ФІОРДИ – ВІЗИТІВКА НОРВЕГІЇ

Подорож по норвезьких фіордах – ознака туриста зі смаком. Первісна природа, контраст стихій і давня історія – ось що обіцяє це дивне пригода.

ЩО ТАКЕ ФІОРДИ?

За словником, це глибокі і вузькі морські затоки, оточені крутими скелястими берегами, але цей сухий опис не дає навіть приблизного уявлення про те, які вони прекрасні … Фіорди глибоко розрізають сушу, хвилі океану б’ються об підніжжя стрімких скель, шумлять величні водоспади, видніються блакитні льодовики. Норвезькі фіорди вважаються найкращими, і не дивно, що тільки заради них до Скандинавії з’їжджаються туристи з усього світу.
Коли пливеш у маленькому човні між темними і похмурими скелями норвезьких фіордів, неважко зрозуміти, як народилися легенди про Валгаллі і суворих скандинавських богів. У похмурий туманний день легко уявити собі у цих таємничих заплавах човни вікінгів, на яких нормани відправлялися обстежити узбережжя більш південних країн. Хоча «фьорд» – норвезьке слово, що означає просто морська затока, геологи прийняли його для позначення довгої вузької ущелини, що вдається в сушу і затоплена морем; термін став застосовуватися і до інших країн, якщо там характерні морські щупальця, що тягнуться в глиб материка, губляться серед крутих скель.
Скандинавські фіорди утворилися багато тисячоліть тому, коли льодовики прокладали собі шлях через материки, залишаючи за собою глибокі U-подібні долини. Голі скелі над самою водою демонструють мандрівникові красномовні подряпини і вибоїни, залишені льодовиком, до того ж фіорди дрібніють в місцях впадання в море – там, де льодовик втратив би силу, необхідну, щоб пробитися через скелі. Не всі геологи, однак, згодні з тим, що фіорди утворилися виключно під дією льодовиків. Дно найбільш глибоких фіордів, таких як Согне-Фіорд в Норвегії, який має 1212 м. у своїй найглибшій точці настільки нижче рівня моря, що, як вважають ці вчені, вони не могли бути повністю утворені таким шляхом.
Фіорди зустрічаються на узбережжі і ведуть в глиб суші, туди, де колись лежали величезні льодовикові шапки. У Норвегії мало що залишилося від льодовика, чиє безроздільне царювання закінчилося приблизно 10000 років тому, тільки окремі брили льоду, такі як Йостедальсбре на північ від Согне-Фіорду. Під тиском власної маси лід сповзав до моря окремими довгими язиками; цей процес можна сьогодні спостерігати в дії в грандіозному Сенре-Стремфіорді на західному березі Гренландії. У нього як і раніше спускається льодовик, народжуючи величезні зеленувато-блакитні айсберги, які плавають в його крижаних водах.
У Норвегії фіорди сильно ускладнюють наземне сполучення: наприклад, дорога, що з’єднує два села, що знаходяться всього в кількох кілометрах один від одного (по прямій) через фьорд, може тягтися кілька сотень кілометрів. Деякі поселення, особливо в минулому, взагалі не сполучалися по суші, оскільки обривисті береги фіордів виключали постійні дороги.

РИБАЦЬКА СТОЛИЦЯ

Старт подорожі – в чарівному норвезькому містечку Олесунн. Як майже всі тутешні міста, він виріс на місці рибальського села, але тепер гордо називає себе столицею риболовної промисловості країни. Ви конче згадаєте про цю обставину під час прогулянок вздовж каналу Брусюнде, де рибу продають, не відходячи від судна, або ж під час вечері в одному з рибних ресторанчиків. Місцева архітектура теж відчула на собі вплив рибальства – традиційні сараї для зберігання човнів тепер переобладнані в житлові будинки, ресторани і навіть готелі. Втім, самі мешканці Олесунн більше пишаються оздобленими фасадами будинків у центрі міста, збудованих на самому початку XX століття. Ця заслуга належить прихильникам стилю модерн, молодим архітекторам, що відновлюють місто після страшної пожежі, що знищила майже всі будівлі в місті. Тепер модерністські будинки – важлива прикмета міста нарівні з величезним Атлантичним парком, етнографічним музеєм під відкритим небом Сюннмере і островом Рунду. І все ж найголовніша гордість містечка Олесунн – його мальовниче розташування на островах, біля входу в найпрекрасніші фіорди Норвегії, які утворюють живий «норвезький візерунок» природи.

ЛІД, ВОДА І СКЕЛІ

Гейрангерфьорд – найближчий до містечка Олесунн фіорд, вважається одним з найкрасивіших в Норвегії, але, перш ніж відправитися в круїзну прогулянку, помилуйтеся на нього зверху. Далснібба, Ернесвінген і Тролльстіген – під цими витіюватими назвами ховаються захоплюючі дороги, що ведуть по гірських схилах вгору. Особливо сильне враження залишає Тролльстіген («Дорога тролів»), прокладена в середині минулого століття, – крутий гірський серпантин, різкий перепад висот і міст, перекинутий через величезний водоспад … Подолавши шлях тролів, вас будете винагороджено розкішною панорамою долини, після чого з чистою совістю можна буде пересісти з автомобіля в екскурсійний корабель і поплисти в глиб Гейрагенфьорда, відомого ще й як ближня точка до одного з найбільших льодовиків Європи – Бріксдайлу. До нього туристи можуть підійти близько-близько, і навіть доторкнутися до крижаних брил …

ВИПИТИ Й ЗАКУСИТИ ПО-НОРВЕЗЬКИ

Норвезька кухня варта уваги гурманів – при всій її простоті вона може похвалитися справжніми кулінарними шедеврами. Найніжніші і найсвіжіші форель і лососина, пшенична каша на вершках, фрикадельки з журавлиним желе, копчена оленина, кілька видів маринованого оселедця, сушена тріска – улюблені назви в меню норвезького обіду. З напоїв в краю фіордів споконвіку любили пиво – ним захоплювалися ще стародавні вікінги. У виборі напоїв норвежці нічим не відрізняються від жителів Європи. Але один напій, який заслужив репутацію справді норвезького, це акевіт (Akevitt) – міцна, бурштинового кольору настоянка із зерна або картоплі з додаванням трав і прянощів, зокрема кмину. Він відрізняється особливим способом витримки – його заливають у бочки і перевозять через екватор. Вважається, що така подорож заряджає настоянку особливою, екваторіальною енергією.
 Ольга ЧАЙБИН,
«Українське Слово»