Як свідчить статистика, в останнє десятиліття у нашій країні демографічна криза. Серед причин називають недостатнє природне відтворення людності. Негативні тенденції в цій сфері значною мірою зумовлені порушеннями репродуктивного здоров’я жінок фертильного (дітородного) віку.
— На сьогодні найбільшою групою жіночих недуг є патології, викликані інфекційними та іншими мікробними й вірусними чинниками, — розповідає заступник директора з наукової роботи Інституту педіатрії, акушерства та гінекології Національної академії медичних наук України, керівник відділення проблем здоров’я жінок фертильного віку, заслужений діяч науки і техніки, доктор медичних наук, професор Василь Васильович ПОДОЛЬСЬКИЙ. — Це так звані хронічні запальні захворювання статевих органів. Частота їх у структурі гінекологічних патологій коливається від 60 до 80 відсотків. У нашому відділенні на цю тему захищено і кандидатські, і докторські дисертації. Остання кандидатська присвячена саме впливу цієї групи хвороб на подальше життя жінок. Чітко висвітлено зміни, що відбуваються під час вагітності, розглянуто ускладнення, котрі можуть стати наслідком перенесеного жінкою одного чи кількох таких захворювань.
Професор зазначив, що висока поширеність їх визначена багатьма причинами — і медичними, і соціальними. За останні роки змінились умови життя жінки, її організм зазнає великих навантажень. А під дією стресу слабшає імунітет — основний захисний бар’єр від мікробних інфекцій.
Друга серйозна причина — так звана «сексуальна революція». Збільшення кількості статевих партнерів, що нерідко мають якусь інфекцію, погіршує репродуктивне здоров’я жінки. Ці захворювання можуть призвести, зокрема, до безпліддя, невиношування плода. На цьому тлі виникають і доброякісні пухлини та пухлиноподібні утворення — у матці, основному репродуктивному органі жінки, і в яєчниках. З’являються захворювання, які називаються передраковими.
— Це дуже непокоїть лікарів, — наголосив гінеколог. — А з іншого боку — соціальні чинники. Неповноцінна і незбалансована їжа, порушення раціону харчування, а також режиму праці й відпочинку, психоемоційний та стресорний упливи — все це в цілому викликає запальні захворювання та їх загострення.
Тривожить те, зазначає лікар, що дедалі частішають інфекційні захворювання, котрі передаються статевим шляхом. Їх винуватці — хламідії, цероплазма, мікоплазма, віруси (наприклад, вірус статевого герпесу), а також давно відомі стафілококова бактеріальна флора, представники кишкової групи — ентеробактерії, кишкова патогенна паличка та грибки роду Candida. Ці мікроби найчастіше спричиняють запальні захворювання статевих органів на різних рівнях. Їх умовно ділять на нижні й верхні. А є ситуації, коли процес охоплює обидва. У таких випадках, безумовно, і лікування складніше.
Коли в організм жінки проникли хвороботворні мікроорганізми, вони неодмінно викличуть запалення. Результат — ще більше зниження імунітету і гормональні зміни, які негативно позначаються на роботі залоз внутрішньої секреції у системі гіпоталамусу, гіпофізу, щитоподібної залози, наднирників, яєчників. Реагує вся система, насамперед — яєчники, де виробляються яйцеклітини, які відповідають за регулярність менструальної функції. Тому в таких жінок на тлі запальних захворювань статевих органів є ще й порушення менструального циклу. Відтак виникає синдром полікістозних яєчників, який потребує окремого лікування, а інколи й оперативного хірургічного втручання. Збільшується частота гіперпластичних процесів, гормональні зміни призводять до того, що слизова оболонка матки, яка називається ендометрієм, починає над¬мірно рости, тобто з’являється гіперплазія, можуть утворюватись поліпи. А це вже — передракові етапи, які потребують гістологічної діагностики, а часом і операції. Можуть розвиватись доброякісні пухлини матки, що призводить до безпліддя.
Отже, вимальовується своєрідний «ланцюг», коли хронічні запальні захворювання є базисом, на якому (якщо невчасно діагностовано хворобу і невчасно призначено лікування) розвиваються інші дуже серйозні порушення репродуктивного здоров’я.
Василь Васильович наголосив: на майбутні пологи ця група захворювань справляє надзвичайно негативний вплив. Бо у багатьох випадках перебіг патології може відбуватися безсимптомно або з незначними проявами. І якщо жінка завагітніє, то така вагітність відбувається вже на інфікованому етапі. Зараза потрапляє не тільки в плаценту, а й у плід. Ця ситуація так і зветься — внутрішньоутробне інфікування плода. Перебіг вагітності в таких жінок — зі значними ускладненнями, із загрозою її переривання, з порушенням стану здоров’я новонародженого. Тобто якщо жінці вдалося виносити дитину (а під час вагітності ми не можемо в повному обсязі лікувати інфекцію), то немовля може з’явитися на світ уже хворим. Тому ця проблема має вирішуватись не тільки лікарями, а й на державному рівні, оскільки йдеться про здоров’я нації. Насамперед потрібні реформування нашої медицини і допомога жінкам, прийняття закону про страхову медицину з тим, щоб кожний громадянин країни був застрахований. Це забезпечить доступність медичної допомоги, як у розвинених країнах.
Професор звернув увагу на те, що діагностикою цієї групи захворювань фахівці займаються не тільки стосовно жінок, а й тримають у полі зору їхніх статевих партнерів — чоловіків. Без цього лікування може виявитись безуспішним.
Насамкінець В. Подольський нагадав, що здоров’я жінки починається від її народження. Пильну увагу слід приділяти підготовці до вагітності. Вона має наставати тільки за сприятливих умов, коли і чоловік, і жінка проконсультовані, обстежені, якщо треба — проліковані. І кожне подружжя має знати про це.
Далі. Має бути постійний медичний нагляд під час вагітності.
І, нарешті, — неухильна увага здоров’ю новонароджених дітей, дівчаток, підлітків, допомога правильному статевому дозріванню, входженню у доросле життя. Жінка повинна бувати на прийомі в акушера-гінеколога двічі на рік, не рідше, навіть коли її ніщо «таке» не турбує. А якщо з’явилися найменші ознаки лиха, то до лікаря треба звернутись негайно.
Микола ЮРЧИШИН
