МУКИ І ПРИНАДИ РЕВНОЩІВ

0
470

Ревнощі – почуття давнє, тривожне і похмуре. Люди ревнували завжди. З боязні втратити іншого, якого вже вважали своєю власністю, гинули і вбивали на дуелях, труїли і душили за зраду, прикриваючи поняттям честі саме темні муки ревнощів.
Сьогодні пом’якшали норми суспільної моралі, пішли в минуле жорстокі розправи, але ревнощі залишились. Це почуття неможливо викоренити і дуже важко приборкати. Але сучасна людина має намагатися приручити ревнощі, бо їх бурхливий прояв шкодить здоров’ю і веде до непристойної поведінки. М. Сервантес сказав: «Ревнощі завжди дивляться в підзорну трубу, що робить маленькі предмети великими, карликів – гігантами, підозри – істинами», В.Шекспір назвав це почуття «чудовиськом з зеленими очима». Як же боротися з цим чудовиськом, як змусити його слугувати собі і не дозволити виснажувати власну душу? На подібні запитання намагаються дати відповідь письменники і режисери, психологи і домогосподарки.
Відомо, що чоловіки й жінки по-різному поводяться, коли ревнують. Вважається, що до патологічного, хворобливого стану більше схильні чоловіки. Сліпі ревнощі можуть привести чоловіка до насильства, численних публічних скандалів, до висліджування і провокування коханої. Ревниві жінки вдаються до постійних перевірок, наклепів, вимагають співчуття і допомоги сторонніх людей. Звісно, таким людям як і об’єктам їх ревнощів, не позаздриш. Але в малих дозах це почуття потрібне. Про це говорять психологи, виділяючи такі типи ревнощів:

ЗВИЧАЙНІ

Невеличкі побоювання, що коханий чи кохана розчаруються в тобі, йдуть на користь стосункам. Бажання бути краще можливих конкурентів додають пікантності та свіжості почуттям. Достатньо трішечки ревнощів для того, щоб коханий вчасно повертався додому і дивився не тільки в телевізор. Досить тільки натяку на можливість захоплення іншою, і жінка буде намагатися краще виглядати і частіше посміхатися чоловіку. Такі ревнощі корисні і на початку стосунків, коли партнери ще остаточно не вирішили, чи будуть вони разом: загадковий сміх в телефонну слухавку, необхідність зустрічі з друзями, подаровані невідомо ким квіти можуть стати каталізатором і прискорити розвиток романтичних стосунків. Головне – не захоплюватися такою тактикою, вона може стати небезпечною і призвести до гіпертрофованих ревнощів

ГІПЕРТРОФОВАНІ РЕВНОЩІ

У таких стосунках ревнощі вже не схожі на солодке грайливе вино, вони все більше нагадують кислий оцет. Один із партнерів починає ускладнювати життя іншого, намагається контролювати його вільний час, ображає постійною недовірою. Жінки на цьому етапі часто згадують вислів «ревнує, отже кохає». Але ревнощі – це не доказ кохання, це, радше, доказ низької самооцінки, бажання стати власником, позбавити іншого свободи вибору. Чоловіки, які мають ревниву кохану, потерпають від численних телефонних дзвінків, їх мобільні засипані СМС, вдома чекають записки і нагадування…
Якщо ви побачили у собі ознаки гіпертрофованих ревнощів, починайте з ними боротися: не набридайте партнеру, як би важко це не було, поважайте його право на власну територію і думку. Пам’ятайте, що ревнощі не знижують можливість зради, а навпаки – часто провокують її.
Якщо ревнують вас, намагайтеся тактовно і водночас твердо довести, що це вам неприємно і погіршує стосунки. Не дозволяйте себе принижувати й не вдавайтесь до пояснень. Іноді допомагає зворотна тактика: перевірте записник або список дзвінків мобільного телефону партнера і влаштуйте невеличкий скандал з приводу незнайомих вам імен. З годинником в руках чекайте повернення з роботи вашої другої половини, а коли дочекаєтесь з ображеним виглядом запитайте, чому з вами дорога займає 20 хвилин, а на самоті – 45? Використовуйте давнє тактичне правило: кращий захист – це напад. Можливо, партнер зрозуміє помилки своєї поведінки, дивлячись на вашу виставу як у дзеркало.

ПАТОЛОГІЧНІ РЕВНОЩІ

Це психічне захворювання. Нервовий розлад, коли один з подружжя контролює кожний крок партнера і слабко відрізняє свої бажання і потреби від бажань і потреб іншого. Розвивається манія ревнощів: ревнивці постійно підозрюють партнера в зраді, малюють у своїй уяві яскраві інтимні сцени. Одна з пасток, яку вони розставляють, полягає в тому, що вас просять розказати про відносини, які були до шлюбу, при цьому розпитуються щонайменші інтимні подробиці, після чого сумісне життя перетворюється на пекло. Зрада може бути крахом ідеалів, надій і глибоким розчаруванням, якого людина панічно боїться і намагається уникнути. В більшості випадків людина сама вигадує собі причини для ревнощів і не може об’єктивно оцінити свій стан. На цьому етапі необхідна допомога кваліфікованого фахівця. Ревнощі супроводжуються хронічним стресом, від якого один крок до найрізноманітніших хвороб. Головний біль, розбитість, безсоння, виразка шлунку, серцеві хвороби, інфаркт, гіпертонія, бронхіальна астма, розлади травлення, а також невроз і депресія, зниження сексуальності, відчуження від людей, також і найближчих.

ЧОМУ МИ РЕВНУЄМО?

В основі ревнощів почуття власника, у якого можуть забрати те, що належить йому. Колись слово «ревнощі» означало відповідальне, суворе, педантичне ставлення до якоїсь справи (пам’ятаєте – «ревне ставлення»). Саме таке ставлення повинне бути у серйозного чоловіка до своєї сім’ї, своєї дружини. Любиш – не любиш, а сім’ю тримай міцно. Ось і відчуття власника з’явилося – потрібна річ або не потрібна, а моя. З іншого боку, ревнощі зумовлені непевністю в собі. Більше схильні до ревнощів люди підозріливі, вибухові, з нестійким характером, які одружилися не по любові, а з житейських міркувань. Іноді ревнощі приймають за єдину правильну манеру поведінки люди, які ще в дитинстві спостерігали щось схоже в батьківській сім’ї.
Ревнощі властиві далеко не всім і беруть в полон поступово. Чиніть опір цьому дикому свавільному жорстокому відчуттю, і ви збережете кохання, взаєморозуміння і власне здоров’я.
Тетяна ЄВСЄЄВА