«Я з вами в усі дні!»

0
56

На 28 серпня (15 серпня за ст. ст.) щороку з часів правління візантійського імператора Маврикія (592—602 рр.) припадає дванадесятий празник Успіння Пресвятої Богородиці (Перша Пречиста), відомий із 431 року, коли був відзначений у Єрусалимі. В православ’ї свято ще називають Богородичною чи літньою Пасхою — як друге за значенням після Воскресіння Христового.

Цього дня в храмах не буває заупокійних відправ, адже святкове богослужіння спрямоване на те, щоб підкреслити єднання між живими та покійними вірянами, безсмертя душі, а отже — непідвладність християн смерті.

Те, коли, де і як завершилася земна доля Діви Марії, в Святому Письмі не відзначено, тож християни мають звертатися до Священних Переказів. Згідно з цими текстами, Христос одразу забрав душу (а потім — і тіло) спочилої Матері для народження до нового життя — життя Цариці Небесної й Заступниці християн. Тож православні іконописці змальовують Його на образах Успіння зі сповитою, як безгрішне немовля, душею на руках.

Біля одра Пречистої на іконах постають апостоли, чудом принесені з різних країв на хмаринках попрощатися. Промислом Божим на похорон запізнився Фома, й тоді, коли для нього відкривали гробницю, виявилося, що там порожньо. А під час поминальної вечері Богородиця явилась учням свого Сина й закликала: «Радійте! Я з вами в усі дні!».

На Русі свято Успіння Божої Матері відігравало дуже важливу роль іще й тому, що в цих землях звели багато Успенських храмів, прославлялись як чудотворні празникові ікони. Три найбільші монастирі сучасної України — Києво-Печерська, Почаївська та Святогірська лаври — теж Успенські.

Працювати цього дня, як і на всі великі церковні свята, годиться лише заради доброчинності чи завершення вже початих нагальних справ. На честь Пресвятої Помічниці з’явився благочестивий звичай: нізащо не відмовляти на Успіння тим, хто просить про допомогу, якщо не йдеться про участь у порушенні Заповідей Господніх чи закону.

В українських селах на Першу Пречисту виглядали веселку, яка обіцяє теплу осінь, а також ішли збирати гриби та горіхи на зиму. В Карпатах розпочинався вільний випас худоби.

В давнину саме невдовзі після завершення суворого Успенського посту найбурхливіше вирували сватання й підготовка до весіль.