Волинь

У Луцьку поранили авторитета Аслана, одна людина загинула
5 листопада у післяобідню пору на вулиці Набережній у Луцьку у кафе, що знаходиться на території автомийки відбулося силове протистояння двох озброєних груп – з кожної сторони було приблизно по 7-8 представників. Під час сутички у хід пішли вогнепальна та холодна зброя. Про те, що було гаряче, свідчать кульові отвори у вітрині кафе, також поблизу території на вулиці можна було поміити пістолетні гільзи. Коли все скінчилося, обидві сторони конфлікту повважали за краще утекти з місця події, залишивши лише двох поранених та одного убитого.
Як повідомив начальник поліції Волині Петро Шпига, від вогнепального поранення загинув житель Любомльського району. Авто останнього на іноземній реєстрації залишилося на стоянці на території мийки.
Начальник слідчого управління ГУНП у Волинський області Олександр Климовський розповів, що двох поранених доставили до лікарні. Один з чоловіків дістав кулю, а інший удар ножем. Серед потерпілих луцький підприємець і кримінальний авторитет Аслан. За словами Климовського, один із поранених перебуває у реанімації, стан іншого нормальний.
Нині поліція Волині вивчає доступне відео із камер спостереження й проводить заходи із затримання озброєних зловмисників, які брали участь у кримінальній розбірці.
Злочинці втекли на автомобілях Volkswagen Touareg, Audi та Skoda. Ймовірно перестрілка продовжувалася й на вулиці, ті, хто був у кафе, посилали кулі навздогін тим, хто, ймовірно, й ініціював силове протистояння.
У Ковелі освятили оновлений Хрест пам’яті жертвам тоталітарного режиму
4 листопада у Ковелі  освятили  оновлений Хрест пам’яті жертвам тоталітарного режиму — українцям та полякам. Його встановлено 2000 року, тут  перепоховали останки трьох українців та трьох польських солдатів, які були знайдені під час  розкопок можливих місць захоронень в’язнів ковельської тюрми. Про це інформує сайт Ковельської міської ради.
На табличці зазначено: “На цьому місці перезахоронені останки ексгумованих на цвинтарі 13-14.06.2000 р. в’язнів ковельської тюрми, розстріляних у червні 1941 року. Поряд, в одній могилі У заході, який поєднав пам’ять і біль двох народів — польського та українського, які загинули від рук НКВД в 1939-1941 роках. Вічна пам’ять всім жертвам більшовицького терору”.
Ініціював оновлення Хреста пам’яті настоятель римсько-католицького костелу Святої Анни отець Тадеуш. Саме він з прихожанами храму і зібрали на це необхідні кошти.  У заході, який поєднав пам’ять і біль двох народів — польського та українського, взяли участь  заступник міського голови Ігор Прокопів, Генеральний консул Республіки Польща в м.Луцьку Вєслав Мазур, делегація з Польщі — представники Інституту національної пам’яті, організацій, які займаються пошуком захоронень поляків на території інших держав.
 Символічно, що цей Хрест стоїть поряд з пам’ятником жертвам Другої світової війни або ж як часто його називають — Примирення. Адже тут німецькі солдати та українські ветерани подали один одному руки.
Освятив Хрест пам’яті єпископ Луцької дієцезії римсько-католицької церкви в Україні Віталій Скомаровський за участю духовенства міста Ковеля. Присутні поклали квіти до підніжжя пам’ятника. Також представники польської делегації відвідали інші поховання своїх земляків, які є на ковельському цвинтарі.
Відкрили пам’ятник Великому Кобзареві
У селі Підгайці Луцького району  4 листопада урочисто відкрили пам’ятник українському філософу, художнику, письменнику Тарасу Шевченку.
Ініціатором спорудження пам’ятника  є Підгайцівська сільська рада, яка витратила на монумент 300 тисяч гривень. Більше як півроку працювали над ним  скульптори Михайло Шумський та Віталій Міщук.
Митрополит Луцький і Волинський УПЦ КП Михаїл здійснив молитву та окропив пам’ятник святою водою. У своїй промові він наголосив, що у кожного українця на столі повинно бути дві книги: Біблія та «Кобзар».
Запрошений на відкриття шевченкознавець Руслан Теліпський розповів, що, за його підрахунками, цей пам’ятник 2259 в Україні. "Здається багато, але цей монумент лише восьмий у селах Волині», – зазначає шевченкознавець. Жителі села і гості вшанували память Тараса Шевченка віршами та цитатами з його творів. А також оглянули фотогалерею  «Монументальна Шевченкіана», яку подарував Руслан Теліпський. Це фото найкращих кобзаревих пам’ятників (близько 300 фотокартин) з понад 1300 монументальних творів Кобзарю, які були досліджені, особисто відвідані та сфотографовані в Україні та у більш як 30 країнах світу за понад 15 років його  наукових експедицій.
Опорні школи в умовах децентралізації
545 — саме стільки опорних шкіл на сьогодні створено у країні. Серед областей-лідерів, де діє найбільше таких закладів (понад 25), — Волинська, Львівська, Тернопільська, Житомирська, Київська, Чернігівська, Сумська, Полтавська, Харківська, Дніпропетровська, Кіровоградська та Одеська. Єдиною областю, де досі не утворено жодної опорної школи, є Закарпатська. Кількість учнів (вихованців) опорного закладу (без урахування учнів філій), зазвичай понад 200. Як наголошує Міносвіти, «загальноосвітні навчальні заклади, що є опорними, створюються для рівного доступу всіх дітей до якісної освіти, раціонального і ефективного використання ресурсів, та є одним із механізмів реформування системи загальної середньої освіти й упорядкування шкільної мережі».
Волинський хор своє 40-річчя святкує гастролями по Україні
Цьогоріч Волинський народний академічний хор багато гастролював рідним регіоном, у сільських клубах, та виступав у невеличких містах у інших областях. «Раніше ми виступали у Луцьку, Києві, Івано-Франківську, в інших великих містах, за кордоном. А треба їхати й у села, що ми робимо на Волині, а також, як переконалися, й у такі регіони, як Луганщина, українська Луганщина», — висловив думку керівник хору Олександр Стадник, коли ділився з «Днем» враженнями про концерти на сході. Поїздка в крайню точку Луганщини, в Новопсковський район (далі вже Воронезька область Росії), була важкою в фізичному плані, але неймовірною за емоціями і глядачів, і артистів. «Гріх нам не їхати туди, де чекають на українську пісню, українське слово, і якщо ми міркуємо, а якою в нас має бути національна ідея, то вона насправді проста: дайте українцям — українське», — каже Олександр Стадник.
Тому після звітного концерту в Луцьку, який відбувся 7 листопада, колектив їде виступати на південь і в центральні області, зокрема 16 листопада — виступ у Первомайську на Миколаївщині, 17-го — в Благовіщенському на Кіровоградщині, 18-го — Південноукраїнськ на Миколаївщині, а ще — Кропивницький, Олександрія, Жовті Води... Програма концертів складається, як повідомив керівник, із творів, які стали класикою, які співають й інші хорові колективи в Україні. Й обов’язково на концертах лунатиме «Пісня про Волинь» Анатолія Пашкевича, яка звучала і під час першого концерту 40 років тому і стала візитівкою як хору, так і Волині. До 40-річчя колектив видав уже другий збірник своїх пісень, тут вміщено 70 творів, у першій збірці — 120, тож загалом хор виконує до двох сотень пісень.

Rate this article
0


Subscribe to comments feed Comments (0 posted):

total: | displaying:

Post your comment

Please enter the code you see in the image:


  • email Email to a friend
  • print Print version
  • Plain text Plain text
Themes
No tags for this article
Subscribe to Newsletter
: