Закарпаття

Стала відома дата відкриття руху новим Бескидським тунелем
Рух поїздів через новий двоколійний Бескидський тунель має бути відкрито 25 травня поточного року. Про це повідомили в регіональній філії «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця».
"25 травня має бути відкрито рух поїздів через новозбудований тунель", - зазначили у «Львівській залізниці».
За інформацією регіональної філії, на підходах та в самому тунелі колійники вже проклали колії загальною довжиною 2,350 км. Зокрема, станом на першу декаду січня в самому тунелі вже прокладено 900 м колії.
З обох сторін біля Східного порталу укладено стрілочний перевід. Енергетики встановлюють опори контактної мережі та жорсткі поперечини.
Раніше було споруджено пожежні резервуари на Східному і Західному порталах із загальним об’ємом 450 т води. Крім того, на Західному порталі будівельники звели споруди для воєнізованої охорони, трансформаторної підстанції, електрощитової та встановили лотки водовідведення.
Бескидський тунель розташований в Карпатах, на Бескидському перевалі. Належить до 5-го Пан'європейського транспортного коридору (Італія — Словенія — Угорщина — Словаччина — Україна). Після завершення будівництва пропускна спроможність тунелю збільшиться з 47 до 100 пар поїздів на добу, а швидкість проходження зросте з 15—40 до 60—70 км/год.
Діючий одноколійний Бескидський тунель був побудований ще 1886 року. На даний час недостатня пропускна здатність тунелю завдає значних економічних збитків Львівській залізниці.
У 2006 році «Укрзалізниця» оголосила тендер на реконструкцію Бескидського тунелю. Підготовчі роботи розпочато 2011 року. У серпні 2013 року було затверджено проект.
6 жовтня 2017 року будівництво тунелю було завершено, сумарна вартість робіт становила 102,7 млн євро.
Чому заглох глушець
У народний фольклор глушець (глухар) увійшов за анатомічну особливість тимчасово втрачати слух під час виконання шлюбних пісень. У цей момент його й підстерігали мисливці. Підстерігали в минулому часі, бо колись популярний мисливський вид, про якого написано гори художньої й науково-популярної літератури, став настільки рідкісним, що потрапив до Червоної книги. Надмірне полювання та браконьєрство — вагомі, але не єдині причини зменшення кількості цих птахів.
Орнітологи довели, що критично важливе для виживання глушця збереження місць токування — галявин чи боліт, на яких відбуваються шлюбні ігри. На жаль, значну кількість токовищ знищують під час рубок лісу. Тому ще у 1995 році Кабінет Міністрів ухвалив документ, у якому було передбачено відведення особливо захисних лісових ділянок для охорони токовищ глушців. Як виконували цю настанову уряду? Згідно з даними Червоної книги України, глушець мешкає у Київській, Сумській, Житомирській, Волинській, Рівненській, Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській та Чернівецькій областях. Улітку 2017-го екоактивісти поцікавилися в обласних управлінь лісового та мисливського господарства кількістю створених захисних ділянок для глушця. Відгукнулися всі, крім чернівецьких лісників. Але відповіді не порадували.
Виявляється, за більш ніж 20 років лісники України для охорони токовищ глушця не створили жодної(!) захисної ділянки. Чим пояснюється така байдужість? Адже в 2016—2017 лісники взяли активну участь в організації охоронних зон навколо токовищ глушців. Керуючись новими Санітарними правилами в лісах України, вони створили понад 160 таких зон. Пояснення тут просте: мало запропонувати якусь ідею. Треба, щоб вона мала активних прихильників, або, як нині модно казати, лобістів. Ініціативу зі створення охоронних зон виявили неурядові організації України, які не обмежилися самим поданням пропозицій до нових Санправил, а бралися готувати проекти документів нижчого рівня (накази Мінприроди та Держлісагентства), лобіювали підписання і (що дуже важливо) впровадження цих наказів. Знайшлися цього разу й ентузіасти у відповідних державних відомствах, які підтримали ініціативу громадськості. У ситуації зі створенням особливо захисних лісових ділянок для охорони токовищ глушця свого часу ніхто не виявив ні ініціативи, ні ентузіазму, ні готовності до послідовної чорнової роботи.

Rate this article
0


Subscribe to comments feed Comments (0 posted):

total: | displaying:

Post your comment

Please enter the code you see in the image:


  • email Email to a friend
  • print Print version
  • Plain text Plain text
Themes
No tags for this article
Subscribe to Newsletter
: