ВИПУСКНИЙ… З ДИТЯМ, АБО ЧОМУ 17-РІЧНА ГАЛИНА КОХАЛА ЮРУ, А ЖИВЕ З МАКСИМОМ

0
459

Галина – цьогорічна випускниця загальноосвітньої школи. Вона невеликого зросту, худенька-дрібненька.

Ми зустрілися з нею напередодні двох шкільних екзаменів, до яких вона, чесно зізналася, практично не готується. Адже останнім часом вона склала набагато складніші життєві екзамени. Найголовніший з них – народження в лютому хлопчика.

З Юрком вона познайомилась у Мені, коли якось була там у справах. Зав'язалася розмова з красенем. Він був на 11 років старшим за неї, але це не відлякувало, а, навпаки, притягувало. Хлопець багато розказував про себе. Був цікавим, не схожим на її однолітків. Галя тоді закінчувала дев'ятий клас. Він згодом став приїжджати велосипедом до неї в село на дискотеки. Двічі у Мені були в ресторані.

Дівчина закохалась у красеня по самі вуха. Короткі вечірні зустрічі. Кілька днів розлуки – і знову спалахи почуттів, освідчення в коханні. Так тривало трохи більше року.

У червні 2006 року Галина відчула, що завагітніла. Сказала про це Юркові.

Відповідь приголомшила:
– Це не моє…

Він запропонував зробити укол, щоб могла позбутися вагітності. Галина була в шоці від почутого. Образа переповнила душу. Ніколи не сподівалася, що її коханий, якому вірила понад усе, здатний промовити такі слова.

Більше Юра в село не приїжджав. Хоча Галині пропонували зробити аборт, вона категорично відмовилася піти на це. Вирішила народжувати дитину.

Так з'явився на світ її синок, якому вона безмежно рада:

– Я до нього спішу, де б не була. Сьогодні не уявляю життя без нього. Я така щаслива, що він є, такий маненький, крихітний і беззахисний.

У пологовому будинку молода матір дізналася приголомшливі подробиці життя Юрка. Менчанка, яка народила другу дитину, розповіла їй, що він відомий у райцентрі гульвіса. У нього це вже восьма дитина! Чоловік, виявляється, їздив до неї розважатись і не мав ніяких серйозних почуттів. Він жив лише з однією жінкою, та й та його покинула, бо не могла терпіти зрад.

…Нині Галина проживає в купленій батьками хаті з Максимом. Галина відверто каже, що ще його не кохає.

– Як же так? – дивуюсь.
– Я вже була вагітна, як ми познайомилися, – розповідає. – Я йому сподобалася. Він же мені ні. Та й я була в цікавій ситуації. Про це йому сказала. Однак, на мій подив, це його не зупинило. «Нічого, я тебе і дитину любитиму», – казав. Коли я була в пологовому будинку, до мене приїжджала його мати, що мене вразило (він тоді був далеко на заробітках). Врешті, він так пообіцяв мене любити, що я здалася… Ну, думаю, спробуємо. А що буде далі, покаже час.
– Як він ставиться до твого сина?
– Він над ним труситься, немов то його дитина.
– Так це ж добре!
– І мені це в ньому подобається.
– Може, ти його і покохаєш.
– Може, так і буде…

Максим уже готується до зими: заготовляє дрова, щоб у їхньому помешканні було тепло. Купили телевізор. Порають самотужки город.
– Не жалкуєш, що так сталося?
– Ні. Я маю таке диво – дитинку…
– Твої однокласники незабаром вступатимуть до вузів, технікумів.
– Прийде час – я теж, може, здобуду освіту.