Демаркація кордону гарантуватиме цивілізовані відносини

Home | УКРАЇНА | Україна і світ | Демаркація кордону гарантуватиме цивілізовані відносини
image

Протягом року Київ і Кишинів планують закрити проблемні питання за вісьмома векторами
Завдяки робочому візиту до України 13 лютого Прем’єр-міністра Республіки Молдова Павела Філіпа  Україна та Молдова нарешті поставили крапку на питаннях під грифом «минуле». Нині керівництво нашої держави говорить про сусідів у контексті євроінтеграції. Тож фокусується суто на точках дотику з європейськими торговельно-економічними та політичними відносинами. Про спільне майбутнє у цій площині з Павелом Філіпом розмірковували і на Банковій, і на Грушевського. Із молдовським колегою Прем’єр-міністр Володимир Гройсман раніше спілкувався тільки в телефонному режимі. У Клубі Кабінету Міністрів глави урядів нарешті зустрілися. Знайомство, як стало зрозуміло пізніше, дало хороші плоди у вигляді чітких домовленостей стратегічного характеру.
В Адміністрації Президента відбувався швидше обмін тезами-фактами. Як і було передбачено протоколом, спочатку — переговори між главою держави та високим гостем із Молдови, згодом — підхід до преси.
«5+2» ЯК ЗАПОРУКА ПРОЦВІТАННЯ
Президент чітко заявив, що Україна підтримує територіальну цілісність і державний суверенітет Республіки Молдова й робитиме все, щоб вони були непорушними. Сторони докладно обговорили придністровський конфлікт, точніше, шляхи врегулювання ситуації. «Україна активно й рішуче працюватиме у форматі «5+2», — наголосив глава держави. — Ми з паном Філіпом дійшли згоди, що лише повернення України та Молдови до європейського дому є запорукою миру, безпеки й процвітання наших держав».
На його думку, Україна та Молдова — це не тільки країни-сусіди. Багато точок дотику вони мають з огляду на культурну складову і на історичний вимір.
До речі, Петро Порошенко не приховував суму, коли говорив про Молдову й Україну як про арену протистояння двох світоглядних концепцій. Демократичним цінностям, правам людини та руху в майбутнє, за його словами, активно протистоїть тоталітаризм, диктат і повернення в минуле. «Ми стали свідками намагань розпалити пожежу міжетнічної, міжлюдської ненависті на просторі від Донбасу до берегів Дністра, — продовжив тему глава держави. — Чверть століття тому Молдова зіткнулася зі схожим випробуванням, втративши частину суверенної території. Нині бачимо наполегливі спроби нав’язати і Молдові, й Україні такі формати реінтеграції, які дадуть змогу зовні вирішувати долю народів наших країн. Ці спроби приречені на поразку. Україна та Молдова мають і будуть відновлені в суверенних міжнародно визнаних кордонах». Потім, звісно, йшлося про Крим і Донбас.
Наступний акцент стосувався засідання між-урядової українсько-молдовської комісії з питань торговельно-економічного співробітництва. Його планують провести в травні-червні цього року. Цей захід присвячуватимуть саме відновленню українсько-молдовської економічної співпраці. Співголови комісій вже отримали відповідні доручення. Від України комісію очолюватиме перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів. «Упевнений, що за результатами цієї зустрічі отримаємо конкретні пропозиції з вирішення тих проблемних питань, які досі залишаються на порядку денному двосторонніх відносин», — зауважив глава держави.
Прем’єр-міністр Молдови посилив думку Президента фразою про зацікавлення співпрацювати. Такий дует країн здатен посилити торговельно-промисловий, культурний та гуманітарний потенціал. Найголовніше, ця співпраця зможе швидко поставити крапку на процесі демаркації державного кордону — завершити його. Потім вирине на поверхню давно забуте питання у врегулюванні прав власності, у розвитку взаємодії на кордоні та в просуванні транспортної спів-праці. «Наш спільний інте-рес — розвивати стратегічне співробітництво в енергетичній галузі», — наголосив Павел Філіп.
Окрім цього, він говорив із Президентом про раціональне використання водних ресурсів у контексті запобігання екологічним катастрофам. У фокусі уваги, звісно, басейн Дністра. Ця річка прикордонна і відіграє велике значення для забезпечення питною водою Кишинева й окремих міст України, зокрема Одеси. Саме тому треба було означити своєрідний план розвитку співпраці з модернізації прикордонної інфраструктури. Першочерговий крок тут — адаптувати пункти перетину кордону до європейських стандартів.
А ще з вуст Прем’єра Молдови пролунала чітка фраза, що його країна дотримується принципової позиції щодо територіальної цілісності України.
ДОРОЖНЯ КАРТА І 430 МІЛЬЙОНІВ
Володимир Гройсман говорив із поважним гостем про інфраструктурні та екологічні проекти, прикордонну й регіональну співпрацю. Підписи поставлено під дорожньою картою розвитку українсько-молдовського співробітництва на 2017 рік. За основу взято три питання: врегулювання умов експлуатації Дністровського комплексного гідровузла, завершення демаркації державного кордону, взаємне визнання прав власності. Загалом угода складається з восьми пунктів.
Коли Прем’єри говорили про майбутнє міжурядове засідання з торговельно-економічного співробітництва, вони домовилися відновити обсяги взаємної торгівлі. Нині показник сягає 430 мільйонів доларів. Активізація співпраці в енергетичній галузі — це передовсім використання можливостей Дністровського гідровузла.
У присутності глав урядів з’явилися підписи під договором про формування дорожньої карти співробітництва країн, протоколом між прикордонними відомствами про спільний контроль над пунктами перетину держкордонів та обмін інформацією про громадян і транспортні засоби, які перетинають держкордон.
«У нас багато інфраструктурних проектів. Ми зацікавлені, щоб до кінця 2017 року відкрити спільний контроль на пунктах пропуску. Нам потрібно знайти правильні технологічні рішення в екологічній сфері», — сказав у заяві для представників ЗМІ Володимир Гройсман.
Павел Філіп додав: «Також нам потрібно думати про питання євроінтеграції наших країн. Це наша спільна мета».
Одне запитання все-таки стосувалося внутрішніх проблем. Володимир Гройсман анонсував розгляд доцільності запровадження надзвичайного стану в українській енергетиці у зв’язку з блокуванням поставок вугілля із зони АТО й значним скороченням його запасів на складах ТЕС. Для цього вчора проведено засідання антикризового енергетичного штабу.
Катерина МАЦЕГОРА

Rate this article
0


Subscribe to comments feed Comments (0 posted):

total: | displaying:

Post your comment

Please enter the code you see in the image:


  • email Email to a friend
  • print Print version
  • Plain text Plain text
Themes
No tags for this article
Subscribe to Newsletter
: