Храп не лише дратує…

0
107

Сторонній храп для мене — катастрофа. Зважаючи на це, у всі поїздки беру зі собою біруші: якщо попутник виявиться храпуном — це означатиме, що на мене чекає безсонна ніч. Мабуть, пішла у діда. Коли до нас у гості приїжджала його сестра, в одній кімнаті з якою нереально було очі зімкнути, прив’язував до ноги жінки мотузку, аби смикати щоразу, коли наповнюватиме кімнату гучними трелями.

Якби ця особливість організму загрожувала лише незручностями для оточення — ще півбіди. Проте з 1998 року храп, або по-науковому — нічне апное (з лат “а” — “не” та “пное” — “дихання”), офіційно визнали небезпечною хворобою, передвісником зупинки дихання.

“У цілому світі цю проблему вирішують вже давно, в Україні ж нею серйозно не займається жодна структура”, — починає розмову лікар-кардіолог, реаніматолог Олег Лещук. Він наголошує, що заручники храпу звертаються до медиків тому, що їх непокоять нічні страхіття (оскільки перекривається дихання) або виникають серйозні непорозуміння з близькими. Один пацієнт скаржився, що через звичку хропіти з ним хоче розлучитися дружина, з іншими “половинки” відмовляються спати в одній кімнаті. Однак про смертельну небезпеку ніхто навіть не підоз­­рює…

Насправді, апное сну — це стан, який характеризується не тільки нічними трелями, а й періодичним спаданням верхніх дихальних шляхів на рівні глотки та припиненням легеневої вентиляції, зниженням рівня кисню у крові, порушенням сну.

Найчастіше клінічні прояви недуги дають про себе знати після 40 років. Серед “апнойщиків” — чимало людей із зайвою вагою. Якщо ми міцно спимо, втрачаємо близько 400-500 грамів щоночі. Людина, яка хропе, сама себе будить багато разів на ніч, тому жир не спалюється, а накопичується у проблемних зонах. Жирові відкладення у ділянці шиї призводять до подальшого звуження дихальних шляхів, а значить — прогресування хвороби. Апное також спостерігається у 83% людей з артеріальною гіпертензією (підвищеним тиском). Головна небезпека недуги — це позамежна гіпоксія (відсутність дихання), яка нещадно б’є по всіх органах та системах. Більш ніж у 50% жертв хвороби діагностують нічні епізоди аритмії, у них виникають такі неприємні недуги, як імпотенція, полікістоз, значно зростає ризик інсульту. Недаремно лікарі порівнюють храп із зашморгом на шиї: якщо пацієнт зазнає понад 30 короткотривалих зупинок дихання під час сну, 45% ймовірності, що він закінчить життя в обіймах Морфея. Трагічні випадки, коли здорова, на перший погляд, людина заснула і не прокинулася, “списують” на зупинку серця або гостру серцеву недостатність. Якби близькі не дратувалися через храп, а звернули б увагу на її стан здоров’я, біди вдалося б уникнути.

Одна з ознак апное — надмірна сон­ливість удень. Олег Лещук згадує пацієнтку, яка, чекаючи своєї черги, безперестанку ходила по коридору. “Якщо сяду — відразу ж засну!” — пояснила жінка. Її чоло вкривали шрами, оскільки через несподівану дрімоту постійно об щось вдарялася. Це пов’язано з тим, що внаслідок численних мікропробуджень храпуни не можуть відпочити вночі, а деколи, через напади задухи, бояться спати. У пацієнтів зі синдромом обструктивного апное у 4-6 разів зростає ризик потрапити у ДТП. Відомий приклад — смерть актора Олександра Дяченка, який теж страждав від апное. Зважаючи на те, що жертви недуги непомітно для себе засинають за першої-ліпшої нагоди, у цілому світі професійних водіїв та пілотів тестують на наявність недуги.

У наш час продають чимало препаратів, виробники яких обіцяють позбавити храпу. Натомість будь-які піґулки — малоефективні. Єдиний спосіб позбутися проблеми та її наслідків — “СРАР”-терапія. Спеціальні комп’ютеризовані апарати забезпечують постійний позитивний тиск на верхні дихальні шляхи, утримують глотку у відкритому стані та запобігають її спаданню. Протягом двох ночей проводять кардіореспіраторний моніторинг. У цілому світі такою методикою користуються вже протягом 20 років: якщо правильно підібрати маску та апарат, позитивний результат помітний вже після першої процедури.

Цей варіант — ефективний, але не всім доступний. Альтернативне лікування передбачає зниження маси тіла — це може значно покращити стан пацієнта. Важливо усунути супутні захворювання, а також дотримуватися правил безпечного сну. Слід пам’ятати, що втома та алкоголь посилюють апное, тому від гучних застіль та важкої праці доведеться відмовитися. Бажано придбати високу подушку й спати на боці, а не на спині.

До речі…

Серед людей, яким за 30, від синд­рому апное потерпає 5-7%.

Серед українців, яким перевалило за 60, хворіють 30% чоловіків і 20% жінок.

Після 65 років недуга спостерігає­ться у 60% населення.

Лариса Попроцька