«ПРИБОРКАТИ» ХРОПУНА

0
447

Оглушливі трелі хропунів по ночах часто є предметом насмішок та анекдотів. Вважається, що найдієвішим способом їх «приборкання» є штрикання ліктем у бік. Але коли за дослідження хропіння взялися вчені, стало зрозуміло: тут не до жартів.
 «МІЙ чоловік гіпертонік. Однак попри високий тиск має звичку за вечерею перед сном перехилити чарчину або й дві, як сам каже, щоб знизити тиск і «для гарного сну». Нехай би так і велося, якби не одне «але». Як тільки він вип’є, то хропе всю ніч безперервно. Видає такі гучні й розкотисті трелі та рулади, що малий онук, котрий спить у сусідній кімнаті, прокидається і плаче. Про власний спокій із ним під боком у ліжку вже й не кажу. Навіть беруші — куплені в аптеці спеціальні тампончики для вух мені не допомагають…»
Однак навіть не це найбільше непокоїть 44-річну Зінаїду С. із Миколаївщини, яка написала листа до редакції, а ось що.
«Мене лякає те, що чоловік уві сні час від часу перестає дихати. Зазвичай я довго не можу заснути біля свого хропуна, та іноді в кімнаті раптом запанує цілковита тиша. Вона триває десь з хвилину (принаймні так мені здається). Тоді у мене від страху починає калатати серце: чи, бува, не помирає чоловік? Штовхаю-розбурхую його: «Ти живий?» Він прокидається і завжди сердиться: «Тобі що, немає чого робити вночі? Це все твої бабські острашки. Спи отам нишком!» Легко сказати — «спи», а я ж боюся, що він отак під час зупинки дихання може і померти. Хотілося б знати, чи є хропіння недугою і чи можна, справді, померти від нього уві сні?»
Тим часом чоловік Зінаїди С. — мужчина у розквіті літ і життєвої снаги. До того ж він вважає, що нічне розкотисте хропіння, навпаки, є показником його «богатирської сили і здоров’я». А що скажуть на це фахівці? Кореспондент газети показав цього листа оториноларингологу вищої кваліфікації Петру Івановичу Братченку. Однак найперше запитання все ж про таке:
— Чи можна взагалі якось приборкати хропунів? Із ними ж не заснеш.
— Під час сну людина не може контролювати себе, — була відповідь лікаря. — Тому всі претензії до хропунів є голосом волаючого в пустелі. Порушники тиші самі себе не чують і «відімкнутися» або «притишити звук» не можуть.
А от для оточуючих, звісно, сусідство з людиною, котра хропе, часом виливається у безсоння, інколи навіть доводить до нервового зриву.
— Цих страждальців можна зрозуміти, — зауважив лікар. — Відомо, що людина, яка хропе вві сні, зазвичай видає звуки гучністю від 40 до 70 децибелів. Для наочності назву кілька цифр зі шкали типових шумів. Зокрема, 35-40 децибел відповідає непритишеній розмові двох людей у кімнаті, 55-60 — їх сміху, 65-70 — крику або грі симфонічного оркестру в залі… Тим часом серед представників сильної статі є й такі «унікуми»-богатирі, трелі і рулади яких сягають 90 децибелів. Це звук вантажівки або потяга, що проїздить-стукотить на відстані семи метрів від людини. Погодьтеся, важко заснути.
 Але «богатирське» хропіння, яке по-науковому називається ронхопатією, не є ознакою здоров’я. Це довели дослідження вчених, які розшифрували структуру сну.
Зокрема, вони з’ясували, що хропіння — це акустичний феномен, який виникає при битті одна об одну м’яких тканин глотки в момент проходження дихальними шляхами струменя повітря. Відсутність м’язового тонусу призводить до спадання (закриття) дихальних шляхів — язик западає назад і затуляє вхід у дихальне горло, створюючи перепону для проходження повітря і викликає хропіння.
Однак, виявляється, і хропіння буває різним. Приміром, якщо воно виникає лише під час сну на спині і припиняється, щойно людина повернулася на бік, значить ідеться, як кажуть лікарі, всього лише про позиційно залежне хропіння. Його доволі легко позбутися, призвичаївшись спати на боці. А от якщо сплячий видає трелі й лежачи на боці, це вже може свідчити про недугу, порушення функціонування дихальних шляхів, що може призводити до зупинок дихання вві сні.
— Кожна така зупинка — серйозний стрес для організму, — каже лікар. — Навіть під час нетривалої зупинки в крові людини значно зменшується рівень кисню, що спричинює різноманітні порушення ритму і провідності серця. Дослідники-кардіологи з’ясували, що більшість ускладнень від хропіння виникає саме в серцево-судинній системі. Воно є частою причиною таких захворювань, як ішемічна хвороба серця, інсульт, інфаркт міокарду, артеріальна гіпертензія (в момент зупинки дихання різко підвищується артеріальний тиск).
Водночас лікар застеріг:
— Щоб самим добре висипатися вночі і не заважати трелями близьким, багато людей вдаються до вживання снодійних, транквілізаторів або міцних напоїв. У жодному разі не можна цього робити, оскільки саме речовини, що містяться в них, ще більше знижують тонус мускулатури верхніх дихальних шляхів. Відтак уві сні зростає частота епізодів зупинки дихання і, що найнебезпечніше, ці епізоди ставатимуть дедалі тривалішими.
Що ж тоді лікар радить?
— Ніколи не зайвим буде відвідати оториноларинголога. Його огляд і консультація будуть дуже доречними в будь-якому разі. Для початку лікар може виписати краплі зі змащувальними і тонізуючими властивостями, що зменшить обтічність верхніх дихальних шляхів, відтак полегшиться процес дихання. Також він обов’язково порекомендує спеціальний комплекс фізичних вправ, спрямованих на підвищення тонусу мускулатури верхніх дихальних шляхів і м’язів кореня язика.
Ось бодай кілька таких вправ, які назвав лікар. Він порадив узяти собі за звичку постійно їх виконувати впродовж 10-15 хвилин перед сном. Перша: максимально висунути язик уперед і вниз, намагаючись дістати до підборіддя. Друга: сильно стискувати зубами впродовж 4-5 хвилин дерев’яну або пластикову паличку (бажано з такою силою, щоб «аж щелепи трохи заболіли»). Третя: міцно притримуючи підборіддя рукою, з зусиллям висувати вперед нижню щелепу.
Ці справи неодмінно дадуть бажаний ефект, запевнив оториноларинголог, якщо пацієнт не набирає вагу. Адже при цьому можуть обростати жирком корінь язика або перснеподібний хрящ, де й виникає спадання верхніх дихальних шляхів, що призводить до зупинки дихання. Тож таким пацієнтам, крім гімнастики, рекомендується ще й дієта.
Олена КОЩЕНКО