15 лютого (2 лютого за ст. ст.), на 40-й день після Різдва Христового, православні відзначають Стрітення Господа нашого Ісуса Христа. Цей дванадесятий празник відомий іще з III ст. Він єдиний, що має богослужбові особливості, котрі споріднюють його як із Богородичними, так і з Владичними святами. Таке поєднання відбулося в кінці XVII ст.
Коли Діва Марія та Йосиф Обручник принесли маленького Ісуса для посвяти Господові як первістка, Новий Завіт в особі Немовляти-Спасителя зустрівся зі Старим. Адже того дня до Єрусалимського храму прийшов 360-річний праведник Симеон, котрий із волі Божої мав жити, поки не побачить, як збулося пророцтво: «Діва в утробі зачне і родить Сина». Переконавшись, що потримав на руках Богонемовля, старий спокійно помер. Згадка про це збереглась у Євангелії від Луки.
Симеон Богоприїмець назвав Христа Світлом Спасіння. Можливо, саме тому давні християни на Стрітення стояли на літургії з запаленими свічками. Поступово в церквах Східного обряду традиція відійшла. Але в XVII ст. митрополит Київський Петро Могила, добре обізнаний із католицькими богослужбовими книгами, відродив її.
Використовують Стрітенські свічки під час домашньої молитви, особливо за убезпечення дому та господарства від стихійного лиха, наприклад грози (звідси їх назва — «громниці»). В Карпатах і на Прикарпатті традиційні «громниці» можуть досягати 1 м завдовжки й 3 см завтовшки. Щоб зобразити Стрітенською свічкою хрести над дверима й вікнами, українці в різних місцевостях намагалися донести її зі служби додому запаленою, а на Одещині шанобливо не гасили аж до наступного ранку. Служителі церкви застерігають, що такі свічки не можна застосовувати для ворожіння, а недогарки слід віддавати до храму, а не викидати на смітник.
Освячену на празник воду не тільки п’ють самі, нею ще й кроплять худобу та вулики (саме з цих вуликів відбирають віск для свічок до наступного Стрітення).
З появою на українських землях кукурудзи (тобто не раніше, ніж у кінці XVII ст.) господарі почали на Стрітення приглядатися до бурульок під своїми дахами: якщо ті були великі, очікували добрий урожай кукурудзи.
