Мати Життя нашого

0
32

21 вересня (8 вересня за ст. ст.) — Різдво Пресвятої Богородиці, дванадесятий празник, який відкриває річне коло православних свят. У народі здобув назву «Друга Пречиста» (Першою Пречистою традиційно вважають Успіння Богородиці, а Третьою — Її Введення до храму).

Святкове богослужіння (радісне, як і на Великдень та на Різдво Христове) в тій формі, в якій його відправляють нині, склалося протягом VII—IХ cт.cт. Утім, воно також містить тропар V ст. «Різдво Твоє, Богородице Діво» — чи не єдиний церковний піснеспів, який використовують і православні, і католики. Цього дня віряни намагаються не лише побувати на службі, а й причаститися.

Народження дочки благочестивому подружжю — Іоакиму й Анні — провістив архангел Гавриїл. Саме їх Господь обрав за те, що навіть у престарілому віці вони не втрачали надії й молилися про появу дитини. Дівчинку, котра Божим Промислом мала стати Матір’ю Спасителя світу, батьки назвали Марією (в перекладі — «Бажана», «Довгождана»). В Її особі християни отримали милосердну Заступницю, що безупинно клопоче за них перед Сином, допомагає протистояти гріховним спокусам.

У Святому Письмі про батьків, Різдво, дитинство, юність та Успіння Богородиці не йдеться. Зате ці відомості збереглися в численних благочестивих переказах Церковного Передання, і це свідчить про народну повагу та увагу до Цариці Небесної.

Ця пошана, зокрема й на Русі, виявилася, серед іншого, в появі незліченних Різдвянобогородичних церков. 2013 р. храм у селі Нижній Вербіж Коломийського району, збудований у 1756—1808 роках разом із низкою карпатських дерев’яних церков було включено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Найдавніше збережене зображення празника в українських землях — це фреска Софійського собору в Києві (початок ХІ ст.). Образи на дошках з такої давнини, на жаль, до нас не дійшли. Серед нині відомих в Україні найбільш ранньою фахівці вважають ікону ІІ половини ХV ст. із села Ванівка (сучасна територія Польщі).

Українські господарі за погодою на Другу Пречисту намагаються передбачити «настрій» осені. Якщо небо похмуре, то готуються зустрічати холодні дощі.

На празник не працюють (городину намагаються зібрати заздалегідь: «Друга Пречиста — картопля чиста»), не постують, а після молитов у храмі скликають гостей на щедре частування. Запрошувати годиться не лише родичів, кумів та друзів, а й самотніх літніх сусідів. Давньою є традиція збирати цього дня лікарські трави на зиму.