Жовтнева ніч 2021 року. Акваторія Баренцевого моря. Несподіваний спалах над поверхнею води і вогняна куля стрімко здіймається у небо! Буквально кілька секунд, і знову повна темрява — спалах ховається у хмарах.
Так виглядав запуск російської гіперзвукової ракети «Циркон» із підводного човна.
Уперше широкий загал дізнався про те, що Росія працює над створенням гіперзвукових ракет, у лютому 2019 року, коли Володимир Путін публічно про це оголосив.
Російська ракета підіймається на висоту до 40 км, де низький супротив повітря, що своєю чергою дозволяє розвивати швидкість більше як 10 000 кілометрів на годину, або майже 3 кілометри на секунду. Ракета оснащена окремим двигуном, що дозволяє їй бути маневровою, отже, її складно збити. Вражати цілі нові ракети можуть на відстані до 1000 кілометрів.
Що таке гіперзвукова зброя?
Гіперзвукова зброя — ракетна зброя, здатна здійснювати політ в атмосфері з гіперзвуковою швидкістю 6000 км/год і маневрувати з використанням аеродинамічних сил.
Ще одна важлива перевага гіперзвуку — він істотно зменшує час ухвалення рішення для удару у відповідь. В умовах, коли все стратегічне командування замикається на главі держави, можливості ефективної відповіді значно знижуються.
Донедавна, в умовах панування ядерної зброї, держави захищали свої території за допомогою системи протиракетної оборони, яка включає засоби виявлення, оповіщення та безпосередньо самі ракети. Завдання ПРО — встигнути знищити ворожу боєголовку до того, як вона вразить ціль.
Проблема в тому, що навіть найсучасніші системи протиракетної оборони заточені на ракети, що летять балістичною траєкторією. Їхній політ розраховується: обчислюється місце гіпотетичного удару ймовірного супротивника, після чого зосереджуються достатні сили для відбиття атаки.
З гіперзвуковою зброєю так не вийде. Її швидкість не залишає часу на те, щоб відповідним чином відреагувати. Використання гіперзвукової зброї дозволяє знищити ядерний щит будь-якого супротивника за лічені хвилини.
Отже, накопичені деякими світовими державами ядерні арсенали стають мішенню гіперзвукових ракет. Невразливість і колосальна швидкість гіперзвукової зброї — ось що робить її небезпечнішою за ядерну. Крім того, жоден, навіть найпотужніший комп’ютер, не здатний обчислити траєкторію гіперзвукових ракет, що постійно змінюється.
Історія
Перші ідеї створення гіперзвукового планера з’явилися ще під час Другої світової війни: проєкт Зільберфогеля, запропонований австрійським ученим Ойгеном Зенгером, мав стати таким, що зможе завдавати ударів по території США. Однак ідею реалізувати не вдалося. Розробки гіперзвукової зброї продовжилися після Другої світової війни. Так, США на проєкт гіперзвукового планера Dyna-Soar X-20 витратили близько $5 млрд (у цінах 2020 року). Раніше розроблявся ряд експериментальних проєктів, наприклад, Х-90 та Х-45 у СРСР, крилатих та не крилатих ракет, що досягають гіперзвукових швидкостей. Однак ці розробки поступилися балістичним ракетам. Інтерес до створення нової гіперзвукової зброї відродився лише на початку 2000 років.
Цінність цього виду озброєння у тому, що, на думку тих же військових експертів, гіперзвукові планери й ракети, як вже згадувалося вище, зможуть долати системи протиповітряної та протиракетної оборони противника і завдавати по його об’єктах високоточних ударів.
Так Росія чи США?
Віктор Мураховський, російський військовий експерт, головний редактор журналу «Арсенал Вітчизни», поспішив заявити, що Росія перша в світі створила такий комплекс. І в чому він мав рацію, так це у тому, що на найближчі десятки років саме ця зброя стане одним з основних засобів стратегічного та ядерного стримування тих країн, які вважають Росію суперником. Однак, перші згадки в публічних джерелах про створення московськими спеціалістами гіперзвукової зброї датуються червнем 2015 року. Тоді видання Washington Free Beacon опублікувало інформацію про розробку та випробування в Росії гіперзвукового бойового блоку Ю-71.
Водночас публічні згадки про розробку в США гіперзвукових ракет датуються 2010 роком. Йдеться про проєкт DARPA Falcon HTV-2 гіперзвукового керованого бойового блоку. Перше його випробування відбулося у квітні 2010 року. Відтак, слова Віктора Мураховського можна піддати сумніву.
Щобільше, 15 серпня 2019 року в інтерв’ю «Голос Америки» радник американського президента з національної безпеки Джон Болтон заявив, що Росія розробляє гіперзвукову зброю на викрадених у США технологіях. На його слова тоді не було жодної публічної реакції офіційної Москви. А вже через рік президент США Дональд Трамп, під час передвиборчого мітингу в штаті Міннесота, заявив, що Росія створила свою гіперзвукову зброю на основі інформації, яку викрали при адміністрації його попередника Барака Обами. На це вже була реакція!
Цього ж дня Володимир Путін заперечив звинувачення глави Білого дому Дональда Трампа у крадіжці у США технологій для виробництва гіперзвукової зброї. За словами очільника Кремля, роботи зі створення такої зброї ведуться Росією з 2004 року.
Ведмідь у костюмі супермена
Можна було б повірити Володимиру Путіну, якби не репутація РФ й те, що президент Російської Федерації вже рекламував здобутки на ниві розробок гіперзвукових ракет як унікальні, а виявилося, що це не так. У березні 2018 року Путін продемонстрував російську гіперзвукову зброю та її можливості. Йшлося про важку багатоступеневу рідинну МБР «Сармат» із гіперзвуковими маневровними бойовими блоками, гіперзвуковий авіаційно-ракетний комплекс «Кинджал» та протикорабельну крилату ракету «Циркон». Президент РФ традиційно заявив про унікальність та неперевершеність російської зброї. Однак із часом з’ясувалося, що все це «грізне» та «непереможне» є старим напрацюванням ще радянських науковців, про які ми згадували вище. Російські інженери просто реанімували старі розробки та дещо оновили. Так з’явився гіперзвуковий комплекс наземного базування «Авангард».
«До реального завершення всіх процесів із випробуваннями та прийняттям на озброєння такої зброї ще має пройти певний час. При цьому, через надвтаємниченість всіх подій навколо випробувань та характеристик російської зброї, виникають небезпідставні сумніви — а чи заявлені зразки взагалі мають оголошені можливості», — пише Антон Міхненко, головний редактор журналу Ukrainian Defense Review.
Про те, що припущення Антона Міхненка є небезпідставними, говорить і російський інженер Герберт Єфремов, який свого часу особисто виступив із ідеєю створення гіперзвукового блоку «Авангард». Колишній гендиректор військово-промислової корпорації «НУО машинобудування» в «Нова газета» розповів, що не все так добре з гіперзвуковими ракетами Росії, як про те говорить Володимир Путін.
Інженер вважає, що «Авангард» буде надто помітним, тому що при польоті нагріється до дуже високих температур і світитиметься в інфрачервоному діапазоні. Ще один критик російської гіперзвукової ракети, інженер Андрій Горбачевський, у розмові з «Новою газетою» стверджує, що на підльоті до цілі швидкість у російської гіперзвукової ракети буде нижчою за гіперзвукову — зокрема через маневрування. І вона стане абсолютно досяжною цілю.
Що ж стосується гіперзвукового «Циркону», то ті ж російські інженери вважають цю розробку більш дієвою та ефективною, однак це лише протикорабельна ракета.
«Усе, що в Росії стосується військово-промислового комплексу або збройних сил, — Кремль використовує в політико-пропагандистських цілях, тому із вдалого (або невдалого) проєкту роблять пропагандистську картинку для свого та західного споживача», — розповів «Радіо Донбас. Реалії» Тарас Жовтенко, експерт з питань міжнародної безпеки.
Розробка нових гіперзвукових систем озброєння — це світовий тренд. Адже над гіперзвуковими боєприпасами працюють у США, а китайці вже прозвітували про те, що їхня ракета облетіла планету, перш ніж вразити ціль. Тому, вважає Тарас Жовтенко, розмовами та сюжетами про «Циркон» Москва показує, що не відстає від світових тенденцій, хоча б — інформаційно.
Олександр Гайн
