Це вибір між життям і смертю

0
61

Позачергова сесія Верховної Ради продемонструвала, що у політичному житті країни починається період ситуативних коаліцій.

У президента, по суті, більше немає більшості в парламенті. Для прийняття принципових рішень він може спиратися на два варіанти ситуативних коаліцій. До вчорашнього дня такою ситуативної коаліцією була коаліція частини депутатів від партії «Слуга народу» з ОПЗЖ і депутатськими групами, орієнтованими на Ігоря Коломойського. З учорашнього дня намітилася можливість коаліції частини депутатів від партії «Слуга народу» з фракціями «Європейської солідарності» і «Голосу».

Це — найбільш логічна коаліція в умовах, що склалися. Зеленський очікувано прийшов до ситуації, коли він повинен вибирати між союзом з олігархами і порятунком країни. Порятунок країни є можливим лише в ситуації тісної співпраці з міжнародними фінансовими організаціями та готовності прислухатися до рекомендацій Заходу. Ані Росія, яка і сама починає переживати важку економічну кризу, ані олігархи, які досі не здатні усвідомити масштаби виклику, Україну не врятують і Зеленському не допоможуть.

Коломойський дотепер заклопотаний поверненням «Привату», ніби й не розуміє, що зараз взагалі не час думати про перспективи банківської системи. Депутати від ОПЗЖ продовжують повторювати завчені слова про «діалог», ніби не помічають, що Москва наглухо закрила лінію розмежування на Донбасі і ніякого діалогу більше не потребує. До того ж Коломойський, який об’єктивно зацікавлений у збереженні коаліції Зеленського з ОПЗЖ і своїми депутатами, одночасно бореться з Єрмаком і, таким чином, знищує можливості діалогу з Козаком. Це саме той випадок, коли фінансові інтереси заважають політичній програмі — але у Коломойського так не вперше.

У цій ситуації єдиним виходом для Зеленського — навіть не з точки зору вирішення нагальних завдань, а з точки зору елементарного виживання — виявляється коаліція з українськими державниками і патріотами. Це і є національна єдність — тому що ті, хто опиняються за рамками цієї коаліції, просто не цікавляться національними інтересами цієї країни, стурбовані тільки грошима, владою і у випадку з ОПЗЖ національними інтересами Кремля.

Тому — якщо Зеленський хоче врятуватися і врятувати країну — він буде все більше дрейфувати в бік державників і професіоналів, в бік Порошенка і Вакарчука. Навіть якщо частина його електорату буде продовжувати перебувати в полоні пропагандистських агіток минулих років, навіть якщо з владою почнуть боротися олігархічні телеканали. Зеленському доведеться ігнорувати і дурість потенційних виборців, і нападки недавніх покровителів.

Тому що його вибір — і вибір України — це вже не вибір між державним будівництвом і «хорошими хлопцями» з серіалу, між патріотизмом і байдужістю, між професіоналізмом і дилетантством. І навіть не вибір між Україною і Малоросією.

Це вибір між життям і смертю.

Віталій ПОРТНИКОВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here