Мовний закон розбрату

Home | УКРАЇНСТВО | Точка зору | Мовний закон розбрату
image

Ухвалений парламентом у новій редакції Закон України «Про освіту», який дає старт освітній реформі у країні, спричинив чимало нарікань в українському суспільстві. Але, мабуть, не менший резонанс документ викликав у деяких країнах Європи. А причиною такої пильної міжнародної уваги до української освіти стала сьома стаття нового закону, яка визначає, що мовою навчання у середній і старшій школі є лише державна.
ОФІЦІЙНО ТА НЕОФІЦІЙНО
Згідно із нею, діти з общин національних меншин, які вперше підуть до школи 1 вересня 2018-го, матимуть можливість повністю навчатися рідною мовою тільки у початкових класах. Українську їм викладатимуть окремим предметом. А вже з п’ятого класу заняття вестимуться виключно державною мовою.
Не всім у ближньому зарубіжжі така законодавча ухвала України припала до душі. Із критикою виступили Угорщина, Румунія, Молдова, Болгарія, Греція і Росія. На їх думку, названа норма закону ущемляє права їхніх меншин в Україні. Так, міністр закордонних справ і торгівлі Угорщини Петер Сіярто заявив: «Україна встромила Угорщині ножа в спину — позбавила угорців права навчатися рідною мовою в школах». Тож Будапешт звернувся зі скаргою на Закон «Про освіту» до ОБСЄ, ЄС і ООН. Ще й оголосив, що припиняє підтримку міжнародних ініціатив України.
Що може стояти за подібними заявами, відомо. Адже названі країни не завжди використовують свою етнічну громаду в Україні тільки у культурологічних інтересах. Кожна має ще й певні політичні «види», які не завжди збігаються з національними інтересами України. Тим часом ухвалений парламентом закон звужує освітні програми цих країн, які традиційно є потужним інструментом упливу на Україну. Тож не дивно, що деякі наші сусіди протестуватимуть, звинувачуючи Україну у порушенні міжнародних зобов’язань.
Щоб довести, що це все вигадки, наша держава вже оголосила, що готова направити мовну статтю освітнього закону на експертизу Ради Європи. Також Україна апелює до того, що норми нового закону не суперечать Європейській хартії регіональних мов і мов меншин.
Давно відомо, що між прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном і Володимиром Путіним дуже теплі стосунки, а секретні служби цих країн тісно співпрацюють на землях Закарпаття. Питання угорського сепаратизму вже давно розкручується в Україні. Якщо до осені 2013 року ультранаціоналістична партія «Йоббік» відкрито заявляла, що Закарпаття — споконвічні угорські землі, які треба повернути, то після того, як офіційна влада Угорщини засудила анексію Криму, радикали припинили гучно висловлювати антиукраїнські лозунги. Але водночас угорський уряд почав вливати чималі гроші у соціальний розвиток, зокрема й освіту, прикордонних населених пунктів на Закарпатті.
ПРОБЛЕМА У СВІТЛІ СТАТИСТИКИ
Згідно із законом, мовами національних меншин в Україні є білоруська, болгарська, гагаузька, грецька, іврит, кримськотатарська, молдавська, німецька, польська, російська, румунська, словацька і угорська. Нині в державі мовою національних меншин навчається близько 400 тисяч дітей у 735 навчальних закладах, у яких зазвичай українська мова вивчається як окремий предмет. Так, за даними департаменту середньої і дошкільної освіти МОН, в Україні діє 581 школа з російською мовою викладання із 355 955 учнями. Ще є 75 румунських шкіл (16 139 учнів), 71 угорська (16020), п’ять польських (1785) і три молдавські (2693 учні).
Водночас діти національних меншин мають можливість вивчати рідну мову факультативно і в гуртках. Такі мови і літератури національних меншин є окремим предметом у школах, де викладання ведеться державною. Так, рідну мову вивчають іще 919 тисяч маленьких росіян, 45 964 поляки, 7 897 болгар, 4 181 румун, 2 474 молдаванина, 1110 угорців, 218 словаків. Крім того, в українських школах як предмет вивчають рідну мову гагаузи, греки і кримські татари.
При цьому Міносвіти змушене констатувати, що спостерігається стійка тенденція до зниження рівня і погіршення якості шкільної освіти у дітей зі шкіл із навчанням мовою нацменшин, що підтверджують результати ЗНО. Зокрема, цього року 60,1% школярів із румунської і угорської меншин не змогли успішно здати тестування з державної мови. Приміром, у місті Берегове на Закарпатті під час ЗНО лише 17% випускників змогли скласти тест із української мови. Тобто 83% не склали елементарного мінімуму! Взагалі Закарпатська область перебуває на останньому місці за середнім балом оцінювання з української мови із ЗНО.
СЛОВО ЗА ГАРАНТОМ
У МОН наголошують, що така ситуація призводить до порушення конституційного права дітей на вступ до вищих навчальних закладів, тому треба розширити викладання предметів державною мовою у школах нацменшин. А закон «Про освіту» може дати серйозний поштовх до того, щоб угорськомовні закарпатці вивчали державну мову та вступали у вищі навчальні заклади України.
«Це вперше за історію незалежності на законодавчому рівні розширюються обсяги навчання українською мовою у державних і комунальних навчальних закладах, де навчання ведеться мовою нацменшин», — ідеться у роз’ясненні. Для дітей, котрі нині вчаться мовою нацменшин, передбачений перехідний період до 1 вересня 2020 року. Це означає поступове збільшення кількості навчальних предметів, що вивчаються українською, а з 2020 вже повинні перейти на навчання державною мовою.
Олена КОЩЕНКО

Rate this article
0


Subscribe to comments feed Comments (1 posted):

Fake Yeezys 350 V2 on 10/10/2017 01:10:16
avatar
The kicks resemble previous versions with their sock-like upper, minimal lacing structure, and thick Boost sole, but are embroidered with the two major players (Pharrell and Chanel) on each shoe.
Thumbs Up Thumbs Down
0
total: 1 | displaying: 1 - 1

Post your comment

Please enter the code you see in the image:


  • email Email to a friend
  • print Print version
  • Plain text Plain text
Themes
No tags for this article
Subscribe to Newsletter
: