Борис Вжесневський: «Канада придивляється до безвізу з Україною»

Home | УКРАЇНСТВО | ДІАСПОРА | Борис Вжесневський: «Канада придивляється до безвізу з Україною»
image

З часу отримання Україною незалежності, чи не найбільшим другом нашої молодої держави на міжнародній арені була Канада. Від миттєвого визнання суверенітету і до численних програм з розвитку, Канада завжди підставляла своє плече.
Ця дружба набула нового значення після початку російської військової агресії проти України чотири роки тому. З того часу Канада виділила Україні у різних формах більше 700 млн дол. За цими значними цифрами стоїть щоденна робота численних канадців, які прагнуть бачити Україну успішною, безпечною та мирною.
Одним із найбільш впливових серед них є депутат трьох скликань парламенту Канади від правлячої Ліберальної партії Борис Вжесневський, який очолює групу дружби з Україною — найчисленніше об'єднання депутатів у чинному парламенту.

ВІДНОСИНИ МІЖ КАНАДОЮ ТА УКРАЇНОЮ ПЕРЕБУВАЮТЬ НА ЗЛЕТІ
— Як ви загалом оцінюєте сучасний стан відносин між Канадою та Україною?
— Думаю, що ми перебуваємо на їх піку. Відносини між нашими державами ще ніколи не були кращими з огляду на масштаб та глибину співпраці. Поза межами G7 Канада має найміцніші відносини саме з Україною. Хоча й серед членів Великої сімки далеко не всі можуть похвалитися тим рівнем відносин, що існують між Києвом та Оттавою.
— Протягом минулих років у наших відносинах дійсно вдалося досягти суттєвого прогресу у багатьох питаннях, окрім візового. Чи досі ви підтримуєте ідею надання громадянам України права безвізового в'їзду до Канади?
— Звичайно, підтримую. Жоден попередній уряд Канади не мав бажання скасовувати візові вимоги для України. Я багато разів говорив на цю тему з нашим міністром імміграції. Необхідні процеси оцінювання відповідності України вимогам щодо безвізу проводяться, однак показники у минулому були не найкращими для вашої держави. Оцінювання займає близько 18 місяців. На жаль, протягом цього часу в Канаді проходитимуть вибори. Я був би радий, якби це відбувалося трохи швидше, але ми бодай можемо запустити процес, аби після виборів більшість попередньої роботи було виконано. Це можливо, якщо восени активізуватися в цьому напрямі.
Ми також сподіваємося, що у жовтні нарешті відновимо дію угоди про мобільність молоді. Дуже важливо, аби не лише українські студенти приїздили до Канади, а й навпаки. У минулому цей договір був досить однобоким, а потім взагалі припинив існування.
— Чому б Канаді не запропонувати Україні «дорожню карту» щодо набуття безвізового режиму, як свого часу зробив ЄС?
— Це не є звичною практикою для Канади. Однак, лише тому, що ми раніше діяли певним чином, не означає, що не можна робити інакше. Як на мене, найкращим аргументом на користь цього служить успіх безвізового режиму з ЄС. Євросоюз розробив детальний перелік цілей, необхідних для досягнення Україною безвізу. Не думаю, що Канада вимагала б суттєво іншого. При чому, це не значить, що нам слід повністю відмовитися від звичних процесів оцінювання, однак варто скористатися прикладом успіху в іншому регіоні, застосувавши подібний підхід.
УСЕРЕДИНІ НАТО ІСНУЄ ПІДТРИМКА НАБУТТЯ УКРАЇНОЮ ЧЛЕНСТВА
— Чи підтримуєте ви вступ України до НАТО?
— Таке рішення повинен ухвалити народ України, але всім очевидно, що наразі він підтримує це, як і більшість народних депутатів. Канада допоможе Україні на шляху до північноатлантичної інтеграції і ніколи не погодиться, аби одна країна диктувала умови іншій, особливо погрожуючи їй.
— Як віце-президент канадської парламентської асамблеї НАТО, скажіть, чи є підтримка прийняття України всередині Альянсу?
— Безперечно! Вона очевидна як на виконавчому, так і на законодавчому рівнях НАТО. Коли міністри оборони країн-членів Альянсу востаннє збиралися, то висловили повну підтримку. Я також щойно говорив із нашим міністром оборони і можу запевнити, що він рішуче налаштований підтримати у цьому Україну.
— У рамках тренувальної місії UNIFIER наразі в Україні перебуває близько 200 канадських військових інструкторів. Однак, їхній мандат спливає у березні 2019 року. Чи буде його продовжено?
— Зазвичай подібні оголошення не робляться завчасно. На жаль, минулого разу ми побачили, що це дає простір для політичних ігрищ. Тому я рекомендував уже восени якось привідкрити завісу над цим. Однак, я би порадив усім, хто переймається за можливе непродовження місії, розслабитися. Якщо подивитися на все, що робить наш уряд, то чи дійсно хто-небудь вірить, що він припинить свою участь у цьому? Йдеться винятково про правильно обраний час.
— Чи слід Канаді надати Україні летальну зброю?
— Якщо Україні потрібне певне обладнання — то двері для його отримання відчинені, юридичних бар'єрів на цьому шляху немає. Як на мене, це питання не слід обговорювати у громадській площині, військовим обох країн треба сісти за один стіл і зрозуміти, які прогалини може заповнити Канада, аби Україна мала все необхідне для стримування російської агресії. Якщо необхідно надіслати сигнал, то сам факт унесення України до Контрольного переліку країн, до яких дозволені поставки автоматичної зброї і скасування юридичних перепон на шляху торгівлі зброєю стали відвертим виявом позиції Канади.
САНКЦІЇ ПРОТИ РОСІЇ ТРЕБА РОЗШИРИТИ
— Під час саміту Великої сімки у Квебеку президент США Дональд Трамп чітко дав зрозуміти, що прагне активізувати контакти з Росією. Чи дотримується цих поглядів Канада?
— Ні, і прем'єр-міністр, і глава МЗС відверто сказали, що Росія не дотримується цінностей G7. Росія продовжує підривати міжнародний правовий порядок, встановлений після Другої світової війни. Поки РФ не припинить окупацію Криму та східного Донбасу, місця їй за столом Великої сімки немає.
— У такому разі, чи слід Канаді розширити санкції проти Росії?
— Так, треба. Мені особливо подобаються санкції відповідно до «акту Магнітського», адже вони не шкодять пересічним росіянам, а направлені на багатство привілейованого класу, діють проти тих, хто порушує права.
— Росія утримує більше 70 політичних в'язнів, серед яких і мій колега Роман Сущенко. Як Канада може допомогти звільнити цих людей?
— Не думаю, що ми можемо гарантувати їхнє звільнення, однак слід підвищувати поінформованість, згадувати про це на громадських форумах. Одним зі способів цього є накладення санкцій на тюремників, слідчих, суддів та всіх інших, залучених до показових судових розглядів.
— Ваш колега Тоні Клемент якось скаржився, що його телефонні розмови прослуховують агенти Росії. Чи стикаєтеся ви з такими проблемами?
— Мої сторінки у соцмережах зламували, від мого імені публікувалися неправдиві повідомлення. На жаль, ми мусимо жити із цим безглуздям, це — нова реальність, частина теорії хаосу, в яку вірить Путін. Переконаний, Росія намагатиметься впливати не лише на вибори в Україні, а й на голосування в Канаді наступного року, вишукуючи слабкості системи.
УКРАЇНЦІ — СКЛАДОВА СУЧАСНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ КАНАДИ
— Наскільки впливова в Канаді російська пропаганда?
— Не надто. Подекуди вона має вплив на канадців, адже часто діє ледь не на рівні підсвідомості, однак менший, ніж на європейців, оскільки у нашій країні немає агентів, яких можна використати. У нас немає ультраправих чи ультралівих політичних груп, якими Росія послуговується для досягнення своїх цілей в Європі. Між Путіним й ультраправими є ідеологічна близькість: вони всі дотримуються подібних ідей, часто — фашистських. Головна відмінність полягає у тому, що більшість ультраправих партій стоять на позиціях ізоляціонізму, у той час, як в Росії побутує імперіалістична політична культура.
— Глава МЗС РФ Сергій Лавров у одному зі своїх виступів назвав українську діаспору в Канаді «скаженою». Українсько-канадська громада дійсно має вплив на канадський політикум, але чи добре це?
— Безперечно це — на краще. Не думаю, що будь-хто може сказати інакше чи вказати на якісь негативи. Слід розуміти, що всі хвилі українських мігрантів — політичних чи економічних — приїздили до Канади у пошуках свободи. Тієї само свободи, до якої покоління українців прагнули в Україні. Українці допомогли зберегти географічну єдність Канади, заселивши західні провінції. Вони також показали, ким ми є, запропонувавши концепцію мультикультуралізму, яку вперше озвучив сенатор Павло Юзик. Українці тепер — частина канадської ідентичності. Пересічний громадянин не завжди усвідомлює це, але до українсько-канадської громади є величезна повага.
Максим НАЛИВАЙКО

Rate this article
0


Subscribe to comments feed Comments (0 posted):

total: | displaying:

Post your comment

Please enter the code you see in the image:


  • email Email to a friend
  • print Print version
  • Plain text Plain text
Themes
No tags for this article
Subscribe to Newsletter
: