Агресивний захист своєї нацменшини — тренд угорської дипломатії

Home | УКРАЇНА | Україна і світ | Агресивний захист своєї нацменшини — тренд угорської дипломатії
image

Будапешт волає про порушення прав земляків в Україні й погрожує блокувати всі євроінтеграційні зусилля української влади

Завзяття, з яким Угорщина намагається дискредитувати Україну і нашкодити їй через новий закон про освіту, викликає обурення і подив. Будапешт, не шкодуючи дипломатичних зусиль, переконує Брюссель покарати Київ за те, що ми нарешті вирішили утверджувати державну мову в освіті, й денонсувати Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. «Вони відібрали право у всіх меншин використовувати їхню рідну мову під час здобуття освіти у віці понад 10 років. Це брутальне порушення прав людини, прав меншин і Угоди про асоціацію, тому на наступній сесії Ради асоціації з Україною ми повинні поставити це питання на порядок денний», — розповідав колегам глава МЗС Угорщини Петер Сіярто під час засідання Ради ЄС на рівні міністрів закордонних справ, яка відбулася минулого тижня в Люксембурзі.
УГОРЦІ ДІЮТЬ «ЗА ПЛАНОМ»
Проте голова Представництва України при ЄС Микола Точицький нагадав, що питання мов національних меншин на порядку денному наступної сесії Ради асоціації Україна — ЄС може з’явитися лише за погодженням з українською владою. «Ми впевнені, що Закон «Про освіту» не порушує жодних міжнародних зобов’язань, ні відповідних конвенцій Ради Європи, ні Угоди про асоціацію. Саме тому ми й подали цей закон на розгляд Венеціанської комісії. Україна готова до конструктивного діалогу, натомість, угорська сторона обрала шлях шантажу й надмірної політизації», — написав український дипломат на своїй сторінці у Facebook.
Та й погрози Будапешта ініціювати денонсацію угоди Україна — ЄС, стверджують експерти, також малоймовірні, оскільки зовнішньополітичні рішення в Євросоюзі ухвалюють за принципом одностайності. А інші країни-члени ЄС, навіть ті, які також висловлювали незадоволення мовною статтею закону про освіту, антиукраїнських ідей Будапешта не підтримують.
Аналітики не вбачають у радикальній позиції Угорщини щодо обстоювання прав своєї нацменшини нічого нового. Адже Будапешт завжди вирізнявся агресивним захистом інтересів угорців у інших країнах. До речі, набагато гостріші конфлікти з цього приводу виникали в Угорщини, наприклад, із сусідньою Румунією, попри те, що обидві країни на той час уже були членами ЄС. Крім того, не варто забувати й про парламентські вибори, які мають відбутися в Угорщині у квітні 2018 року, в підготовці до яких і провладна партія прем’єра Віктора Орбана, і радикальна націоналістична угорська «Йоббік» розігрують виграшну карту захисту угорської діаспори за кордоном.
МОВНА ПОЛІТИКА В КОЖНОГО ВЛАСНА
Угорщина, яка так безапеляційно заявляє, що Україна порушує права національних меншин, не поспішає пояснити, чому досі не ратифікувала Європейську хартію щодо регіональних мов та мов нацменшин, у порушеннях якої тепер звинувачує Україну (Київ ратифікував цей документ ще у 2005 році). Одна з причин цього — те, що країна, яка не ратифікувала Європейську хартію щодо регіональних мов, не зобов’язана звітувати перед Радою Європи, як вона захищає мовні права нацменшин у себе. Очевидно, угорська влада розуміє, що звіти ці не надто відповідатимуть європейським нормам, у порушеннях яких вона на всі голоси нині звинувачує Україну.
Нині в Україні 71 школа, в якій весь освітній процес ведуть угорською мовою. А чи дотримується Угорщина принципу дзеркальності, забезпечуючи освітні потреби угорських українців? Через істотні асимілятивні процеси на сьогодні українська діаспора Угорщини становить близько 9 тисяч осіб. Проте Будапешт на рівні Ради Європи визнав українську мовою національної меншини. Однак ні початкових, ні середніх шкіл з українською мовою навчання в Угорщині немає. Угорська влада пояснює таку ситуацію за принципом: немає попиту — немає проблем, мотивуючи нестачу українських освітніх закладів тим, що від української громади не надходить запиту на відкриття українських шкіл, а серед угорських учителів мало тих, хто хотів би викладати українською мовою.
Агресивний захист угорської нацменшини материнською державою і насильницька асиміляція нацменшин на території Угорщини — одна з офіційних засад зовнішньої політики Будапешта, від якої потерпають не лише Україна, а й Румунія, Сербія, Словаччина та інші країни. Він великою мірою пояснюється специфікою угорської мови, найближчі родичі якої лише мансійська та хантийська мови, поширені в Західному Сибіру.
Угорську розуміють і нею говорять лише угорці в самій Угорщині, а ще представники угорської меншини на території інших країн. Тому така зовнішня політика Будапешта щодо закордонних угорців — це фактично боротьба за виживання національної мови, яку ведуть подекуди жорсткими методами із застосуванням засобів так званої м’якої сили. Тож Україні випало відчути на собі жорсткий варіант зовнішньої політики Угорщини, підсилений об’єктивними обставинами у вигляді тамтешньої передвиборчої політичної боротьби.
Вікторія ВЛАСЕНКО

Rate this article
0


Subscribe to comments feed Comments (0 posted):

total: | displaying:

Post your comment

Please enter the code you see in the image:


  • email Email to a friend
  • print Print version
  • Plain text Plain text
Themes
No tags for this article
Subscribe to Newsletter
: