БАР’ЄРИ ВІТЧИЗНЯНОГО ЛІТАКОБУДУВАННЯ

Home | УКРАЇНА | Україна Incognita | БАР’ЄРИ ВІТЧИЗНЯНОГО ЛІТАКОБУДУВАННЯ
image

АВІАПРОМ ЧЕКАЄ НА ДЕРЖАВНУ ПІДТРИМКУ І ПРОГРАМУ РОЗВИТКУ

 —Ще два роки тому проект такої програми був розроблений фахівцями Мінпромполітики та учасниками ринку, — розповів  радник голови Державного агентства з управління державними корпоративними правами та власністю Олександр Шубін під час «круглого столу» «Розвиток літакобудування України». — Але через ліквідацію Мінпромполітики та розпорошення його функцій між різними відомствами така програма досі не прийнята. Наша біда, що немає органу, який би виступив з програмою і пройшов всі етапи затвердження.
За його словами, наразі проект перебуває на розгляді в Мінекономрозвитку і торгівлі, що нині відповідає за розвиток промисловості.
— Дуже хотів би, щоб до кінця року ця програма з’явилася і в наступному році її почали фінансувати, — наголосив О. Шубін, уточнивши, що загальний обсяг фінансування на 10-річний період (до 2022-го) попередньо становитиме близько 40 млрд грн, але остаточна сума залежатиме від можливостей держбюджету.
За його словами, крім прямого бюджетного фінансування, проект програми передбачає також приватно-державне партнерство і можливість компенсації ставок за кредитами, що залучаються авіабудівними підприємствами.

УСЕ ЗАЛЕЖАТИМЕ ВІД МОЖЛИВОСТЕЙ БЮДЖЕТУ

Щодо обсягів бюджетного фінансування галузі, закладеного в проект держбюджету-2013, то він зазначив, що про це можна буде говорити лише після затвердження кошторису держави на наступний рік.
— Називати цифри не ризикну, бо за прикладом останніх років можемо попросити 2—4 млрд грн, а отримати 20 млн, —  зауважив він. — На жаль, в Україні дуже багато больових точок, вирішення яких потребує бюджетного фінансування.
У свою чергу голова правління Державного авіабудівного концерну «Антонов», президент-генконструктор ДП «Антонов» Дмитро Ківа зазначив, що для проведення поетапного технічного переоснащення підприємств концерну в найближчі п’ять років потрібно близько $300 млн.
— З точки зору конструктивних напрацювань ми не відстаємо від інших країн і намагаємося щосили триматись, — зауважив він. — Але з точки зору серійного виробництва, відновлення фондів бачимо, що робиться в інших країнах, у тому числі в Росії. Не модернізувавшись, втрачаємо передовсім в економіці, підсумував він, уточнивши, що нині концерн веде серйозні перемовини і вже є солідні пропозиції більш глибокої й тісної співпраці  не лише з Росії, Китаю та Індії а й низки інших країн.
—  Боюсь наврочити, але, думаю, скоро ви станете свідками  сенсаційних домовленостей, — з обережністю похвалився Дмитро Ківа. —  Та щоб виконати замовлення, маємо гостру потребу в оновленні основних фондів.
За словами головного авіаконструктора країни, з двох проблемних питань, які не давали розвиватися вітчизняному авіапрому і паралізували роботу авіабудівних підприємств, одне вже вирішене — щодо спрощення тендерних закупівель. Друге ще не зовсім — потреба галузі в оборотних коштах. Саме тому програма розвитку галузі була б дуже доречною.
— На кожен літак треба купити обладнання і комплектуючих мінімум на 10—15 млн доларів, — пояснив Д. Ківа. — Наразі доводиться брати кредити, а ви ж знаєте, що нині вони досить дорогі,  передоплати ми одержуємо лише 20%, а за комплектуючі вимагають 60—70%.

СП З РОСІЄЮ — ЗАШМОРГ ЧИ ВИГОДА?

На це запитання Дмитро Ківа відповів: «Якби ми об’єдналися в єдине СП (спільне підприємство. — Авт.), як планували раніше, нас би поглинули. Бо в нас лише два заводи, а в РФ — 20. У нас було б 10% і ми мали б відігравати  роль одного з їхніх підприємств, а за нинішніх домовленостей ми партнери. Так, ми справді передаємо їм право на  один-два і навіть чотири літаки, це не важливо, але беремо участь у роботі як рівноправні партнери, з відрахуваннями від продажів кожного літака, від техобслуговування тощо. Відповідно, думаю, матимемо 50 на 50%. Для нас це теж вигідно. І ми можемо координувати процес: у нас виробляти літаки і в них. Завдяки цьому всю інтелектуальну власність, яка в нас є, нікому не віддаємо, вона в нас лишається, а це 60-річний досвід створення, виробництва, експлуатації літаків. Усі матеріали, документи, стандарти, внутрішні технології в нас залишились, ми їх нікому не передаємо».
— Але ж якщо виробництво буде там, то літак неважко скопіювати? — зауважую я.
— Літак — настільки складний виріб, що можна скопіювати якусь частину, агрегат, навіть 100 комплектуючих, але разом їх сумістити дуже важко без відповідного досвіду і знань. Не треба цього боятися, у всьому світі так роблять, — відповів Д. Ківа. —  Американці не бояться і виробляють крила для літаків та інші складові в Китаї. Останній теж стає гравцем. Це ринок. Можна, як собака на сіні, сидіти і нічого не робити. Кажуть, це наше, але що з ним буде, якщо нічого не робити? Адже в нас немає такого ринку, щоб продавати. До речі, Індія сьогодні, щоб не втратити ринок, національного виробника і отримати замовлення, має 30% авсентних продаж, тобто 30% комплектуючих виробляється в країні. Бо в них є ринок. А в нас він є?
На уточнення журналістів, навіщо потрібне нове СП, якщо вже одне існує,
Д. Ківа зауважив, що спільне підприємство між Об’єднаною авіабудівною корпорацією (РФ) і нашим концерном виконує переважно координуючу роботу, а президенти України і Росії домовилися про інтеграційні СП, які працюватимуть за певними напрямками і темами. Зокрема відповідатимуть за модернізацію, виробництво літаків, продаж, післяпродажне обслуговування, тобто за повний сервіс, цикл робіт по літаку.
— Поки ще нічого не створено, ми ведемо перемовини. Це буде єдина юрособа, яка відповідатиме за все, за основні теми, за якими ми працюємо з РФ… щодо сімейства Ан-148 і Ан-158 та їх модифікацій, і по Ан-70, 124, 140, — уточнив Д. Ківа.  Це правильне і вигідне рішення для всіх, бо головне, що покупець та експлуатант техніки матиме справу з однією юрособою за всіма напрямками, підсумував він.
Щодо проекту Ан-70, то, за його даними, російська сторона повністю розрахувалася за ним, тоді як Міноборони України лише наполовину.
Відповідаючи на запитання про перспективи програми, Д. Ківа нагадав, що на будівництво двох Ан-70 підписано контракт з МО України. «Всім відомо, що Росія захотіла ці два літаки. Сьогодні на підприємстві перебуває делегація російського МО, з якою ми ведемо переговори», — повідомив він.
За словами Д. Ківи, у цей час підписано спільне з російською стороною рішення про передачу документації на Ан-70 і графік  серійного виробника літака на авіапідприємстві в Казані. У Києві, за словами Д. Ківи, планується складання частин літака, зокрема крила і оперення.
Галина ІЩЕНКО

Rate this article
0


Subscribe to comments feed Comments (2 posted):

Canine's Delight on 11/04/2017 12:36:16
avatar
Thanks for making such a cool post which is really very well written.will be referring a lot of friends about this.Keep blogging.
Thumbs Up Thumbs Down
0
Coach iPhone 6 cases on 06/02/2015 03:06:11
avatar
The fisheye produces a lot of distortion around the edges, but if you crop the main section into an square, it can look a lot better than sharing a panorama in a tiny Instagram square.
Thumbs Up Thumbs Down
0
total: 2 | displaying: 1 - 2

Post your comment

Please enter the code you see in the image:


  • email Email to a friend
  • print Print version
  • Plain text Plain text
Themes
No tags for this article
Subscribe to Newsletter
: