ТАЄМНИЦІ ПРАПОРА БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

0
851
img

Вже незабаром, до Дня Незалежності України, в холі Бородянського палацу культури на Київщині можна буде оглянути копію прапора Богдана Хмельницького, що його вишиває гладдю відома майстриня Лариса Ковальчук-Шустерман, відтворюючи кожну деталь за традиційною для козацької доби технологією.

Особистий прапор Хмельницького був одним із найважливіших атрибутів гетьманської влади. Під час польсько-шведської війни 1655-1660 рр. він потрапив до Швеції як трофей. Після здобуття Україною незалежності стяг кілька разів відвідував батьківщину. Зокрема, 2005-го його передавали для експонування зі стокгольмського Військового музею до Національного музею історії України.

Реліквія має скромний вигляд, що загалом не властивий козацькій традиції. Центральна його частина зшита з двох лляних полотен. Ініціали гетьмана, абревіатура його титулу і символи зображені олійними фарбами, а не вишиті, як зазвичай, шовком. На білій тканині зображено овал, до якого вписано великий хрест, вісім золотих (по чотири з кожного боку) та дві червоні шестикутні зірки. Під хрестом – горизонтальний півмісяць ріжками догори. У кутах прапора обабіч овалу розміщені кириличні літери: Б. Х. Г. ЕК. МЛО. ВЗ – «Богдан Хмельницький Гетьман Єго Королівської Милості Війська Запорозького».

Дослідник реліквій гетьмана Юрій Савчук (саме він віднайшов прапор у Швеції майже 15 років тому) зауважує: «Непрочитаним залишається зміст емблематичної композиції, що приховує певний символічний задум, виражений посередництвом кількості та кольору зірок та певної форми хреста. Розкривши цю таємницю, ми мали б змогу через призму символічних образів, які у середньовічній символіці посідали особливе місце, зануритись у не займаний пізнішими інтерпретаціями світ ідеологічних уявлень сучасної Хмельницькому епохи. … сам факт виявлення прапора є ілюстрацією кристалізації державницької позиції козацького гетьмана, ламає усталені погляди на генезис запорозької символіки, яка нібито тривалий час була позбавлена власного ядра, послуговувалася емблематичною традицією могутніх «сюзеренів».

Спробуємо віднайти тотожні символи на інших прапорах і корогвах Війська Запорозького, реєстрового козацтва, родових знаках православної шляхти. У Харківському історичному музеї і Дніпропетровському музеї ім. Д. Яворницького експонується низка таких реліквій, переважно ХVІІІ ст. На прапорі Самарського куреня Запорозької Січі (1772 р.) вишиті хрест, півмісяць, одна велика зірка і 23 маленькі в три ряди. На прапорі, виготовленому коштом Джереліївського, Сергіївського та Кирилівського куренів (1772-1774 рр.), крім хреста в колі є 18 зірок, з них дві окремо, а інші в три ряди. Можна припустити, що менші зірки символізують козацькі сотні, а більша – Військо Запорозьке. У центрі великої корогви Запорозької Січі – білий хрест на червоному тлі з півмісяцем, шестикутною зіркою, сонцем і півмісяцем. Ці ж символи є на знаменах Чернігівського козацького полку, родових знаках козацької старшини, зокрема батька Івана Дорошенка, гербах міст Батурина, Конотопа, Комишні, Варви, Зінькова. Хрест на півмісяці і 24-кутна зоря-сонце прикрашали й головну церкву Запорозької Січі – церкву Покрови Божої Матері.

Не менш популярні півмісяць і одна чи дві шестикутні зірки, що прикрашають родовий знак «Державиця» родини Дубин, родини Домонтовичів «Остоя», козацьких містечок Басані, Куріньки, Потоків і навіть герб володарів Молдови. Та найбільш поширена традиційна композиція: хрест і горизонтальний півмісяць ріжками догори під ним.

Ймовірно, що ці символи прийшли до козаків із княжої доби. Козацька старшина не лише пишалася своїм давньоруським родоводом, а й вважала себе нащадками шляхетних воїнів-сарматів, про що свідчать письмові відозви самого Б. Хмельницького. До нас не дійшло жодного князівського прапора часів Київської Русі – лише невеликі зображення в копіях давньоруських літописів, які не відображають деталей. Проте древка багатьох прапорів прикрашає хрест на півмісяці. В європейській і російській християнській літературі із середньовіччя вкоренилася думка, що хрест і півмісяць потрапили до нас з новою релігією: горизонтальний півмісяць ріжками догори був символом Константинополя, хрест на півмісяці прикрашав бані візантійських церков, а зірка біблійного царя Давида – шестикутна. У такому разі ми є відносно молодим етносом, який одержав від попередників лише символ тризуба, а інше запозичив у більш цивілізованих сусідів. Зрозуміло, це не було предметом наукових досліджень у радянський час, бо акцент на популярності хреста і півмісяця в наших пращурів у дохристиянський час міг дорого коштувати дослідникам. Та й досі вітчизняні історики обходять увагою наявність хреста – символу правителя на княжій печатці язичника Святослава Ігоревича, батька хрестителя Русі Володимира Великого.

1994 р. на околиці Львова археологи знайшли найдавніше на теренах України зображення хреста, видряпане на уламкові рогу північного оленя. Радіовуглецевий аналіз показав: йому майже 12 тисяч років. З тих часів хрестом традиційно позначилися правитель чи головне заняття (у випадку з оленем – полювання на нього), а хрестом у колі – сонце. Найбільше символ хреста шанували у племен зрубної культури: на їхній кераміці він був кожним третім зображенням. Племена, відомі ще як арії, протягом ІІ тис. до Різдва Хрестового рознесли хрест від Індії до Апеннін. Уже трипільці, крім звичайних, почали зображувати на кераміці прикрашені хрести. Апогею ж ця традиція досягла в XVІІ-ХІХ ст., коли вишуканими вітіюватими хрестами-поемами з різних матеріалів прикрашали все: від церковних бань до писанок і рушників.

Не менш захоплююча історія горизонтального півмісяця ріжками догори. Він кріпився на древках прапорів руських князів, утворюючи своєрідний тризуб. У такому вигляді його зображено на мініатюрі з візантійської хроніки Манасія за 969 р., де військо князя Святослава переслідує болгар під Філіпополем (нині Пловдив). Князю Володимиру після хрещення в Корсуні (Херсонесі) лишилося лише припасувати до верхівки древка зі своїм прапором поперечину і створити хрест над півмісяцем.

Найперше датоване зображення горизонтальних півмісяців ріжками догори на нашій землі можна бачити на фрагменті горщика з поселення Стрільча Скеля на Дніпрі Сурської археологічної культури. Його вік 7,5 тис. років. Популярним був символ і у трипільців: відоме зображення на мисці з Національного музею історії України, де символ півмісяця об’єднаний із символом сонця (хрест у колі). Для трипільців це символізувало небесне подружжя Батька-Місяця і Матінки-Сонця. Та значно популярнішими у трипільців були 4, 6- і 8-променеві графічні символи-сварги, які зображують зірки, що обертаються. Можливо, тому в козацьку добу 6-кутні зорі прикрасили прапори і гербові знаки української шляхти і старшини, а 8-кутні – віфлеємські зірки у народних вертепах.

Вітчизняний етнограф Хведір Вовк понад століття тому занотував давнє повір’я українців: коли на небі народжується нова зоря, те ж відбувається і на Землі. І навпаки, коли падає зоря, помирає хтось із людей. І якщо вона прожила праведне життя, її душа потрапить на небо. У це ж вірили і трипільці 6 тис. літ тому. Символом перевтілення міг бути горизонтальний півмісяць ріжками догори.

Отже, спробуємо розшифрувати символи на прапорі Богдана Хмельницького. Вірогідно, що хрест над півмісяцем в оточенні 6-кутних зірок символізував не лише покровительство Господа над жителями козацької республіки, а й право козаків вільно жити на землі пращурів. А магічне сонячне коло охороняло їх від зовнішніх ворогів. Ця символіка сьогодні актуальна не менше, ніж 350 років тому.

Валентин МОЙСЕЄНКО

КАЛЕНДАР ЗНАМЕННИХ ТА ПАМ’ЯТНИХ ДАТ
14 серпня
Святих мучеників Маккавеїв
125 років від дня народження Дмитра Михайловича Дяченка (1884–1942), українського архітектора
15 серпня
190 років від дня народження Григорія Павловича Галагана (1819–1888), українського громадського діяча
16 серпня
100 років від дня народження Оксани Мельничук (справж. – Галінадзе Маріне) (1909–1986), української поетеси
18 серпня
100 років від дня народження Марселя Карне (1909-1996), французького кінорежисера
19 серпня
Преображення Господнє. Другий спас
День пасічника
20 серпня
130 років від дня народження Катерини Олександрівни Лазаревської (1879–1939), українського археографа, історика
80 років від дня народження Даниїли Яківни Байко (1929), української співачки
70 років від дня народження Валерія Олександровича Шевчука (1939), українського прозаїка, кіносценариста, драматурга
21 серпня
100 років від дня народження Миколи Миколайовича Боголюбова (1909-1992), російського та українського математика
100 років від дня народження Омеляна Савелійовича Желєзняка (1909–1963), українського майстра кераміки
80 років від дня народження Вії Артмане (1929), латиської актриси
23 серпня
Міжнародний день пам’яті жертв работоргівлі та її ліквідації
День Державного Прапора України
100 років від дня народження Лаврентія Омеляновича Масохи (1909–1971), українського кіноактора
100 років від дня народження Лаврентія Артемовича Ярошенка (1909–1975), українського і російського співака