Коли гірка вода солодшає

0
154

19 січня (6 січня за ст. ст.) для православних є дванадесятим святом Богоявлення або ж Хрещення Господнього, встановленим іще на межі II—III ст. на згадку про те, як усім відкрилося, що Ісус Назаретянин — Син Божий, очікуваний Спаситель роду людського. Це третій, останній, празник серед різдвяно-новорічних.

Коли Христос уже виходив із води, на Нього зійшов Святий Дух в образі голуба, а згори пролунав голос: «Ти є Син Мій улюблений, якого Я вподобав!». Від річки, в котрій Месію охрестив апостол Іоанн Предтеча, празник отримав назву «Йордан», а від традиції під час богослужіння освячувати воду — «Водохреща».

Якщо 18 січня (надвечір’я Богоявлення, Водохресний Святвечір) водосвяття проходить лише в храмах, то 19-го — й у відкритих водоймах, до котрих духовенство та віряни прибувають з урочистою хресною ходою. В Україні зазвичай роблять велику хрестоподібну ополонку, до якої (тільки з благословення, і краще не будь-якого священика, а свого духівника!) можна занурюватися. Крижаного хреста встановлюють або тут-таки, або біля церкви. Часом його забарвлюють, наприклад буряковим квасом, у колір Крові Христової, прикрашають ялиновим гіллям.

Воду-йорданицю ще називають великою агіасмою (від грецького — велика святиня), адже над нею звершують чин великого водосвяття. Від малого він відрізняється читанням особливих молитов, у котрих пояснюється сенс дійства. Їх складали найвидатніші богослови давнини, наприклад святитель Софроній, патріарх Єрусалимський (560-638 рр.).

На празник свяченою водою за звичаєм кроплять рідних, домашніх тварин (коней іноді навіть напували), оселю та господарські прибудови, городи, колодязі. Також її зберігають у гарній посудині на покутті, аби протягом року потроху пити після вранішніх молитов.

Традиційно Водохреща святкували й християни парафії Андрія Первозваного Православної Церкви України (Блумінгдейл, Іллінойс).

На Поділлі та Гуцульщині разом із водою святять «трійцю» (три свічки, до яких квітчастою хусткою, намистом і стрічками прив’язані пучки калини й сухих квітів). Під час служби свічки горять, потім їх гасять в ополонці.

Після Водохреща починається весільний сезон, який триває аж до початку Великого посту (у цьому році — до 15 березня).

Оксана МОМЧИЛОВА,
«Українське Слово»