Є відгалуження медицини, яке лише в останнє десятиріччя здобуло сприятливий ґрунт для розвитку, хоча корені його сягають сивої давнини. Це сексопатологія. Чому так сталося? Це знає відомий київський сексопатолог кандидат медичних наук Юрій Борисенко. Наш кореспондент попросив його поділитися своїми знаннями та життєвими спостереженнями з читачами.
— Юрію Олексійовичу, для початку хотілося б знати Ваш погляд на ефективність таблеток, які останніми роками широко рекламують і видають мало не як панацею від імпотенції. Чи й справді ці засоби здатні зцілити чоловічу половину людства від статевого безсилля?
— Не стану огульно гудити пропоновані препарати — певно, якесь раціональне зерно в них є. Але що таблетки можуть? Ну, розширити судини певної сфери, якоюсь мірою допомогти. Але це ж не є радикальною допомогою. Проблема набагато складніша, до неї потрібно підходити серйозніше, глибше, в ході лікування діяти на причини виникнення хвороби, докопуватися до її витоків. Оскільки глибинні причини часто виявляються далекими від хворого органа, від кровоносних судин, на розширення яких спрямовані таблетки. Клінічна практика спонукає нас освоювати й суміжні, а іноді й не зовсім суміжні профілі медицини.
— Тепер мені стало зрозумілим, чому Ви завжди прагнули до універсалізації свого лікарського фаху. Вас знають не лише як досвідченого сексопатолога, а і як голкорефлексотерапевта, психо- і мануального терапевта, масажиста, одне слово, як лікаря-універсала.
— Розгадка таємниць сексопатології вимагала глибоких знань. За цими знаннями та досвідом я виїздив і за межі України. Багато років довелося працювати в Монголії, сусідніх країнах, де мав змогу вивчати й тибетський тисячолітній досвід зцілення від імпотенції, де остаточно переконався, що лікування хворих з сексуальними розладами неодмінно має бути комплексним. Отож кожен лікар-сексопатолог має осягти глибинні зв’язки між органами і системами людського організму. Бо на статеву функцію впливає багато чинників. Тут не лише кардіологія, а й урологія, ендокринологія, нервова та інші системи. Важливо адекватно полікувати пацієнта, вплинути на весь складний вузол причин, відновити норму й гармонію. З огляду на все це, я і взявся за свою «універсалізацію». І не пошкодував. Бо знати треба не лише суміжні профілі медицини, а й психологію людських стосунків.
— Як психолог може допомогти імпотентові? Ви говорили про комплексне лікування…
— Не поспішаймо у кожному випадку чоловікові приклеювати ярлик імпотента. Імпотенція може бути справжньою, коли потрібне уже комплексне лікування, а нерідко й удаваною. Ось випадок з моєї багаторічної практики. У чоловіка на роботі був гострий стрес, що й зумовило його сексуальну невдачу. Молода дружина, не розібравшись, що до чого, порадила сходити до аптеки, придбати розрекламований препарат. А яка була потреба в тому? Дружина зробила чоловікові ведмежу послугу. По-перше, вона морально вбила його, а по-друге, лише ускладнила ситуацію, спровокувавши виникнення так званої психогенної імпотенції, створеної власною уявою чоловіка.
Ось у таких випадках і допоможе психотерапевт. Давно вже помічено величезну роль психічного стану людини у виникненні того чи того розладу. Іноді можна допомогти умілим словом. Ось чому я оволодів і психотерапією. Не тією, стадіонною, що «лікує» відразу десятки тисяч людей, а індивідуальною, бо кожна людина володіє неповторною індивідуальністю, до котрої треба уміти дібрати свій особливий ключ. Робота в Монголії, вивчення стародавньої тибетської медицини допомогли мені удосконалюватися в цьому напрямі. Але в багатьох нескладних випадках чоловік, який помітив певне неблагополуччя, може і сам собі допомогти, звичайно, під наглядом лікаря — шляхом автогенного тренування. Воно дає змогу хворому самостійно підвищувати рівень психічної саморегуляції багатьох функцій організму, усувати симптоми захворювання.
— Як це практично зробити?
— У разі сексуальної невдачі потрібно не переживати, не страхати себе (ой, невже це імпотенція?!), не заганяти себе в глухий кут, а спробувати заспокоїтись шляхом позитивного, оптимістичного самовиховання. Ось ці ключові слова: «Я — цілком здоровий! То була лише випадкова невдача! Я не стану панікувати! І мені не потрібні жодні таблетки!»
— Але почастішали серед наших чоловіків і серйозні розлади. Які їх причини, звідки ця біда?
— Причини різні. Імпотенція утверджується і на ґрунті неврозів, і хронічного простатиту, різних ендокринних захворювань. Далеко не останню роль відіграє і спосіб життя. Будь-якому чоловікові не додасть потенції зловживання алкоголем і навіть куріння, гіпокінезія (малорухливість), постійні стреси. Отже, потрібно уникати відповідних ситуацій. Але коли вже з’явилися симптоми неблагополуччя, то перш як бігти до аптеки, як радить реклама, слід звернутися до лікаря-сексопатолога. Що раніше почнеться лікування, то кращими будуть результати.
— А які засоби лікування має сучасна медицина?
— Вони є різними. Окрім відомих, традиційних, можна застосувати дещо і з практики східної медицини — корпоральну та вушну рефлексотерапію, метод прогрівання біологічно активних точок з допомогою натуральних китайських полинових сигарет, глино-, грязе-, озоке- ритотерапію та інші методи.
— Можна так зрозуміти, що Ваш комплексний підхід до лікування складних статевих розладів дає змогу поліпшити загальний стан організму, провести санацію й супутніх хвороб, які є майже в кожного пацієнта?
— Саме таке завдання я і ставлю перед собою, зустрічаючись із хворим. Досвід засвідчує: можна усунути статеві розлади, але якщо функції інших органів і систем порушені, стійкого поліпшення основної патології очікувати не доводиться. Отож діапазон недуг, який я охоплюю, досить широкий: це й хронічний простатит, і хвороби хребта, нервової системи, органів дихання, травлення. А звідси і моя порада чоловікам: не варто зациклюватися на своїх суто чоловічих болячках, а підходити до лікування ширше. Вважаю, що саме тим шляхом мають спрямовувати своїх пацієнтів й інші лікарі-сексопатологи.
Василь Калита
