Але визволи нас від лукавого

0
44

Написано Превелебним Леонардом Біловим у молитовних роздумах: Ранкова прогулянка в Слові
«Але визволи нас від лукавого».

Сьоме і останнє Прохання Господньої Молитви – підсумок того, за що ми молимось. Ми просимо нашого Небесного Отця визволити нас від усякого зла щодо тіла та душі. Дуже важливо, щоб ми уповали на Божі благодатні обітниці. Через мужа Божого, Йова, ми чуємо Божу обітницю: «В шістьох лихах спасає тебе, а в сімох не діткне тебе зло» (Йова 3:19). Через Псалмоспівця Він каже: «Тебе зло не спіткає, і до намету твого вдар не наблизиться, бо Своїм Анголам Він накаже про тебе, щоб тебе пильнували на всіх дорогах твоїх, – на руках вони будуть носити тебе, щоб не вдарив об камінь своєї ноги!» (Псалом 90 (91):10-12). Бог наказав Своїм ангелам, щоб вони пильнували про Його дітей. Послання до євреїв ставить питання: «Чи не всі вони духи служебні, що їх посилають на службу для тих, хто має спасіння вспадкувати?» (Євреїв 1:14).

В цьому проханні ми також молимось, аби Бог допоміг нам нести хрести, які Він посилає або дозволяє їм трапитись на нашому шляху. В Писанні нам сказано, що «Через великі утиски треба нам входити у Боже Царство» (Дії 14:22) і до нас спрямоване спонукання, щоб ми тривали у вірі в Божі обітниці. З вірою в Його обітниці ви можете промовляти з Апостолом Павлом: «А від усякого вчинку лихого Господь мене визволить та збереже для Свого Небесного Царства» (2 Тимофія 4:18).

Воістину Бог дисциплінує нас і направляє. В Посланні до євреїв нам сказано: «Господь, кого любить, того Він карає, і б’є кожного сина, якого приймає!» (Євреїв 12:6). У Йова написано: «Тож блаженна людина, яку Бог картає, і ти не цурайсь Всемогутнього кари: Бо Він рану завдасть – і перев’яже, Він ламає – й вигоюють руки Його!» (Йова 5:17, 18).

Насамкінець, в цьому проханні ми молимось за блаженний відхід з цього життя. Ми молимось, аби Бог дозволив нам мирно заснути у вірі. Згадайте Семена. Писання повідомляє: «Від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього. І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним, тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив: «Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром, бо побачили очі мої Спасіння Твоє, яке Ти приготував перед всіма народами» (Луки 2:26-31). З вірою в Боже запевнення про те, що він побачить обіцяного Спасителя до того як помре, Семен тримав на руках немовля Ісуса і промовляв: «Господи, я готовий померти».

З вірою в Ісуса Христа, Який постраждав і помер на Голгофському хресті та заплатив найвищу ціну, щоб обмити ваші гріхи і Який воскрес з гробу аби здолати смерть і диявола, ви маєте Боже запевнення про прощення усіх ваших гріхів і обітницю життя вічного. Ви можете промовляти з Апостолом Павлом: «Я маю бажання померти та бути з Христом, бо це значно ліпше» (Филип’ян 1:23).

Молимось: Господи, у милосерді Твоєму почуй нашу молитву і визволи нас від усякого зла щодо нашого тіла і душі. В Ісусове Ймення. Амінь.

Підготувала
Лінда ФІЛЛІПС