Напій із виноградної лози був оспіваний письменниками всіх часів і народів. Нектару богів у давнину навіть присвячували усілякі дійства. Культ Діоніса, або Вакха (у латинській традиції – Бахуса) був одним з найпоширеніших у давній Греції, а виноградна лоза, відкривачем, покровителем і охоронцем якої виступав Діоніс, вважалася символом життєвих сил природи.
Цікаво, що християнське віровчення не відмовилося від цього напою, ототожнивши його із кров’ю Христовою. Заперечуючи язичництво, воно слідом за ним віддавало шану вину, адже вважалося, що через сп’яніння людина може долучитися до Бога.
Історія сонячного напою так само довга, як і історія людства. Протягом тисячоліть його виробництво вдосконалювалося, створювалися все нові й нові сорти. Але починається вино, звичайно, з винограду. Від якості сировини залежить якість кінцевого продукту.
Вина поділяються на тихі (не містять надлишку вуглекислоти) і на такі, які вуглекислоту містять.
Серед тихих вин розрізняють столові, кріплені й ароматизовані.
Столові вина отримують без додавання спирту. Вони містять спирт природного бродіння від 9,0 до 14,0 % об. За вмістом цукру столові вина, у свою чергу, поділяються на сухі, напівсухі і напівсолодкі.
Під час виробництва кріплених вин допускається використання спирту-ректифікату. Такі вина бувають міцними (містять спирту від 17,0 до 20,0% об.) і десертними (від 12,0 до 17,0% об.). Спирт, що використовується у виноробстві, повинен бути ректифікований, тобто очищений від домішок, без будь-яких сторонніх смаків і запахів.
Спирт призупиняє бродіння на будь-якій його стадії й цим дає змогу зберегти заздалегідь намічену кількість цукру в напої.
Ароматизовані вина виготовляються з використанням спирту-ректифікату, сахарози, а також настоянок окремих частин різних рослин за спеціальною рецептурою.
За якістю тихі вина поділяються на ординарні, марочні й колекційні.
Ординарні вина випускаються без витримки, але не раніше ніж через три місяці від дня переробки винограду. Це звичайні, рядові вина, які не вирізняються особливо високими якостями. Їх ми з вами найчастіше й п’ємо.
Марочні – витримані високоякісні вина, вироблені з кращих сортів винограду за спеціальною технологією. Тривалість витримки сухих марочних вин становить не менше 1,5 року, міцних і десертних – не менше двох років. Це вина високих смакових якостей, які з роками стають все кращими.
Колекційні – вишукані марочні вина, які після закінчення терміну витримки в бочках (бутах, цистернах) додатково витримуються не менше трьох років. Вони зберігаються у спеціальних фондах і є особливою гордістю будь-якого виробника. Таке вино цінне не лише своїми смаковими властивостями, а й приналежністю до історії, певної епохи або події.
Вина, що містять вуглекислоту, теж поділяються на групи.
Насичені вуглекислотою природним шляхом – вина, які бродять у герметичних посудинах під тиском. До них належить «Радянське шампанське», виготовлене за спеціальною технологією із білих і червоних сортів винограду.
Ігристі – «Цимлянське ігристе», «Червоне ігристе» та інші вина, отримані шляхом вторинного шумування сухих або кріплених виноматеріалів у герметично закритих посудинах.
Натуральні напівсолодкі ігристі вина виготовляють шляхом бродіння виноградного соку в герметичних резервуарах під тиском із зупинкою бродіння на певному етапі.
Шипучі або газовані вина штучно насичують вуглекислотою.
Сторінку підготував Тарас ПОДОРОЖНІЙ
