Закарпаття

Закарпаття прийматиме загальнодержавний День української писемності та мови
Цьогоріч наш край буде основним майданчиком проведення заходів до Дня української писемності та мови, які пройдуть 8 – 9 листопада.
У його рамках проходитимуть творчі зустрічі, поетичні вечори, майстер-класи та виставки унікальних видань. Укотре закарпатці разом із керівництвом області, районів та міст писатимуть Всеукраїнський диктант національної єдності.
До проведення свята долучаться учасники фестивалю «Карпатська ватра» – українські письменники Карпатського регіону (Закарпаття, Львівщини, Буковини, Прикарпаття, а також Румунії, Угорщини, Словаччини та Польщі). Вони проведуть низку творчих зустрічей із викладачами української філології, школярами та студентами в Ужгороді, а в с. Великі Лучки Мукачівського району відкриють музей засновника Товариства української мови на Закарпатті Ю. Керекеша і презентують книжку про нього.
В обласному центрі також експонуватимуть рукописні книги та стародруки з фондів Мукачівської греко-католицької єпархії.
На гостей свята очікують цікаві перформанси – відкритий майстер-клас із рукописних кириличних шрифтів та чемпіонат скоромовок, переможці якого візьмуть участь в урочистому закритті Днів української писемності та мови.
Окрім того, передбачено проведення поетичного марафону, тематичного круглого столу, книжкової виставки та прес-конференції за участі представників Міністерства культури України та керівництва Закарпатської облдерж¬адміністрації. Гостями краю стануть видатні українські письменники та майстри слова. До концертної програми разом із крайовими виконавцями долучаться гурт «Riverland» (м. Дніпро), заслужений артист України Віталій Свирид та народна артистка України Марія Бурмака. Відповідні урочисті заходи пройдуть у всіх районах області.
Нагадаємо, що свято заснували Указом Президента України «Про День української писемності та мови» у 1997 році. У документі зазначено: «Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті преподобного Нестора-Літописця».
Відкрили меморіал загиблим на Донбасі воїнам
1 листопада в Ужгороді відкрили меморіал українським воїнам, які загинули на війні на Донбасі. Про це повідомила прес-служба Закарпатської обласної державної адміністрації на офіційному сайті.
Пам’ятник у вигляді пірамідального комплексу встановили на Пагорбі Слави. Автором меморіалу виступив закарпатський скульптур Василь Олашин.
За його словами, пірамідальна основа символізує карпатські ялинки. Шість рельєфів розкривають теми народження, школи, студентства, проводів в армію, а центральний рельєф – це військові, волонтери, діти.
“На правій частині центрального рельєфу є дівчинка, яка тримає в руці ведмедика, і якщо його потерти, то можна загадати бажання, щоб ніколи не було війни”, – розповів Олашин.
Амброве дерево висадять у центрі Ужгорода
До 25 жовтня тривали публічні консультації, в їх ході Ужгородська міськрада цікавилася думкою містян, які дерева садити на оновленій пішохідній частині площі Шандора Петефі. Було запропоновано 6 видів: ліквідамбар смолоносний, або амброве дерево; золотий дощ звичайний; клен гостролистий; кельрейтерія волотиста (золотий дощ волотистий, хибне мильне дерево); каркас західний (залізне чи кам’яне дерево), а також сакура.
У міськраді інформують, що в голосуванні взяли участь 1258 людей. Трійка лідерів така: за ліквідамбар смолоносний висловилися 419 ужгородців, за сакуру – 379, за клен гостролистий – 222. Тож, враховуючи більшість побажань, на пл. Петефі висадять амброве дерево. Воно вирізняється великим (до 20 см), яскраво-зеленим пальчастолопатевим листям, схожим до деяких видів клена. Особливо привабливе восени, коли листя набуває темно-пурпурового, фіолетово-коричневого, жовтогарячого, винно-багряно-червоного забарвлення. Нарости кори надають йому фантастичного вигляду і прикрашають дерево взимку. Це світлолюбна рослина, стійка до міських умов. Може вирости заввишки 10 – 20 м, крона пірамідальна, до 6 – 12 м завширшки, тривалість життя – до 100 років.
Фазанарій з’явився на Тячівщині
На околиці Буштина на Тячівщині, в урочищі Малі Когутови, нещодавно з’явився фазанарій. Його власник Михайло Поковба (на фото) розповідає: мріяв розводити цих птахів із 1990 -х, відколи побував у такому господарстві у знайомого в Чехії.
Минулоріч підприємство в Тячеві, де чоловік працював слюсарем, зупинилося, робітників скоротили. Та Михайло Михайлович не розгубився: оформився у центрі зайнятості й узявся розвивати власну справу. Переймати досвід їздив на величезну ферму в Чернівцях, де утримують півтисячі птахів. Там і закупив яйця, самотужки вивів в інкубаторі молодняк, на ділянці, приватизованій під особисте селянське господарство, побудував просторі вольєри.
Нині там живуть 60 красенів-фазанів різних порід: мисливські, румунські, золоті, срібні, а також цесарки. Самці вирізняються характерним яскравим окрасом із зеленим полиском, а самки мають більш тьмяне опірення. На вольєрах – таблички з інформацією про кожну з порід. Це для того, аби гості могли більше про них дізнатися.
Відвідувачів поки небагато – знайомі та друзі, але з часом господар планує проводити екскурсії ще й для школярів та туристів. Та це – в майбутньому, поки ж буштинець вирощує фазанів для власного задоволення. Хоча справа потребує багато часу й зусиль, за птахами потрібно постійно доглядати, берегти від непроханих візитерів із сусіднього лісу.
«Спочатку частими гостями на фермі були лисиці, та зараз від хижаків обійстя стереже мисливський собака, – каже М. Поковба. – Навідувались і дикі фазани, які водяться в угіддях поблизу. Та це навіть добре. Дехто спеціально відловлює диких самців для схрещування з домашніми. Це дуже корисно, бо в молодняка формується хороший імунітет».
Харчуються фазани, як і кури-бройлери, спеціальними кормами, зерном кукурудзи, пшениці, соняшнику, дуже полюбляють колорадських жуків і конюшину. Тому фермер планує сіяти для підопічних улюблений харч.
У перспективі ґазда хоче вирощувати більше птахів, а також кролів. Має намір реалізовувати яйця фазанів, молодняк, а дорослих пернатих – продавати мисливським господарствам. Навесні частину вирощених фазанів буде випускати в природу.
Ужгородські ювеліри зробили корону для американської красуні
Відомі ужгородські ювеліри брати Кочути зробили корону для майбутнього конкурсу краси «Міс українка Нью-Джерсі», що проходитиме в США. Прикраса оригінальна – тризуб, колоски пшениці та польові дзвіночки.
Як інформує Юрій Кочут, корона важить 199 грам, на неї пішов 571 камінь. Працювали над її виготовленням два місяці.
Це вже не перша робота майстерні Кочутів для конкурсів. Свого часу виготовляли корону для «Міс Закарпаття», а їхні окремі ювелірні вироби зберігаються в Музеї історичних скарбів України.

Rate this article
0


Subscribe to comments feed Comments (0 posted):

total: | displaying:

Post your comment

Please enter the code you see in the image:


  • email Email to a friend
  • print Print version
  • Plain text Plain text
Themes
No tags for this article
Subscribe to Newsletter
: