Зустріч нездійсненних ідей

Home | УКРАЇНА | Україна і світ | Зустріч нездійсненних ідей
image

Ще задовго до 23-ї міністерської зустрічі Організації з безпеки та співробітництва в Європі в Гамбурзі 8—9 грудня було зрозуміло, що дипломати 57 країн і представники Євросоюзу, зібравшись за одним столом, не зможуть виробити спільних підходів для врегулювання криз і конфліктів у зоні відповідальності організації.
Проте міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр намагався сформулювати позитивний порядок денний зустрічі. Він запропонував ініціативи щодо посилення позиції ОБСЄ як майданчика для діалогу між країнами, які не можуть домовитися в інших форматах. Ще однією німецькою ідеєю було поновити переговори про нову систему контролю над озброєннями в Європі. На думку Штайнмайєра, нова система сприяла б запобіганню нарощуванню озброєнь у зоні конфлікту між Україною та Росією, а відтак Європа не мала б необхідності зміцнювати військовими засобами свої східні кордони.
Київ, утім, обстоює іншу ідею для забезпечення безпеки континенту. Керівник українського зовнішньополітичного відомства Павло Клімкін у Гамбурзі знову заявив про необхідність розгортання збройної поліцейської місії ОБСЄ на кордоні України з Росією.
За словами Штайнмайєра, питання "війни і миру" повернулося до порядку денного для всієї Європи, хоча здавалося, що з моменту укладання Гельсінських угод понад 40 років тому це не мало повторитися. Принципи, на яких світ тримався в роки холодної війни (непорушність кордонів, територіальна цілісність, невтручання у внутрішні справи), нині порушуються. Штайнмайєр заявив, що архітектура безпеки Європи похитнулася саме через анексію Криму Росією.
При цьому німецький міністр закордонних справ, а також багато його колег з країн Європи безліч разів під час кожного дня засідань поверталися до ситуації в Донбасі, говорили про необхідність саме для ОБСЄ взяти на себе місію з урегулювання конфлікту. Адже жодна інша структура в цьому регіоні таку місію на себе взяти не спроможна.
Відмовившись від вирішення цього завдання, ОБСЄ визнала б свою поразку, продемонструвала б, що виконувати свою основну функцію, заради якої її створювали в роки холодної війни, вона не може. А саме — сприяти заходам довіри для запобігання збройним конфліктам.
Багато хто в Гамбурзі визнавав, що через небажання Росії дотримуватися норм ОБСЄ нормальний діалог сьогодні практично неможливий. ОБСЄ перестала бути місцем, де конфліктуючі сторони могли б узгоджувати заходи довіри, у тому числі й у військовій сфері.
Це знижує ефективність роботи ОБСЄ у питанні вирішення старих конфліктів — насамперед у Нагірному Карабаху та Молдові. Хоча саме у придністровському врегулюванні за рік німецького головування намітився певний прогрес. А от весняне загострення конфлікту в Нагірному Карабаху стало, мабуть, найкритичнішим моментом за рік німецького головування. За словами Штайнмайєра, у цей регіон також може бути направлена місія ОБСЄ.
Проблеми, що їх переживає ОБСЄ, безпосередньо позначаються й на зусиллях щодо врегулювання конфлікту в Україні та навколо неї. На зустрічі в Гамбурзі україно-російське протистояння в Донбасі й анексія Криму стали, без перебільшення, топ-темами в дискусіях і виступах дипломатів. Українське питання домінувало в ході всіх засідань сесії Ради міністрів ОБСЄ і навіть за ланчем. Там російський міністр Сергій Лаврів намагався переконати європейських колег у тому, що Росія відчуває загрозу через наближення НАТО до російських кордонів. Ця ремарка викликала сміх у присутніх дипломатів.
Діалог Лаврова зі Штайнмайєром і Керрі з питань урегулювання конфліктів — україно-російського та сирійського — не дав конкретних результатів. Західні дипломати вимагали від Москви зупинити наступ на Алеппо, який саме в дні засідань ОБСЄ в Гамбурзі ввійшов у фінальну фазу.
Водночас Росія заявила про готовність розглянути останню німецьку ініціативу щодо поновлення переговорів про обмеження озброєнь у Європі. Але вже очевидно, що Німеччина під час свого головування в ОБСЄ, яке закінчується за кілька днів, не встигне ініціювати такі переговори на практиці. Наразі цю ідею підтримують не всі країни ОБСЄ. Для Німеччини було важливо проаналізувати і зрозуміти на основі цієї ініціативи, чому заходи довіри в рамках ОБСЄ працювали в роки, коли на континенті було протистояння країн Варшавського договору і НАТО, і не працюють зараз.
Берлін вважає, що потрібні нові формати діалогу, в яких було б менше формальностей, а більше можливостей для обговорення та вирішення конкретних проблем. У Гамбурзі багато йшлося про можливості залучення до такого діалогу представників громадянського суспільства, журналістів, експертів з мозкових центрів.
Очільник українського зовнішньополітичного відомства приїхав до Гамбурга з раніше озвученою ідеєю, щоб ОБСЄ подумала про розміщення збройної поліцейської місії для контролю ділянки державного кордону з Росією, над якою Київ втратив контроль у результаті бойових дій. Також, можливо, надалі ця місія могла б отримати й мандат на роззброєння бойовиків у Донбасі та забезпечення безпеки проведення місцевих виборів.
Отже, Київ чітко дав зрозуміти, що послідовно дотримується вже озвучуваної логіки реалізації Мінських угод: вирішення питань безпеки має передувати всім іншим питанням політичного врегулювання та виборів на тимчасово окупованій території після її звільнення від російських військ і загонів бойовиків.
В ОБСЄ до ідеї поліцейської місії ставляться поки що прохолодно — очевидно, що така місія повинна бути більш численною та краще оснащеною, ніж нинішня моніторингова місія ОБСЄ в Донбасі. По суті, ніхто не підраховував, скільки людей може знадобитися для поліцейської місії, і не обчислював бюджету, до того ж у питанні створення такої місії потрібен консенсус усіх країн-членів.
Утім, у мирному врегулюванні Київ демонструє певну гнучкість. На останній зустрічі міністрів закордонних справ у нормандському форматі Україна, за словами Павла Клімкіна, поставила в пріоритет гуманітарні проблеми, а саме — питання обміну військовополоненими.
У рамках зустрічі також довелося почути думку, що конфлікт у Донбасі має особливість, яка може сприяти його врегулюванню. Попри невгавні перестрілки у низці гарячих точок на лінії розмежування, 40 тисяч громадян перетинають чекпоінти щодня. А отже, можливість безпосереднього діалогу між людьми, які живуть по різні боки лінії розмежування, усе ще залишається. Дуже важливо зберегти цей канал комунікації і не допустити, щоб розкол, роз'єднаність українців, які через збройний конфлікт опинилися по різні боки лінії фронту, поглиблювалися.
"Коли я спілкуюся з простими людьми в районах, не контрольованих урядом, вони завжди мені кажуть про дві речі. Вони кажуть, що вони українці і хочуть миру", — розповів перший заступник голови СММ ОБСЄ Александр Хуг.
Усе, що має зробити Київ для них, а фактично для всіх громадян, які опинилися в зоні конфлікту (у тому числі й на підконтрольній українській владі території), — це продемонструвати свою рішучість і бажання вирішувати гуманітарні та соціальні проблеми, тобто фактично забезпечити виживання й безпеку людей, які залишаються в зоні конфлікту.
Це питання може вирішуватися й у рамках Мінського процесу, поруч із "треками" з питань безпеки та політики. Однак сьогодні ця проблематика рідко озвучується під час переговорів у столиці Білорусі. Як відомо, у Києва основна гуманітарна тема — обмін військовополоненими. Питання, яке також ніяк не може вирішитися.
У Гамбурзі міністр Штайнмайєр після зустрічі з представниками моніторингової місії ОБСЄ в Україні переконався, що її необхідно продовжувати, щоб контролювати відведення важкого озброєння від лінії розмежування. Водночас зазначалося, що члени СММ у Донбасі все ще потребують професійної підготовки й технічних засобів.
За словами Павла Клімкіна, Київ хотів би, щоб у майбутньому в місії ОБСЄ була можливість не тільки фіксувати наслідки нічних обстрілів, а й мати обладнання, яке дозволяло б фіксувати обстановку на лінії розмежування цілодобово.
ОБСЄ має зі свого боку розглянути питання збільшення бюджету місії. А представник ЄС з питань зовнішньої політики Федеріка Могеріні вимагала, щоб було забезпечено безперешкодний доступ спостерігачів до україно-російського кордону на не контрольованій Києвом ділянці, а також виступила за розширення географії дій спостерігачів ОБСЄ. Також, за її словами, ЄС готовий підтримати нову місію ОБСЄ із забезпечення безпеки при проведенні в східних регіонах України місцевих виборів. Але це питання, мабуть, далекого майбутнього.
У найближчій же перспективі можна з упевненістю казати, що ситуація в Україні й навколо неї залишатиметься у фокусі керівництва ОБСЄ. Наступні країни-голови в організації на найближчі два роки, Австрія та Італія, поділяють німецькі підходи й ідеї щодо врегулювання конфліктів і посилення ролі ОБСЄ. Австрійський міністр закордонних справ Себастьян Куртц уже пообіцяв у Гамбурзі, що розпочне своє головування в ОБСЄ в січні майбутнього року саме з візиту в Україну та відвідання зони конфлікту в Донбасі.
Олексій КОВАЛЬ

Rate this article
0


Subscribe to comments feed Comments (0 posted):

total: | displaying:

Post your comment

Please enter the code you see in the image:


  • email Email to a friend
  • print Print version
  • Plain text Plain text
Themes
No tags for this article
Subscribe to Newsletter
: