали про сутички між місцевими бойовиками зі складу «9-го окремого штурмового полку морської піхоти» і прибулими найманцями з Чечні. Але конфліктують «браві морпєхі» не тільки з «кадирівцями». Під гарячу руку їм потрапляє і цивільне населення. За інформацією Головного управління розвідки Міноборони України, в Новоазовському районі вони побили місцевих жителів. «Військовослужбовці інженерного підрозділу «9-го ошпмп» у стані алкогольного сп’яніння жорстоко побили цивільних осіб у нічному розважальному закладі Хрещатицького. Травмовано понад десять цивільних, один помер від отриманих травм у лікарні. Місцеві мешканці, обурені діями російських військовослужбовців, зібрались на стихійний мітинг із вимогою неупередженого розслідування події та покарання винних. Силами спеціального підрозділу «МВС ДНР» із залученням підрозділу окремого комендантського полку мітинг було локалізовано. Найактивніших учасників взято під варту. Рішенням командування «1-го АК» «9-й полк» переведено у стан повної бойової готовності, проводиться розслідування інциденту», — йдеться у повідомленні силовиків.

Rate this article
0


Subscribe to comments feed Comments (0 posted):

total: | displaying:

Post your comment

Please enter the code you see in the image:


  • email Email to a friend
  • print Print version
  • Plain text Plain text
Themes
No tags for this article
Subscribe to Newsletter
: