Показова страта

Home | УКРАЇНСТВО | Точка зору | Показова страта
image

Вбивство екс-депутата Державної Думи Росії Дениса Вороненкова, який тільки-но отримав українське громадянство, в самому центрі Києва відразу ж охрестили «демонстративним вбивством» і «показовою стратою». Відразу ж було звернуто увагу на те, що після отримання звістки про це вбивство президент Володимир Путін відвідав виставу за п’єсою Олександра Островського «Остання жертва» і похвально відгукнувся про гру акторів. Втім, і без цього характерного жесту серед об’єктивних спостерігачів практично ніхто не має сумнівів у тому, хто саме є замовником цього злочину.
Звичайно, колишні колеги Вороненкова з фракції та ЦК КПРФ, так само як і деякі діячі ліберальної опозиції путінському режимові, будуть стверджувати, що причини вбивства пов’язані з його бізнесом. Але ця версія відверто є несерйозною. Олігархом покійний аж ніяк не був. Розмір його бізнесу був відносно невеликий і, можливо, його можна порівняти за вартістю організації вбивства об’єкту, що охороняється в іншій державі. Бізнес-партнери Вороненкова, як би він їх не ошукав, навряд чи б пішли на організацію такої складної і ризикованої операції.
Інший екс-депутат Думи, Ілля Пономарьов, на зустріч із яким якраз і прямував Вороненков під час замаху, висловив припущення, що вбивство пов’язане з його розслідуваннями контрабанди, якою імовірно займався генерал ФСБ Олег Феоктістов на прізвисько Генерал Фікс: «Він (Вороненков) багато знав про те, що є найвразливішим елементом для всієї путінської влади. Їхніх фінансових потоках »... У Росії у ФСБ є кілька генералів, які мають право прямого дзвінка президенту РФ Путіну. Феоктістов — один із таких генералів. Тобто це людина, яка може доповідати президентові через голову навіть очільника ФСБ».
Що ж, страх викриття — мотив нібито серйозний. Однак викликає великі сумніви всемогутність генерала Феоктістова. Він був першим заступником начальника Управління Власної Безпеки (9 управління) ФСБ.
Потім став начальником служби безпеки «Роснефти», яку очолює його покровитель Ігор Сєчін. Переміщений він був туди з однією метою — організації справи проти Улюкаєва, який, за кремлівськими мірками, став «не по чину брати». Виконавши своє завдання, Феоктістов повернувся до ФСБ, щоправда, поки невідомо, на яку саме посаду (за чутками, йому пророкують посаду заступника голови служби економічної безпеки ФСБ).
Те, що Сєчін має прямий доступ до Путіна й мало не в будь-який час дня і ночі, добре відомо. А ось те, що правом прямого дзвінка президентові володіє Феоктістов, рівня якого у ФСБ є добрих зо два десятка генералів, — більш ніж сумнівно. І вже зовсім безглуздим виглядає припущення, нібито Путін на прохання генерала ФСБ буде організовувати вбивство неугодної для останнього людини у Києві. Та й сам Феоктістов організувати ліквідацію Вороненкова був не в змозі. Хоча б тому, що жодним чином не міг бути причетний до вербування майбутнього вбивці екс-депутата і не мав на нього виходів за службою. Не кажучи вже про те, що ліквідація Вороненкова в Україні без санкції своїх високопоставлених начальників і заступників могла б мати для Феоктістова найсумніші наслідки. Сьогодні він втікача-депутата замочив, а завтра, не доведи Господи, з ким-небудь зі своїх начальників подібне влаштує! Феоктістов правила гри добре знає, і чудово розуміє, що будь-якої миті може поповнити список раптово померлих російських силовиків.
Ось Ігор Сєчін цілком міг би порадити Володимирові Путіну прибрати незручного емігранта, й не так на прохання Феоктістова, як виходячи із загальніших міркувань. Але так само Путін і сам міг дійти рішення про ліквідацію Вороненкова, без будь-яких порад з боку Сєчіна. І в будь-якому разі, остаточно санкціонувати ліквідацію свого опонента міг тільки президент, самостійно або за порадою когось зі свого найближчого оточення, що в даному випадку принципового значення не має.
Чому ж убили Вороненкова? Думаю, річ не в тому, що він володів якоюсь унікальною компрометуючою інформацією на перших осіб російської держави. Та й у справі Януковича навряд чи знав щось серйозне. Член Думи від опозиційної фракції за визначенням не міг мати якусь небезпечну для влади інформацію за своєю посадою хоча б тому, що дійсно гострі питання не обговорюються, там лише штампують підготовлені адміністрацією президента й урядом рішення. Контакти Вороненкова з високопоставленими представниками правоохоронних органів, які могли б мати у своєму розпорядженні солідний політичний компромат — приблизно десятирічної давності. Тож чекати від нього особливо сенсаційних викриттів не доводилося. Вважаю, що вбили Вороненкова як популярну медійну фігуру, опозиційну нинішній російській владі.
Можливо, фатальну роль відіграла його ідея створити в Україні Центр україно-російських розслідувань. Записку про це за два дні до загибелі депутата отримав від нього радник глави МВС Антон Геращенко, який опублікував її на Facebook. Там, зокрема, йшлося: «Цілком можливо створити спеціальний Центр, який би діяв автономно, але в щільному контакті з українськими правоохоронними структурами. Результатом діяльності структури будуть матеріали, які передаватимуться до правоохоронних структур України та країн-союзників України з метою припинення протиправних дій російських корупціонерів, спонсорів агресії щодо України, а також їхніх поплічників на території самої України і з числа українських громадян».
Можна не сумніватися, що такий центр, якби його було створено, результати своїх розслідувань негайно оприлюднював би. А Путіну така гласність зовсім не була потрібна, особливо з урахуванням вже фактично розпочатої кампанії з його обрання на черговий президентський термін. Ось Вороненкова й прибрали, так само, як раніше й інших противників Путіна. А заразом послали чіткий сигнал іншим російським опозиціонерам, що перебувають в еміграції: сидіть тихо й не вилазьте, бо за необхідності ми вас усюди дістанемо! І, до речі, приурочили вбивство до ювілею СБУ, щоб вчергове підкреслити безсилля українських правоохоронних структур? Чи зуміють вони гідно відповісти на черговий виклик? На разі у розслідуванні інших гучних справ в Україні великого прогресу не видно.
Борис СОКОЛОВ,
професор, Москва

Rate this article
0


Subscribe to comments feed Comments (2 posted):

Replica Tiffany on 10/04/2017 07:42:48
avatar
Та й сам Феоктістов організувати ліквідацію Вороненкова був не в змозі.
Thumbs Up Thumbs Down
0
823902-015 on 04/04/2017 03:28:52
avatar
The US is currently in the midst of a major retro trend that helped sales of a few different styles on NPD’s list, including Nike’s Jordan XII, which debuted during Michael Jordan’s incredible 1996-1997 season.
Thumbs Up Thumbs Down
0
total: 2 | displaying: 1 - 2

Post your comment

Please enter the code you see in the image:


  • email Email to a friend
  • print Print version
  • Plain text Plain text
Themes
No tags for this article
Subscribe to Newsletter
: