Допоможи мені, Ісусе, ніколи не здаватись

0
155
А ті, хто надію складає на Господа, силу відновлять (Ісаї 40:31).

Господи, я хочу залізти назад у ліжко, накритися ковдрою, і нікуди звідси не вилазити. В мене немає більше сил. Я просто хочу від всього відмовитися. А сумна реальність полягає в тому, що навряд хтось помітить, що зі мною відбувається. Всі продовжать жити та радіти. Ти казав, що не даєш більше випробувань, ніж я можу витерпіти. Можливо, мені було б легше все стерпіти, якби проблеми не навалювалися всі одночасно. Одна невдача за іншою. Тільки я думаю, що все стабілізувалося, як трапляється щось, чого точно не очікували. Але ж Ти все знаєш і очікуєш. І Ти дозволив цьому трапитися. Що саме Ти думав? В мене вже більше нічого не залишилося. Ти повинен про це знати. Ти знаєш про все, бо ти Бог. Ти, очевидно, бачиш в мені щось, чого не бачу я.  Ти, мабуть, бачиш вихід із ситуації, бачиш те, що я не бачу. Допоможи мені побачити. Допоможи мені зрозуміти як далі рухатися.


Я спробую ще один день, милий Ісусе. Можливо, це і є вихід. Ще один день. Якщо сьогодні мені вдасться вирішити одну проблему, завтра вже буде легше. Тим більше, якщо я вирішу якесь критичне питання. Головне протриматися сьогодні… Але без Твоєї підтримки я не досягну нічого. Я не хочу опускати руки. Сьогодні я згадав про бідного Йова. Він також страждав день за днем. Проте він не винив Тебе ні в чому. Він знав що наші дні можуть бути переповнені проблемами та негараздами. В той час як він ненавидів своє життя, він любив Тебе все сильніш і сильніш. Коли він просто хотів померти, він зводив свій погляд до небес. Він не здавався, і Ти від нього не відмовлявся. Тому і мене зацікавило питання «А хіба Господь хоча б один раз мене підвів?» І відповідь – ніколи. В минулому в мене були значні проблеми. Проте зараз, вони не більш, ніж відголоски в пам’яті. І теперішні мої проблеми також відійдуть на другий план. Я знаю, що мій Спаситель живий, а значить, і я буду жити.

 Підготувала
Лінда ФІЛЛІПС